Що не можна садити на ділянці: заборонені рослини і наслідки для садівника

На присадибних ділянках садівники вирощують найрізноманітніші культури, в тому числі і дуже незвичну екзотику. Але не всі знають, що існує перелік рослин, офіційно заборонених для культивування. В основному обмеження пов’язані з чиниться наркотичним ефектом, але є й інші причини. За порушення заборони передбачено покарання, тому зі списком потрібно ознайомитися заздалегідь.

• Чи можна вирощувати на власній ділянці картоплю
  • Відео: чи загрожують садівникам штрафи за висадку власної картоплі
  • Мак
    • Відео: які види маку можна вирощувати, не боячись відповідальності
    • Відео: коментар до статті 231 кк рф
    • Відео: як виглядає ефедра
    • Відео: ефективні заходи боротьби з борщівником

    Чи можна вирощувати на власній ділянці картоплю

    У 2018 році деякі садівники були всерйоз стурбовані ініціативою россільгоспнагляду щодо заборони вирощування картоплі на присадибних ділянках з власного посадкового матеріалу під загрозою штрафу. Мотивувалося це тим, що бульби і насіння не проходять перевірку сортових і споживчих якостей, отже, неможливо гарантувати їх безпеку для здоров’я людей. Після перевірки на ділянках громадян, які порушили заборону, їм би ставилося в обов’язок викопування і утилізація врожаю. Одночасно накладався б адміністративний штраф.

    Штрафи за вирощування картоплі з власних бульб для російських садівників-це практично замах на святе

    Суспільний резонанс був настільки потужним, що відомство було змушене виступити з офіційним коментарем:

    «россільгоспнагляд вважає за доцільне пояснити, що таких ініціатив служба не висувала. Згідно з чинним законодавством, заходи відповідальності за реалізацію насіння і садивного матеріалу неналежної якості і невідомого походження в організованих і неорганізованих місцях торгівлі передбачені тільки щодо осіб, які ведуть комерційну діяльність. Так, дані заходи відповідальності не мають відношення до фізичних осіб, які вирощують рослинну продукцію для власних потреб».

    Як з’ясувалося надалі, картоплю на власних ділянках для особистого споживання садити все-таки можна

    Проте вирощування картоплі з не пройшов перевірку посадкового матеріалу невстановленого походження може бути карано. Існує стаття 10.12 коап рф:

    Порушення правил виробництва, заготівлі, обробки, зберігання, реалізації, транспортування та використання насіння сільськогосподарських рослин тягне за собою попередження або накладення адміністративного штрафу на громадян у розмірі від трьохсот до п’ятисот рублів; на посадових осіб — від п’ятисот до однієї тисячі рублів; на юридичних осіб — від п’яти тисяч до десяти тисяч рублів.

    Отже, садівникам, які вирощують картоплю виключно для особистого споживання, ніхто нічого не забороняє. Адміністративна відповідальність загрожує тільки особам, які культивують його (як правило, в промислових масштабах) з метою подальшої реалізації або збуту іншим способом. В даному випадку заборона цілком логічний, адже будь-який продається населенню продукт харчування повинен проходити перевірку на якість і безпеку.

    Тим, хто планує вирощувати картоплю для подальшої реалізації під загрозою штрафу поставили в обов’язок культивувати її тільки з сортових бульб

    Відео: чи загрожують садівникам штрафи за висадку власної картоплі

    Заборонені рослини і покарання, передбачене за їх культивування

    Існує офіційно затверджений постановою уряду рф № 934 перелік заборонених для культивування рослин. Заборона в більшості випадків пов’язаний з наркотичним ефектом, який вони або продукти їх переробки надають на людину.

    Мак

    Багато садівників охоче вирощують на клумбах ці красиві квіти. Насіння широко використовуються в кондитерській промисловості, вони ж-сировина для виготовлення опіуму.

    Маки-яскраві і ошатні квіти, тому до недавнього часу багато садівників охоче прикрашали ними клумби

    Сортів і різновидів досить багато, заборона поширюється тільки на мак:

    • снодійний (somniferum);
    • щетинконосный (setigerum);
    • прицветниковый (bracteatum);
    • східний (orientale).

