Жимолость — перспективи вирощування нішевої культури

Згідно з прогнозами аналітиків, світове споживання ягід в найближче десятиліття буде інтенсивно рости, адже вони набирають все більшу популярність серед споживачів, як корисний для здоров’я продукт. Українські аграрії, своєю чергою, знаходяться в постійному пошуку нішевих культур з високою рентабельністю та все частіше звертають увагу на таку культуру як жимолость.

Ринок жимолості в України та у світі тільки формується, але загальні перспективи, висока ціна та відмінні споживчі якості викликають інтерес до ягід цієї культури.

Про особливості культури, найпродуктивніші сорти, рекомендації при закладанні насаджень, а також про перспективи продажу ягід розповів Ярещенко Олександр, заступник директора з наукової роботи, кандидат сільськогосподарських наук інституту садівництва НААНУ у вебінарі, організованому Українським проєктом бізнес-розвитку плодоовочівництва (UHBDP). Дана стаття заснована на доповіді спікера і подана прямою мовою.

Наразі жимолость — це цікава і перспективна культура, яка не так давно присутня в Україні. Вперше я з нею познайомився в кінці 90-х років на Краснокутській дослідній станції садівництва, куди прийшов працювати після університету. З того часу минуло вже понад 30 років і за цей час жимолость пройшла шлях від маловідомої аматорської культури, до ягідної культури, яка має намір зайняти свою нішу в ягідництві.

Споживчі властивості

Жимолость — культура з надраннім терміном достигання ягід, що припадає на час достигання ранніх сортів суниці садової. Вміст вітаміну С у ягодах прирівнюється до малини чи лохини.

На діаграмі можна побачити дослідження 2020 р. щодо вмісту антиоксидантів та поліфенолів в плодах цілого ряду сортів і гібридних форм жимолості у порівнянні з лохиною і смородиною чорною. Ці культури містять 400-500 мг/на 100 г сирої маси поліфенолів, тоді як в окремих сортів і форм жимолості цей показник перевищує 1700 мг/на 100 г.

Походження рослини — країни Далекого Сходу, зокрема Японія, тому жимолость гарно адаптована до складних кліматичних умов. Вона має унікальну морозостійкість — практично до -50°C. Квіти жимолості без ушкоджень можуть витримувати пізні весняні заморозки до -8°C, чим не може похвалитись жодна ягідна чи плодова культура. Відповідно, жимолость має глибокий, але короткий період спокою.

Особливості культури

Перш за все, для вирощування жимолості потрібно застосовувати якісний садивний матеріал. Я рекомендую використовувати одно- або дворічний саджанець. Рослини зазвичай довго розвиваються і протягом року після садіння не демонструють значного росту. Тільки через рік-два, після вкорінення рослини, жимолость починає набирати вегетативну масу.

Жимолость вимагає перехресного запилення, тому на ділянці чи промисловому насадженні необхідно висаджувати не менше 3-х сортів з одночасними чи схожими періодами цвітіння, а ще краще — сорти, які є підтвердженими запилювачами одне для одного. В промислових умовах рослини зазвичай висаджують блоками по 4-5 рядів кожного сорту або в ряди підсаджують одну рослину сорту-запилювача. Проте обов’язкова умова — сорт має бути з таким самим періодом як цвітіння, так і достигання плодів, для того, щоб було зручно збирати врожай.

Необхідно зазначити, що тільки найновіші сучасні сорти можуть виправдати очікування як щодо врожайності, так і смаку, тож варто приділити особливу увагу підбору сортів. Якщо вам будуть пропонувати сорти на зразок Блакитного веретена чи інші, давно відомі, рекомендую не витрачати на це час. Зупиняйте свій вибір на найновіших сортах.

Жимолость має поверхневу кореневу систему, тому варто бути обережними з кількістю гербіцидів для обробки промислових насаджень. Особливо з гліфосатами. Такі гербіциди взагалі краще не використовувати. А якщо і застосовувати, то тільки в періоди з пізньої осені до ранньої весни, коли немає активної вегетації рослин.

При вирощуванні в південних регіонах або на легких супіщаних ґрунтах жимолость вимагає зрошення, адже при нестачі вологи рослина не зможе набрати своєї вегетативної маси і дати рясний врожай.

