Зміст:

1 Посухостійкі рослини – менше поливів, більше краси
2 Посухостійкі багаторічники — 12 кращих рослин для сонячних місць в саду

Посухостійкі рослини – менше поливів, більше краси

Спекотне літо і брак часу та можливостей часто поливати сад – ще не привід відмовлятися від пишних квітучих красивих клумб й міксбордерів. Багаторічні рослини для сонячних ділянок, які здатні переносити спеку, недолік поливу й навіть посуху, стають все більш популярними.

Посухостійкі квіти й декоративні кущі здатні добре розвиватися на сонячних ділянках і прикрашатимуть ваш сад, навіть коли дощів та поливів буде зовсім мало. Це, звичайно, не пустельні рослини, їм потрібні нормальні садові ґрунти, догляд і поливи хоча б зрідка. Але вони будуть найбільш стійкими і красивими. Навіть на яскравому сонці і при недостатніх поливах можна отримати прекрасний квітучий сад. Головне – підібрати рослини, які здатні обходитися без регулярних поливів і створити в саду умови, які сприятимуть максимальному збереженню вологи, пом’якшувати постійний перегрів ґрунту. Щоб отримати гарний сад на сонці – є 3 важливі кроки:

Правильно обрати посухостійкі рослини.
Визначити які місця найбільш посушливі й зробити все для максимального збереження вологи.
Створити гармонійні композиції з посухостійких рослин.

Загальні правила догляду і посадки рослин на сонячні місця з недостатньою кількістю вологи:

Всі молоді рослини, кореневища, які були недавно посаджені – потребують поливу, поки не зміцніють і не розростуться.
Якщо ви висаджуєте поділки дорослих кущів, наприклад, міскантусу – то вони повинні бути великими.
Максимально високий ступінь стійкості до посухи набувають вже дорослі добре розвинені рослини.
Посухостійкість до літньої спеки формується у рослин при достатньому поливі навесні в період активного росту та розвитку.
Наприкінці літа при підготовці до зими, в період осінньої посухи – поливи необхідні більшості рослин, які легко переносять літню спеку.

Кращі посухостійкі рослини для українського літа

Нам знадобляться не просто рослини для сонячних ділянок, а тільки посухостійкі. Такі багаторічники, які здатні виносити не тільки недолік вологи, а й витримувати значний перегорів ґрунту. Для створення красивих клумб садові дизайнери використовують високорослі, квітучі, декоративно-листяні, ґрунтопокривні рослини.

Список найкращих посухостійких багаторічників:

Лаванда завжди модна, витончена, популярна. Кореневища лаванди швидко утворюють пишні кущики від 30 до 60 см, і здатні відростити кореневу систему, що досягає 2 м, щоб добути воду. Срібляста листва і стебла з невеликим опушенням випаровують мінімум вологи, тому лаванду відносять до посухостійких рослин. Квітучі суцвіття-свічки, забарвлення яких називають «лавандово-синім» – прикрашають кущі все літо. Саджанці лаванди підходять для бордюрів, куртин, групових посадок та ін.
Очитоктаседум здатні у своєму листі й стеблах утримувати запас вологи і поживних речовин. Особлива будова робить очитки посухостійкими рослинами, які підходять для посадки на сонячних ділянках. Невисокі ґрунтопокривні очитки, висотою 7-10 см – найстійкіші і невибагливі. Їх голкоподібні м’ясисті листочки можуть мати різні відтінки забарвлення – сріблясте, рожеве, смарагдове. Вони швидко розростаються і утворюють густі килимки, які затінюють ґрунт і сприяють збереженню вологи. Є седуми з розеткою листя, яке складене ніби пелюстки пишних квіток – в клумбах виглядають дуже декоративними. Декоративно-квітучі седуми не такі посухостійкі, як очитки, але теж досить витривалі. У них округле м’ясисте листя і чудові яскраві суцвіття на квітконосах від 40 до 60 см.
Деревій або ахіллея квітуча посухостійка рослина, яка може здивувати різноманітністю садових форм з яскравими забарвленнями суцвіть. Кореневища добре розростаються і швидко утворюють ажурний кущ з сильно розрізаними сріблястими листками, які виглядають ніби мереживо. З середини літа з’являються квітконоси заввишки 45-65 см з забарвленнями від білого, жовтого до бордового, червоного і навіть рожевого.