    Мак снодійний-одна з офіційно заборонених для культивування в рф різновидів рослини

    Відео: які види маку можна вирощувати, не боячись відповідальності

    Впізнати заборонений мак можна по дуже великим «коробочках» (від 2-5 см в діаметрі). Кримінальна відповідальність за його порушення передбачена кк рф (стаття 231). Покарання варіюється в залежності від масштабів «плантації».

    «коробочки» у опіумного маку набагато більші, ніж у нешкідливих декоративних сортів

    Здорова спина без лікарів і ліків
    Безкоштовний онлайн майстер-клас, де ви дізнаєтеся, як в домашніх умовах позбутися від болю в попереку.
    Брати участь!

    Великий розмір (більше 10 примірників):

    • штраф (в сумі до 300000 рублів або в розмірі доходу за термін до двох років);
    • обов’язкові роботи (терміном до 480 годин);
    • позбавлення волі (на строк до двох років).

    За вирощування маку в особливо великому розмірі (понад 200 примірників) передбачений єдиний вид кримінального покарання — позбавлення волі строком до восьми років. Менше число рослин (до 10) тягне адміністративну відповідальність у вигляді штрафу (1500-4000 рублів) або адміністративного арешту (до 15 діб) за статтею 10.5.1 коап рф.

    Відео: коментар до статті 231 кк рф

    Щоб уникнути проблем мак не рекомендується вирощувати на ділянці взагалі. До речі, вивести його досить важко. По-перше, він привертає небажану увагу місцевих громадян, які ведуть антисоціальний спосіб життя, по-друге, можливі розбіжності з представниками компетентних органів. Вам доведеться доводити, що культивована вами різновид не входить до переліку, можливо, навіть із залученням експертів.

    Насіння маку випускають багато агрофірми — його декоративні різновиди не входять до переліку; проте, можливе непорозуміння з представниками компетентних органів

    Тим, хто все ж вирішив висадити мак на клумбах, рекомендується обов’язково зберегти чек, упаковку та інші документи, що підтверджують факт покупки, що саме, в якому обсязі ви придбали, до якого виду відноситься рослина.

    Ефедра

    Вона ж «хвойник» або «кузьмичова трава». У природі поширений в основному в китаї, зустрічається і в південних російських регіонах. Являє собою вічнозелений чагарник 2-3 м заввишки з листям, більше схожими на голки. Може бути використаний як сировина для отримання ефедрину. Це дуже токсичний стимулятор, небезпечний не тільки для психічного, але і для фізичного здоров’я.

    Екзотична і декоративна ефедра могла б широко використовуватися в ландшафтному дизайні

    Культивування ефедри тягне відповідальність. Її вид і конкретне покарання визначаються за тими ж параметрами, що і для маку.

    Відео: як виглядає ефедра

    Коноплі

    Взагалі-то, дуже корисна і цінна сільськогосподарська культура. З конопель отримують масло, волокно для виробництва мотузок. На території росії вона традиційно вирощувалася в промислових масштабах аж до 50-х років минулого століття.

    Конопля-традиційна для росії сільськогосподарська культура, місцевий клімат їй цілком підходить, особливо далекосхідний і причорноморський

    Та ж рослина, завдяки підвищеній концентрації алкалоїду тетрагідроканнабінолу (тгк), в певних сортах є сировиною для виробництва гашишу і марихуани. Тому воно і потрапило до переліку заборонених для культивування рослин. Зараз в промислових масштабах дозволено вирощувати тільки технічні сорти конопель з низьким (до 0,1%) вмістом тгк. Такі сорти обов’язково включаються до державного реєстру селекційних досягнень.

    У промислових масштабах зараз вирощуються тільки пройшли державні випробування сорти конопель

    Кримінальна відповідальність настає за культивування рослини у великому (більше 20 кущів) і особливо великому (більше 330 кущів) розмірі.

    Борщівник сосновського

    В даному випадку мова йде не про заборону на вирощування, а про покарання за відмову боротися з бур’яном. Відповідний обов’язок покладається поки тільки на жителів московської області регіональним законом про благоустрій. За її невиконання з 01.11.2018 передбачається адміністративна відповідальність у вигляді попередження або штрафу:

    • 2000-5000 рублів (фізичні особи);
    • 20000-50000 рублів (посадові особи);
    • 150000-1000000 рублів (юридичні особи).