Сорти

Ми постійно досліджуємо, випробовуємо і намагаємось зробити висновок, які сорти зараз вже можна рекомендувати для вирощування жимолості. Серед десертних сортів необхідно виділити сорти Спокуса та Алісія української селекції, Восторг, Югана, Синій Утьос та Уссульга російської селекції. При цьому три останні сорти рекомендовані для присадибних насаджень. Дуже перспективні сорти канадської селекції, особливо сорт Aurora, Boreal Blizzard і Boreal Beast. Розглянемо деякі сорти детально.

Спокуса. Мій фаворит, адже це один з небагатьох справді десертних сортів. Ягоди цього сорту можна їсти із задоволенням. Він має гарну адаптацію до умов вирощування, оскільки виведений в Україні. Має високий вміст поліфенолів. Недолік — низька врожайність, у порівнянні з іншими сортами.

Восторг. Серед всіх сортів російської селекції для промислових насаджень рекомендую саме цей сорт. Він найбільш урожайний серед сортів російської селекції. В поточному сезоні ми отримали приблизно 500-600 г плодів з куща. Це гарний результат, оскільки решта сортів російської й української селекції давали від 150 до 300 г ягід з куща. Ягоди щільні, транспортабельні, мають гарні смакові якості і достатньо високий вміст поліфенолів. За врожайністю значно поступається сортам канадської селекції. Недолік: не достатня адаптованість до кліматичних умов, особливо Південної України. Російські сорти схильні до сонячних опіків, які проявляються побурінням листя рослин.

Aurora. Найбільш збалансований сорт канадської селекції. Під словом «збалансований» я маю на увазі ряд параметрів: розмір плодів, їхню транспортабельність, смакові якості, високу продуктивність, наскільки сорт регулярно плодоносить, осипаються ягоди чи ні, як вони тримаються на кущі, чи придатний сорт до механізованого збирання. Всі ці ознаки характерні для сорту Aurora. Недолік: сорт має досить розтягнутий період достигання, тобто на кущі можуть бути одночасно і стиглі плоди, і зелені. Проте стиглі плоди не осипаються, тому можна дочекатися повного достигання і зібрати врожай.

Boreal Blizzard. Це найбільш крупноплідний сорт серед всіх, які ми випробували. Ягоди можуть важити понад 3 г, має чудові смакові якості, високу продуктивність, регулярно плодоносить, а плоди багаті на поліфеноли. Недолік: через великий розмір ягоди мають недостатню транспортабельність і лежкість, тому не можна допускати їх перестигання на кущі, бо ягоди стають м’якими і непридатними для транспортування.

Boreal Beast. Рекомендований, як запилювач для Boreal Blizzard. Має гарні смакові якості, високий вміст поліфенолів і на цьому, на жаль, переваги закінчуються. Він недостатньо продуктивний в кліматичних умовах України, але врожайність краща за сорт «Восторг». У поточному сезоні мали певні проблеми із запиленням. Крім того, спостерігали наявність спотворених ягід, що є недопустимим при створенні товарних насаджень.

Boreal Beauty. Найбільш врожайний сорт. З куща можна отримати близько 2 кг. Має високий вміст поліфенолів, але плоди кислуваті і вони не покращуються навіть при повному достиганні. Сорт дещо схильний до осипання плодів після достигання. На мою думку, сорт цілком може бути використаний для комерційних насаджень, де ягоди йдуть на заморозку чи інші види технічної переробки в силу своєї високої та регулярної продуктивності.

Рекомендації по закладанню насаджень

У якості садивного матеріалу рекомендую використовувати 2-х річні контейнерні рослини. Висаджувати рослини варто восени, оскільки жимолость дуже рано починає вегетацію. У разі висаджування рослини навіть із закритою кореневою системою, але з наявністю квітів й листя, її розвиток в поточному сезоні значно затримається. Схема висаджування для ручного збору — 3х1 м, для механізованого — 3,6-4,0х0,7-0,8 м. Відповідно, на 1 га потрібно 3333 рослини.

Мульчування. Основні підходи до сучасних технологій в ягідництві передбачають, що рослини висаджуються на низькі гряди з мульчувальними матеріалами. Це може бути або плівка, або агротканина, яка буде служити довго.