Ехінацея з пухнастими листям і стеблами – одна з найбільш красиво квітучих посухостійких рослин. В посадках можна використовувати як високорослі до 120 см сорти й низькорослі до 40-50 см, які чудово підійдуть для першого плану міксбордерів і бордюрів на сонячних ділянках. Великі до 12-15 см в діаметрі квітки ехінацеї – схожі на ромашки і можуть мати жовте, біле, рожеве і навіть зелене забарвлення. Кореневища ехінацеї – потужні і йдуть глибоко в землю, можуть запасати вологу, блакитно-сіра ворсиста поверхня листя перешкоджає випаровуванню вологи.
Міскантус,костриця та інші декоративні злаки – підходять для посадки на посушливих ділянках. Костриця взагалі здатна змиритися з мінімум вологи. Її посухостійкості може позаздрити більшість рослин. Сизі вузькі жорсткі листки костриці практично не випаровують вологу. Костриця здатна концентрувати її в кореневищах. «Горбки» костриці стануть окрасою клумб, рокаріїв, відмінно підходять для бордюрів. Міскантуси не такі посухостійкі, але досить добре витримують рідкі поливи у літню спеку. Зате розмаїття сортів може вас здивувати: сорти з салатовим, смарагдовим, червонуватим і навіть смугастим листям. Дорослі кущі в період цвітіння – увінчані високими величезними волотями суцвіть.
Еремурус – височенні квітконоси й чудові ажурні суцвіття. Група еремурусів серед клумби або газону здатна створити ніби фонтан суцвіть, які складаються з окремих квіток на довгих квітконосах і створюють загальний ефект різнобарвних бризок. Потовщені кореневища у формі морської зірки здатні зберігати запас води, а вузьке жорстке листя практично не випаровує вологу. Висота еремурусу в період цвітіння може сягнути 2 м та більше.
Багаторічні айстри – гарне рішення для сонячних місць. Найбільш стійкі до посухи – низькорослі сорти. Розростаючись, кущі утворюють густі куртини, з масою дрібно гіллястих кущів. Квітки з’являються з середини літа і восени у різних сортів. Квітки – діаметром до 4-5 см покривають кущики дуже густо. Висаджуйте кореневища багаторічних айстр на сонці, посуху вони переносять непогано, але в саму спеку їх все-таки потрібно поливати хоча б раз у 10-12 днів.

Сантоліна – це пишні посухостійкі кущики висотою до 40-60 см, зі сріблястими ажурними листочками. Вона виглядає ніби середземноморська рослина і нагадує багаторічні айстри. Листя сиве, злегка опушене на гіллястих пагонах. Над «подушкою» листя в середині літа з’являються квітконоси з невеликими суцвіттями, білими або жовтими. А ще всі частини рослини мають приємний аромат. Можна формувати бордюри, стригти крону «під кулю».
Звіробій – виразна декоративна форма. Відрізняється від дикоростучої – більшими квітками. Але від своїх предків кореневища садового звіробою взяли здатність адаптуватися до умов вирощування, рости на жарких сонячних ділянках і володіють вираженою посухостійкістю. Дорослі кущі з дрібним ажурним листям досягають висоти 25-35 см. Кореневища звіробою добре розростаються і формують густо гіллясті, які можна формувати стрижкою, хоча рослина сама формує крону гарної форми.
Декоративний лук (алліум) та інші весняні цибулинні підходять для посушливих місць тому, що їх період росту і цвітіння припадає на весняний сезон. У літню спеку у них настає період спокою, листя всихає, а цибулина засинає до осінньої підготовки до зими. Сміливо включайте цибулинні рослини в композиції на посушливих ділянках саду, тюльпани, мускарі, декоративний лук, нарциси та ін.