    Борщівник сосновського-бур’ян, що виділяється стрімкими темпами поширення і видатною здатністю «душити» корисні сільськогосподарські культури

    Відео: ефективні заходи боротьби з борщівником

    Конкретна сума визначається з урахуванням площі ділянки, занедбаності ситуації, неодноразовості порушення, інших факторів.

    Паразитує і поширюється в сільськогосподарських угіддях дуже швидкими темпами рослина, що нагадує гігантський кріп з білими «парасольками». Він фототоксичний: викликає опіки на шкірі і слизовій навіть при легкому контакті за рахунок підвищення чутливості до uv-випромінювання. Рослина небезпечно і для людини, і для тварин. Причому опіки можуть бути досить серйозними.

    Фото наочно демонструє, чому з борщівником потрібно боротися

    Вам сподобалася стаття? допоможіть проекту!
    Наша команда намагається зробити ваше перебування на сайті зручним і корисним. Ми будемо вдячні, якщо ви підтримаєте наш проект, це допоможе нам зробити його ще краще!

    Щоб не зіткнутися з несподіваними проблемами, перед тим, як висадити ту чи іншу рослину на присадибній ділянці, дізнайтеся, чи не входить воно в перелік заборонених. За вирощування деяких культур передбачена адміністративна або кримінальна відповідальність.

    § 45. Різноманітність рослинності та рослинних угруповань на території України

    1. ЗАКОНОМІРНОСТІ ПОШИРЕННЯ РОСЛИННОГО ПОКРИВУ В УКРАЇНІ. Відмінності у ґрунтах, режимі зволоження, освітлення, тепла створили в Україні різноманітні рослинні асоціації (угруповання). У їхніх межах співіснують дерева, кущі, трав’яні та водні рослини, мохи, лишайники, гриби тощо. Найбільш поширені в Україні лісові, степові, лучні та болотні рослинні угруповання, видовий склад яких у різних частинах країни також різний.

    На рівнинній частині України рослинний покрив поширюється переважно зонально, у широтному напрямку (широтна зональність). У напрямку з північного заходу на південь і південний схід мішані дубово-соснові ліси поступово змінюють діброви, лучні степи переходять спочатку в різнотравно-типчаково-ковилові, потім у типчаково-ковилові та, нарешті, у злаково-полинові степи. У горах рослинність змінюється за вертикальними поясами: передгірний лісостеп у Карпатах змінюється лісами — від широколистих до хвойних. Вони переходять у субальпійський пояс: полонини — у Карпатах і яйли — у Кримських горах (мал. 1).

    Сучасний рослинний світ України сформувався після зледеніння, наприкінці антропогену. Тоді майже вся територія була вкрита листяними лісами з бука, дуба, каштана, берези, граба, клена тощо. Зараз у межах території України росте понад 7,5 тис. видів вищих судинних рослин (папороті, хвощі, псилофіти, плауноподібні та насінні рослини з урахуванням культурних та екзотичних): близько 80 видів дерев, 280 чагарників, 985 однорічних трав’яних рослин. Зі складу вищих рослин 600 видів є ендемічними. Особливо багато їх у Криму та Карпатах. Майже стільки ж рідкісних рослин, що зникають. Понад 826 видів флори занесено до Червоної книги України. Природна рослинність збереглася лише на близько 19 млн га (менше 1/3 території країни).

    Інтерактивна карта рослинності України: geomap.land.kiev.ua/vegetation.html

    2. РІЗНОМАНІТНІСТЬ РОСЛИННОСТІ ТА РОСЛИННИХ УГРУПОВАНЬ. У межах території України виділяють чотири геоботанічні зони.

    За мал. 1 назвіть геоботанічні зони, що виділяють у межах України. Знайдіть їх на карті.

    Мал. 1. Рослинні угруповання: а) Дніпровські плавні; б) полонини Карпат; в) ковиловий степ.

    Мал. 2. Видовий склад рослинності України: рослинні асоціації (фітоценози).

    Лісова геоботанічна зона займає західну й північну частини України та представлена трьома провінціями: Центрально- і Східноєвропейська та Карпатсько-Альпійська гірська. Східноєвропейська провінція охоплює Полісся та відроги Середньоруської височини з грабово-дубовими, дубово-сосновими та сосновими лісами. Нині після масового вирубування та штучного лісонасадження тут переважають вторинні ліси із сосни, граба, липи, берези. На північному заході України в деяких місцях зустрічаються вторинні ялинові ліси. На Поліссі відносно висока заболоченість території, а в річкових заплавах поширені вільшаники.