Краплинне зрошення може бути застосоване однією стрічкою на ґрунтах середнього чи важкого механічного складу. На супіщаних легких ґрунтах зрошення на 2 стрічки в ряду є обов’язковим. Також варто звернути увагу на фертигацію, тобто підживлення через краплинну трубку. Збір першого сигнального урожаю проводиться на наступний рік після висаджування. Повне плодоношення наступить тоді, коли кущі наберуть повну вегетативну масу і будуть заввишки приблизно 1-1,2 м. Як правило, це 5-6 рік після висаджування.

Збір може бути як ручний, так і механізований. При цьому для ручного збору кущі варто формувати неширокими і сплощувати їх в ряду для легкого доступу до ягід. Для механізованого збору підходять широкі кущі. Необхідно зазначити, що жимолость — довговічна рослина і термін використання плантації становить понад 20-30 років.

Продаж і маркетинг

Жимолость — це молода і перспективна культура з комерційної точки зору. Я вважаю, що історія цієї ягоди в Україні тільки починається, як колись починався шлях лохини.

Наразі впізнаваність на ринку і попит на жимолость формуються з затримкою. Проте українські ягідники зараз прискіпливо слідкують за світовими трендами й намагаються виводити нові продукти на ринок, одним з яких є жимолость. Для таких підприємців дуже важливо не просто продавати, а й популяризувати культуру та вкладатися в маркетинг.

Світового ринку жимолості поки що не існує, адже переважають ситуативні продажі ягід. Зараз час формування, налагодження контактів, розробок, впровадження та апробації промислових рецептур. В деяких країнах вже активно збільшують комерційні насадження жимолості. Це Канада, Південна Корея, Японія, Китай, Росія та Польща, яка є найбільшим виробником ягід жимолості у світі і має до 3 тис. га насаджень.

Внутрішній ринок жимолості досить обмежений, але ягоду знають та її можна продати дорого. Важливо застосовувати грамотний маркетинг. Перспективними нішами є переробка жимолості та її органічне вирощування. Основні напрямки переробки — сушіння, виготовлення соків, конфітюрів, алкогольних напоїв, йогуртів тощо, продаж морожених ягід, а також виготовлення косметичної продукції — креми, бальзами і т.д.

Необхідно зазначити, що в Україні є компанія, яка активно вирощує жимолость в Україні та є показовою для інших ягідників. Я говорю про компанію «ЕкоВіста», яка територіально знаходиться в західних регіонах України — Львівській та Хмельницькій областях. Ягоди цієї ТМ легко можна знайти у супермаркетах по всій Україні. У їхньому активі вже близько 100 га жимолості. Це практично половина всіх комерційних насаджень в Україні.

Питання-відповіді

Який сорт Ви рекомендуєте для початківців?

Безумовно рекомендую сорти канадської селекції, зокрема Aurora та Boreal Blizzard. З українських сортів — Спокуса. Для присадибного господарства — сорти Уссульга й Югана з десертним смаком плодів. Але пам’ятайте, що сорти варто обирати із запилювачами і схожими термінами достигання.

Чи можна ягоди збирати струшуванням?

Ягоди можна збирати струшуванням, але не всі сорти легко струшуються. Сорти, які дуже легко струшуються, як правило, осипаються. Тут можна згадати Восторг, Югану та Спокусу. Такий спосіб збирання часто використовують.

Саджанці жимолості в контейнері 0,5 л коштують приблизно 20-25 грн. Проте це гуртова ціна в розсадниках. Роздрібна ціна, особливо якщо це інтернет-магазини, може бути на 50% дорожче. Дворічні рослини будуть коштувати близько 40-45 грн.

Які розсадники жимолості є в Україні? Де можна придбати саджанці?

Провідним розсадником жимолості в Україні є «Фрутек» на Вінниччині. Також із ліцензованих виробників рекомендую розсадник «Фруктовий сад», що на Київщині, «Брусвяна», що на Житомирщині. Підприємство ТОВ «Декоплант» орієнтується на аматорський ринок, компанія «Кліома Сервіс» спеціалізується продажем ягід.

Як приживаються саджанці жимолості?

