На противагу цьому, можна сказати, що філософ — це людина, яка має час або не поспішає. Теодор, співрозмовник Сократа, подає «відхилення» словами: «Сократе, хіба ми не на дозвіллі?» На це звучить цікава відповідь. Сократ каже: «Здається, що так». Як ми знаємо, у філософії те, що здається, може бути оманливим.

Σωκράτης; МФА: [ˈsɒkrətiːz]; прибл. 470–399 до н. е.) — грецький філософ з Афін, який вважається засновником західної філософії та одним з перших філософів етичної традиції думки.

Сократ рішуче повертає напрям філософського дослідження від космосу, природи до людини. «Пізнай самого себе» – такою є вихідна теза сократівського філософствування. І таке знання можна набути лише в безпосередньому контакті з іншими людьми – діалозі, практичній зустрічі умів.

Сократ рішуче повертає напрям філософського дослідження від космосу, природи до людини. «Пізнай самого себе» — такою є вихідна теза сократівського філософування. І таке знання можна набути лише в безпосередньому контакті з іншими людьми — діалозі.

Філософ — шукач істини, мислитель. У вузькому сенсі це спеціаліст з філософії, що займається філософією, розробляє питання світогляду й методології. У побуті так називають людину з досвідом життя, яка розумно, помірковано і спокійно ставиться до всіх явищ у житті, до всіх життєвих труднощів та випробувань.





Філософія Сократа. Поворотним пунктом у розвитку античної філософії з’явилися погляди Сократа (469-399 до н.е.). Його ім’я стало прозивним і служить для вираження ідей мудрості. Сам Сократ нічого не писав, був близьким до народу мудрецем, …