Як зберегти вологу на посушливій ділянці саду

Перше правило – мульчуйте посадки. Ні одного сантиметра голої землі, яка випаровує дорогоцінну воду не має бути. Щоб позбавити сад від бур’янів на ділянках і зменшити нагрів ґрунту, на час посадки і періоду росту молодих саджанців і кореневищ – постеліть на клумби чорно-біле агроволокно. Чорною стороною до низу, щоб не давати бур’янами світла, а білою вгору – це дозволить знизити нагрівання земля. У потрібних місцях робіть прорізи і висаджуйте посухостійкі багаторічники. Ґрунт має бути обов’язково повітро- та вологопроникним, не щільним, легким, можливо злегка кам’янистим, з високим вмістом піску. Додавайте в місця посадки трохи хорошого компосту, він структурує ґрунт і затримує воду. Щоб зберігати надлишок води, не давати їй стікати з клумби – обсаджуйте її по периметру посухостійкими багаторічниками. Вони будуть збирати та акумулювати вологу. Крім традиційно посушливих південних і південно-західних частин ділянки, жаркими можуть бути місця в зоні забетонованих площадок для паркування, біля стін, огорож і бетонних доріжок, ці поверхні сильно нагріваються на сонці й висушують землю поруч. У таких місцях теж висаджуйте посухостійкі рослини. Максимально використовуйте ґрунтопокривні стійкі до спеки рослини.

Дизайн саду – підбір композицій з посухостійких рослин

Крім перерахованих вище рослин доповніть композиції рослинами лілійника, полину, шавлією і гвоздиками. Хорошу компанію найбільш посухостійкому деревію білому і жовтому складуть гайлардії, кореневища чебрецю, ґрунтопокривні очитки, кніффофія. Фаворит посухостійких однорічників – вербена. З однорічних квітучих рослин в композицію підійде безсмертник, космея, еффшольція, портулак, майорець та ін.

Всі ці рослини підходять не тільки для стійкого до посухи, але і для малодоглядного саду. У компанію трав’янистих посухостійких багаторічників – додайте кілька кущів барбарису, який має чудову стійкість до нестачі вологи. Як бачите, створити сад, який обійдеться мінімумом поливів – можливо і навіть досить просто.

Посухостійкі багаторічники — 12 кращих рослин для сонячних місць в саду

Якщо садову ділянку під газон розташований під палючими променями сонця, це зовсім не означає, що на ньому можна вирощувати тільки кактуси. Зі зміною клімату літо стає все спекотніше, дощі практично не йдуть, і посухостійкі рослини стають все більш популярними у садівників. Листя сухолюбівих рослин зазвичай з восковим нальотом, маленькі, голчасті, блідо-зеленого або сріблястого кольору. Якщо рослина витримало перший сухий сезон, значить і в майбутньому воно себе буде комфортно почувати в таких умовах. Розглянемо приклади самих жаростійких рослин для саду .

Посухостійкі рослини для клумби на сонці

У той час як вода має вирішальне значення для вирощування здорових рослин, є багато сортів квітів, які можуть витримувати періодичну посуху і не потребують регулярного поливу. Їх можна використовувати як в монопосадках, так і поєднувати для створення різних композицій.