Якщо використовувати садивний матеріал в контейнерах із закритою кореневою системою, приживаність рослин складе 99,99%.

Яка ціна ягоди (гуртова і роздрібна)?

За результатами моніторингу останніх 3 років, ціна ягоди від виробників складала 80-150 грн/кг, а роздрібна — 150-200 грн/кг.

Які ґрунти підходять для вирощування жимолості?

Жимолость — культура невибаглива і на відміну від, наприклад, лохини, не потребує специфічних ґрунтових умов. Їй цілком підходять ґрунти легкого і середнього механічного складу, проте вона не любить важкі ґрунти, оскільки має мичкувату кореневу систему. Кислотність ґрунту має складати від 5,5 до 7,5. Жимолості потрібна волога, особливо у період активного росту, що приходиться на травень-червень. Проте рослини не люблять підтоплення та погано переносять надлишок вологи, тому потрібно висаджувати їх на високі гряди, де надлишкова волога буде стікати до основи гряди. Жимолості потрібна наявність органічної речовини в ґрунті, тобто внесення перегною під посадку чи компосту дуже позитивно скажеться на розвитку.

Чи має жимолость специфічних шкідників або хвороби?

За час вирощування в Україні специфічних шкідників і хвороб не спостерігалось. Зустрічається щитівка, попелиця, але фрагментарно, тобто особливих ушкоджень рослин не було. Щодо хвороб, то грибних ми не фіксували. Було пошкодження листя сонячними опіками, яке можна сприйняти за грибну хворобу. Це стійка до хвороб і шкідників культура. Саме тому жимолость ― дуже приваблива рослина, особливо для органічного вирощування.

Розкажіть про сорти Хоней Бі, Бакчарський Велетень та Стрижевчанка. Для них існує достатньо запилювачів? Де можна придбати саджанці?

Наразі сорт Хоней Бі використовується як запилювач для сорту. Має непогану ягоду, дещо дрібнувату, але сорт в цілому гарний. Бакчарський Велетень в наших умовах прекрасно росте, має велику смачну ягоду, але надзвичайно низьку врожайність. Сорт Стрижевчанка схожий на сорт Восторг, але у мене немає досвіду роботи з ним і враховуючи, що особливо популярним він не став, можуть бути питання до врожайності.

Які напрямки селекції жимолості ведуть Україна та інші країни на даний час?

Найбільш успішні селекційні програми жимолості зараз реалізуються у Канаді та Росії, дещо менше в Польщі і фрагментарно — в Україні. У нас селекційна програма була розроблена ще на початку 2000 рр., згодом її призупинили, а тільки зараз відновили. Задача для селекціонерів сформована та виглядає наступним чином: потрібно отримати сорти, схожі на сорт Аврора, тобто продуктивні, з щільною ягодою, покращеним смаком, максимально високою транспортабельністю, легким струшуванням з куща та підвищеною стійкістю до шкідників і хвороб.

Чим підживлювати жимолость навесні?

Навесні обов’язково потрібно застосовувати азотні підживлення, але у 2-3 прийоми з інтервалом у 2 тижні, щоб азот гарно засвоювався. З середини травня потрібно вносити комплексні добрива, зокрема фосфорні та калійні для найкращої якості плодів.

Які можуть бути запилювачі для сорту Сильгінка?

Для Сильгінки запилювачем може бути сорт Спокуса. Для кожного сорту може бути цілий ряд запилювачів як української, так російської чи канадської селекції.

Якщо вирощувати жимолость за малооб’ємною технологією, який об’єм горщика повинен бути?

Для жимолості малооб’ємна технологія не є перспективною, адже високу продуктивність рослин можна отримати тільки за умови великої вегетативної маси. Горщики мають бути приблизно на 80 -100 л, але з ними буде важко оперувати. Для жимолості все-таки відкритий або захищений ґрунт є більш прийнятним варіантом вирощування. Для присадибного вирощування можливо використати таку технологію, але в стандартних горщиках об’ємом 40-50 л не слід чекати високопродуктивних врожаїв.

Чи потрібно обрізати рослину при висаджуванні? Як формувати та обрізати кущі?

Якщо говорити про 2-річні рослини, то обрізку я б рекомендував проводити з метою проріджування пагонів. Щодо однорічних рослин, то обрізка не потрібна.