    За допомогою схеми на с. 158 поясніть, чим відрізняються оліготрофні, евтрофні та мезотрофні болота.

    На суходольних луках, що утворилися на місці лісових вирубок Полісся, переважають булавоносець сіруватий, біловус, костриця червона, мітлиця собача, а на заплавних луках — злаки: костриця лучна, лучний і болотний тонконоги, осоки, ситники.

    У межиріччі Сейму й Десни, де більш розчленований і підвищений рельєф, розкинулася Середньоруська підпровінція листяних лісів. Там ростуть здебільшого ясен, клен гостролистий, дуб, липа. У Центральноєвропейській лісовій провінції переважають грабово-дубові, дубові та букові ліси, на Малому Поліссі та Розточчі через поширення карбонатних ґрунтів із цими породами дерев співіснує сосна. Евтрофні болота поширені в заплавах річок. Лучні зволожені степи вкриті осоками, зустрічається вівсюнець Бессера, сеслерія Гейфлера. Суходільні луки також займають відносно великі площі.

    Проаналізуйте мал. 3 та вкажіть породи дерев, які найбільше поширені в Україні. Які з них ростуть у вашій місцевості?

    Мал. 3. Діаграма розподілу площі лісів України за переважаючими деревними породами.

    За даними geomap.land.kiev.ua/vegetation.html з’ясуйте, які саме ліси і на яких територіях України поширені. Які породи дерев їх складають?

    За картами в атласі простежте зміни у видовому складі деревної рослинності лісів у напрямку з півночі на південь уздовж 30-го меридіана та із заходу на схід уздовж 49-ї паралелі. Зробіть висновки.

    Карпатсько-Альпійську гірську провінцію характеризує вертикальна поясність. Склад рослинності на південних і північних схилах відрізняється, а висота поясів залежить від їхнього складу (мал. 4).

    Ліси займають близько 13% площі Лісостепової геоботанічної зони, яка також складається із трьох провінцій. У межах Паннонської провінції (Закарпаття) є ліси з дуба скельного в поєднанні з буком, грабом і вільхою. Справжні луки та болота трапляються фрагментарно заплавами річок, зустрічаються дуже деградовані лучні степи та остепнені луки. У межах Української провінції поширені грабово-дубові, дубові, грабові та липово-дубові широколисті ліси з вкрапленнями різних видів клена (гостролистий, польовий, татарський), ясена й вільхи, як і на Поліссі, уздовж водотоків. На піщаних заплавах річок ростуть осокори, верба, лох вузьколистий, терасами річок трапляються соснові та дубово-соснові ліси. На лучних степах, зайнятих нині сільськогосподарськими угіддями, на ділянках, непридатних для агровиробництва, зустрічаються тонконіг, типчак, ковила та інші злакові. У заплавах є луки (костриця лучна та східна, пирій повзучий, тонконіг лучний) та евтрофні осоково-очеретові болота. Ліси Середньоруської провінції кленово-липово-дубові, ясенові, вільхові ліси та вільхові болота з трав’яним покривом (осока волосиста, яглиця звичайна, маренка запашна).

    Альпійський пояс — вище 1800 м — представлений фрагментарно всюди, крім Чорногірського масиву — полонини — низькорослі трави, чагарнички та чагарники (ситник трироздільний, наскельниця лежача, осока вічнозелена, костриця карпатська, костриця аметистова)

    Субальпійський пояс — від 1500 до 1800 м — криволісся — високотрав’я, зарості сосни гірської, душекії зеленої

    Верхній лісовий пояс — північно-східний макросхил від 900 до 1450 м, південно-західний — від 1200 до 1600 м — ялинові ліси, на місці зведених лісів формуються луки біловуса стиснутого, мітлиці звичайної, костриці червоної, куничника тростинового. Вище (до 1200—1300 м) розташований нижній пояс букових лісів, а на північному макросхилі — ще і ялиці білої

    Передгірний пояс — до 400—500 м — дуби звичайний і скельний, грабові й букові ліси

    Мал. 4. Вертикальна поясність Карпат.