Сальвія багаторічна . У цієї рослини більше 9000 видів, до яких відноситься і лікарський шавлія. Слід вибирати посухостійкий вид, рекомендований до посадки на сонячній стороні. Садять сальвию в піщану, добре дренованих грунт. Розмножується вона насінням, живцюванням, цвіте все літо. Квіти, в залежності від сорту, від пурпурно-червоних до фіолетових. Висота — близько 1 м.
Рудбекия . Ця рослина відмінно підходить для вирощування на сонці. Квіти виглядають як звичайна велика ромашка, тільки яскраво-оранжевого кольору з темною серцевиною. Цвітуть рудбекии до перших заморозків. У відході не вибагливі. Дуже швидко розповзаються по всьому газону, розмножуються насінням і діленням куща.
Ромашка садові . Існує величезна безліч сортів цього виду рослин, що відрізняються за розміром куща і квітів. Чим суші місце, в якому розбита клумба, тим дрібніше треба вибирати квіти ромашки для розведення. Розмножується рослина діленням куща, дуже добре приживається на новому місці.
Волошка гірський . Всім відомі луговий квітка. Дуже охоче живе в саду на відкритому сонця ділянці. Гірський волошка досить великих розмірів, квіти 5-7 см в діаметрі, цвіте практично весь сезон. Коли відцвітають одні квіти, виростають нові. Може розмножуватися діленням куща, але простіше посадити нову рослину насінням.
Юкка . Рослина родом із субтропіків, відмінно прижилося в України і давно вже перестало бути екзотичним. Вічнозелена, велике, з гострим листям, воно буде прикрасою будь-якого газону. Вимагає багато місця, так як розростається до 1,5 м в діаметрі. Посередині випускає один довгий свечеобразной цветонос з безліччю дрібних квітів білого відтінку. Зацвітає юка на третій рік після посадки. Садити необхідно на сонячному добре провітрюваному місці. Розмножується, випускаючи дочірні відростки, які після вкорінення обережно відокремлюють від материнської рослини і висаджують. На зиму в середній смузі юку необхідно вкривати.
Флокси. Яскраві різнокольорові багаторічники, стануть прикрасою будь-клумби. Дуже невибаглива рослина, відмінно себе почуває на бідних кам’янистих грунтах, в посушливий час не вимагає додаткового поливу. Цвітуть без зупинки весь сезон великою кількістю дрібних різнокольорових квітів. Можуть перехрещуватися і створювати нові відтінки. Розмножуються живцями і насінням.
Кніфофія . У України ще поки мало хто знайомий з цим екзотичним рослиною — вихідцем з Південної Африки. Рослина з довгим вузьким листям викидає посередині великі квітконоси, на кінцях яких утворюються яскраво-помаранчеві незвичайної форми квіти. Цвітіння триває протягом усього сезону. Розмножується поділом коренів з окремою ниркою. Рослина дуже любить сонце, добре переносить тривалу відсутність вологи.

Які квіти не бояться посухи

У вас немає часу і можливості забезпечити квітників своєчасний полив? Квіти марніють і засихають на сонці? Вирішити проблему допоможе правильний підбір посухостійких рослин, які не втратять свій вигляд і будуть залишатися свіжими навіть в посушливий період. Ці рослини прийшли до нас з пустель або напівпустель. Завдяки особливій будові листя, стебел і коренів вони адаптовані до високих температур і посухи.

Якщо ви не впевнені, пристосоване чи рослина до життя в посушливих умовах, зверніть увагу на його листя. Якщо вони «оксамитові» або «воскові», можна стверджувати, що культура адаптована до сонця і простить вам рідкісний полив.

Коли на клумбу постійно діє сонячне світло, прикрасити її можна життєрадісними кольорами. У цій справі вам допоможуть посухостійкі рослини, які бувають багаторічними і однорічними. Окремо виділяють посухостійкі трави, чагарники.

Посухостійкі багаторічники :

барвінок;
кореопсис;
едельвейс;
стелящиеся флокси;
очитки;
єнотера;
шавлія;
армерия;
синьоголовник;
роговик;
лаванда;
полин;
чебрець;
маки;
мальви.

Посухостійкі однолетники :

однорічні айстри;
молочай;
портулак;
настурція;
амарант;
ротики;
чорнобривці;
майорця.

Посухостійкі трави і чагарники :

костриця сиза;
кизильник горизонтальний;
ялівець козацький і звичайний.

Посухостійкі трави і чагарники

Галерея: посухостійкі рослини для саду (25 фото)

І трохи про секрети …

Ви коли-небудь відчували нестерпні болі в суглобах? І Ви не з чуток знаєте, що таке:

неможливість легко і комфортно пересуватися;
дискомфорт при підйомах і спусках по сходах;
неприємний хрускіт, клацання не за власним бажанням;
біль під час або після фізичних вправ;
запалення в області суглобів і припухлості;
безпричинні і часом нестерпні болі в суглобах …

А тепер дайте відповідь на питання: вас це влаштовує? Хіба таку біль можна терпіти? А скільки грошей ви вже «злили» на неефективне лікування? Правильно — пора з цим кінчати! Чи згодні? Саме тому ми вирішили опублікувати ексклюзивне інтерв’ю з професором Дікуля, в якому він розкрив секрети позбавлення від болю в суглобах, артритів і артрозу.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!