Нам потрібно отримати з куща 4-5 скелетних гілок, які повинні мати максимальну висоту, та бокові гілочки, які повинні починатися на висоті 15-20 см. При обрізанні необхідно максимально підняти кущ для того, щоб сформувати крону. За такого способу ви отримаєте кущі, де ягода не буде лягати на ґрунт. Крім того, ці 4-5 скелетні гілки варто формувати так, щоб вони були сплощені вздовж ряду, що забезпечить доступ до ягід для ручного збирання. Для комбайнового, нагадаю, це має бути округлий кущ з гарно розвинутою кроною і піднятою основою куща.

Чи може декоративна жимолость запилювати їстівну?

Ні, не може. Це генетично віддалені види, які схожі тільки своєю назвою. Декоративні жимолості — це, як правило, виткі форми, з красивими квітами і неїстівними плодами.

Кращі сорти жимолості для України

Серед шанувальників плодових культур дедалі частіше звучить питання: який гарний сорт жимолості можна посадити в саду? Фахівці Яскрава Клумба не могли його проігнорувати і вирішили знайти відповідь, щоб ви, ваші сусіди, друзі та інші садівники могли визначити для себе найкращі сорти великоплідної жимолості та успішно вирощувати їх на своїй ділянці.

Для створення цього списку було проаналізовано як найпопулярніші сорти жимолості, так і менш відомі. Ви можете зрозуміти, що це за ягода і, як то кажуть, із чим її їдять. У тому числі враховували складність вирощування. В результаті нам удалося відібрати найкращі сорти жимолості їстівної для України. Є фото, опис та характеристики жимолості. Після прочитання цієї статті ви зрозумієте, як вибрати сорт жимолості та на які врожайні сорти жимолості варто звернути увагу насамперед.

Сорти жимолості для України: вибираємо найкращий

Сильноросла, витривала і плодовита! Німфа на 100% має бути присутньою в рейтингу, де найкращі сорти жимолості, адже її ягоди великі, солодкі, соковиті, а сама рослина стійка до негативних погодних нюансів. Дачники обожнюють Німфу за прекрасну врожайність і відзначають хорошу декоративність – кущі не просто дають смачні ягоди, а й служать прикрасою ділянки. Перші плоди з’являються вже на 3-й рік вирощування, а максимальна продуктивність досягається через 10-15 років з моменту посадки. Є чудовим медоносом.

  • дозрівання: кінець травня/початок червня (середньорання);
  • кущ: розлогий, приблизно виростає до 1,5 або навіть 2,5 м;
  • плоди: веретеноподібні, фіолетово-сині, відрізняються блакитним восковим відливом і досить бугристою поверхнею, вага – орієнтовно 1,0-1,5 г;
  • смак: солодкий, присутня ледве відчутна гіркуватість;
  • врожайність: 1,5 або 2,0 кг з одного куща;
  • плодоношення: на 3-4 рік після посадки;
  • морозостійкість: висока.

Усі Бакчарські – однозначно найкращі сорти жимолості. Відгуки про них лише позитивні. Особливо в цьому плані досягає успіху Велетень. Названо його так не випадково. Це справді гігантська жимолость – найкращий сорт, на думку багатьох садівників. Професійні дегустатори оцінюють смакові характеристики плодів на 4,8 бала із 5 можливих. Ягоди смачні та корисні у свіжому вигляді, а всілякі компоти та заготовки на зиму з них – просто пальчики оближеш. Тому правильно збирайте врожай та насолоджуйтесь!

  • дозрівання: середина/кінець червня;
  • кущ: приблизно 2 м у висоту, відрізняється кулястою кроною;
  • плоди: величезні, довгасто-овальні, до 4-5 см у довжину, вага – до 2,0-2,5 г, темно-сині, з сизуватим нальотом, з відносно м’якою шкіркою;
  • смак: десертний, приємна насолода, легка кислинка, відсутня гіркота, зате є приємний ягідний аромат;
  • врожайність: до 4,0-4,5 кг;
  • плодоношення: на 3-й рік;
  • морозостійкість: висока.