    Найбільшу частину території України (близько 40 %) займає Степова геоботанічна зона, природна рослинність якої збереглася лише на окремих ділянках. Північна її частина була представлена різнотравно-типчаково-ковиловими степами на звичайних чорноземах із заростями чагарників по балках (терен, дереза, степова вишня, шипшина) та дібровами.

    Південніше на південних чорноземах і темно-каштанових ґрунтах була підзона типчаково-ковилових степів із повною відсутністю чагарників і лісової рослинності. Її на безстічних ділянках замінили водозбірні блюдця (поди) та западини з лучною і лучно-солончаковою рослинністю.

    На солонцюватих каштанових ґрунтах Причорномор’я та Присивашшя були поширені опустелені полиново-злакові степи в комплексі із солонцями та солончаками. Долинами великих річок (Дунай, Дніпро, Дністер, Південний Буг, Інгулець) трапляються високотравні угруповання плавнів. Солончаки морського узбережжя та приморські коси відзначаються специфічними солянковими, полиновими й молочайними угрупованнями.

    Субсередземноморська геоботанічна зона займає Кримські гори, де існує вертикальний поясний розподіл рослинності, що завершується гірськими лучними степами (яйли). Тут відрізняється рослинність південного та північного макросхилів (мал. 5).

    Мал. 5. Вертикальна поясність Кримських гір.

    Вражає різноманіття деревної рослинності Південного берега Криму, де зростають кипариси, пальми, магнолії, лаври, суничне дерево, олеандри, секвої, ліванський кедр, мигдаль, хурма, інжир, мушмула тощо.

    За допомогою мал. 4 та 5 порівняйте особливості вертикальної поясності в Карпатах і Кримських горах.

    Через господарську діяльність людини природний вигляд рослинності країни істотно змінився. Ліси вирубано, болота осушено, степи розорано — між ними насаджено полезахисні лісові смуги на півдні країни з акації, ясена, клена, до яких північніше додаються дуб, волоський горіх, бузок, глід тощо. Лише подекуди залишилися невеликі площі майже незмінених земель. Це переважно незручні для господарського освоєння місця: гори, яри, балки, заболочені та пересушені ділянки.

    Багато видів рослин зникло, але з’явилися нові, завезені з інших країн. Цей процес триває й поширюється з потеплінням клімату. Сьогодні вже звично побачити на присадибних ділянках лісостепової і лісової зон України колись екзотичні для цих кліматичних умов рослини: юку, ківі, хурму, інжир, мигдаль, лавр вічнозелений, актинідію, мушмулу, а різноманітні види та сорти винограду успішно визрівають навіть у північних і північно-східних регіонах країни.

    Поясніть, чому природна рослинність збереглася в непридатних для господарського освоєння місцях.

    Більше про різноманіття рослинності України дізнайтеся з Національного атласу: wdc.org.ua/atlas/

    Видатний вчений, природознавець, геолог і ґрунтознавець В. Докучаев писав: «Перш ніж витрачати мільйони на осушення боліт, необхідно довести, що річки, які беруть свій початок у болотах, можуть обійтися без них. Інакше нам доведеться ще більше витратити праці та коштів на обводнення осушених місць».

    • Рослинні угруповання утворюють рослини, які ростуть на певній території, пристосувавшись до умов її клімату, рельєфу, геологічної будови, ґрунтів.
    • Україна розташована в межах Лісової, Лісостепової, Степової та Субсередземноморської геоботанічних зон.
    • Лісова геоботанічна зона займає західну та північну частини України. У межах Лісостепової геоботанічної зони ліси становлять близько 13% площі. Степова геоботанічна зона охоплює близько 40% території України. Природну рослинність тут було майже повністю знищено.
    • Кримські гори входять до складу Субсередземноморської геоботанічної зони. Рослинність у Карпатах та Кримських горах змінюється від підніжжя до вершин за законами вертикальної поясності.

    ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

    • 1. Укажіть основні чинники, відповідно до яких змінюються рослинні угруповання.
    • 2. Поясніть, чому природна рослинність збереглася лише на незначних ділянках території нашої країни.
    • 3. Які рослинні угруповання найбільш характерні для території вашої області? Укажіть назви найбільш поширених представників місцевої флори.
    • 4. Обґрунтуйте необхідність охорони рослинного світу України.
    • 5. Спрогнозуйте подальші зміни рослинного світу України, які пов’язані зі змінами клімату на планеті.