Якщо ваша мета – найкращі солодкі і врожайні сорти жимолості, то сорт Блакитне Веретено має бути в перших рядах ваших уподобань. Свою назву він отримав завдяки відповідним кольору та формі ягід. Стійкість до морозу, захворювань та шкідників – ідеальна. Майже не осипається, а це означає, що ви втратите мінімальну кількість плодів. Єдиний незначний мінус сорту – при тривалій і посушливій погоді ягоди можуть мати легку гіркуватість, але багатьом вона здається навіть дуже пікантною.

  • дозрівання: кінець травня/червень;
  • кущ: приблизно 2 метри заввишки;
  • плоди: витягнуті, горбисті, веретеноподібні, до 3 см у довжину, вага – приблизно 1,5 г, темно-сизі на колір, є красивий синій наліт;
  • смак: десертно-солодкий з приємним кислуватим післясмаком, що освіжає;
  • один дорослий кущ може дати 2-3 кг ягід;
  • плодоношення: на 3-й чи 4-й рік;
  • морозостійкість: витримує понад 30 градусів морозу.

Найкращі сорти канадської жимолості завжди у тренді. Серед них виділяється Аврора, яка у широкому доступі з’явилася у 2012 році. Це чудовий гібрид, що поєднує в собі топові характеристики: не схильний до хвороб, легко переносить заморозки пізньої весни. Така жимолость може приносити плоди до 30-40 років, а іноді й більше, що дуже непогано для плодово-ягідних кущів. Досвідчені дегустатори виставляють її ягодам максимальний бал. А якщо врахувати, що плоди не лише смачні, а й вітамінні, то як не записати Аврору у найкращі сорти канадської жимолості?

  • дозрівання: у перші тижні червня;
  • кущ: пишний, висота в межах 150-200 см;
  • плоди: великі, приблизно 2,5-3,5 см завдовжки, в діаметрі можуть бути понад 1 см, дуже пружні, соковиті, з виразною бугристістю;
  • смак: кислувато-солодкий, присутній виражений аромат;
  • врожайність: до 4-5 кг з куща;
  • плодоношення: на 3-й, інколи і на 2-й рік;
  • морозостійкість: чудова.

Багаті на вітаміни ягоди, чудова врожайність та гарна витримка українського клімату – фактори, котрі дозволяють сорту Атут зайняти почесне місце у нашому топ-6. Перевага цієї жимолості – мінімальна потреба у догляді (потрібно дотримуватися основних правил догляду за плодово-ягідними кущами) та максимальна віддача у плодоношенні. Ягоди можна вживати у сирому вигляді, насолоджуючись їхнім оригінальним смаком, або використовувати для переробки. Цей сорт вирощують як садівники-аматори, так і професіонали у комерційній діяльності.

  • дозрівання: червень/липень;
  • кущ: компактний, трохи більше 1 метра у висоту;
  • плоди: формою нагадують циліндри (1 см на 3 см), вага – 1-2 грами, темно-сині, мають привабливий восковий наліт;
  • смак: більше солодкий, ніж кислий, а завдяки соковитій м’якоті одразу відчувається свіжість;
  • врожайність: на один кущ – до 3-4 кг;
  • плодоношення: 2-й чи 3-й рік;
  • морозостійкість: переносить в межах -30°С.

Це той випадок, коли назва говорить сама за себе – справді захват! Сорт не завдає ніякого клопоту – тільки стандартні процедури для захисту плодового саду. Хворобостійкість цієї жимолості на дуже високому рівні. Морозу вона не боїться і майже гарантовано дає багатий урожай щороку. Що примітно – зберігається максимальна кількість стиглих плодів, оскільки вони не схильні до того, щоб мимоволі осипатися. Ще один цікавий факт: ягоди цього сорту навіть у замороженому вигляді дуже соковиті та ароматні.

  • дозрівання: середина чи кінець червня;
  • кущ: пишний, розлогий, до 2 метрів заввишки;
  • плоди: трохи горбисті, налиті соком, блакитно-сині, важать близько 2 г, в діаметрі часто перевищують 1 см;
  • смак: виражений ягідний, приємна кислинка;
  • врожайність із 1 дорослого куща: близько 3-5 кг;
  • плодоношення: найчастіше на 3-й рік після посадки;
  • морозостійкість: витримує екстремальні умови – до -40 °С.