Тоді я зрозумів, як квіти сильні,

Вони — як ніжність, як любов, як діти, —

Сильніше зла, сильніше за все на світі,

Сильніше смерті і сильніше війни.

Квіти — прикраса двору, але вимагають від квітникаря вдумливого підходу як до розташування клумб і, так і до комбінації рослин. У багатьох випадках через погодні умов відсутня достатня кількість вологи, а у нас, вічно зайнятих і поспішають, немає можливості достатню кількість разів поливати квітники. Далеко не кожна рослина здатна повноцінно виживати в таких екстремальних умовах. А вихід є, і вихід цей — посухостійкі рослини.

Посухостійкі квіти, трави і декоративні чагарники прекрасно себе почувають навіть на грунтах з мінімальним вмістом вологи і зовсім не раді насититься вологою грунту. При надлишку вологи посухостійкі рослини можуть захворіти або навіть загинути.

Звичайно, тут може прийти на допомогу дренаж ділянки. Справа ця копітка й витратна, але без нього — ніяк. Тема дренажу — це тема окремої статті.

жаростійкі чагарники

Якщо місце для посадки знаходиться з південної сторони і схильне прямих сонячних променів протягом всього дня, вибирати необхідно чагарники, які не належать до вологолюбні. Насправді таких видів чагарників дуже багато. При виборі треба враховувати, що не всі вони витримують морози без приховування.

Чагарники для сонячної сторони саду:

Барбарис родом з Південної Азії нечасто зустрінеш на садових ділянках, хоча цей вічнозелений чагарник дуже невибагливий, красиво виглядає як огорожі. Листя гострі і невеликі, на гілках є шипи. Плоди червоні подовжені, дуже кислі. Ягоди можна вживати в їжу, в засушеному вигляді їх часто додають в плов. Чагарник добре витримує морози і любить сонце.
Самшит вічнозелений . Цей чагарник відмінно виглядає на газонах, завдяки своїм дрібним темно-зеленим глянсовим листям, які не змінюються навіть взимку. Підходить для ландшафтного дизайну, обрізанням можна легко домогтися потрібної форми. Морозостійкий, легко розмножується діленням. Віддає перевагу сонячну сторону, не потребує додаткового поливу.
Гібіскус чагарниковий . Ця рослина відомо як китайська троянда. Кущі розростаються до 2 м, квіти схожі на рожу. Весь кущ просто усипаний квітами, які розцвітають в різний час. Цвітіння в теплих краях триває до півроку. Добре відчуває себе під прямими сонячними променями і не терпить тіні. На зиму при морозах його потрібно вкривати. Розмножується чагарник живцюванням, діленням куща і відводками.
Форзиція — це перший чагарник, який цвіте у дворах щовесни яскраво-жовтими квітами. Восени ця рослина порадує своїми багряними листям. Дуже невибаглива рослина, вимагає тільки висадки на сонячній стороні. Зростає без укриття на зиму тільки в Південному регіоні, не переносить морозів. Розмножується найкраще укоріненням живців.
Бузок . Багато хто плутає його з жасмином через схожих білих квітів з дуже яскравим ароматом. Цвіте навесні, приблизно в травні. Висаджується на відкритих сонцю ділянках. Бузок відмінно переносить морозні зими, розмножується вегетативно і насінням.

гвоздика піщана

Сама назва цієї рослини вже говорить про відповідний тип грунтів для його вирощування. Щільні гарні дерновини формують килим з тонких листів, над якими на квітконосах (до 30 см завдовжки) розпускаються численні білі квіти з торочкуватими краями.

Зустрічаються форми з ніжно-рожевими квітками, а також сорти з пофарбованої серединкою. Під час цвітіння, яке припадає на червень-липень, квітки можуть формувати практично суцільний білий килим, що закриває листя.

Догляд за гвоздикою піщаної полягає в своєчасному видаленні бур’янів, регулярних поливах і підгодівлі, особливо в період цвітіння. Гвоздика піщана не переносить перезволоження, але погано реагує і на тривалу посуху. На одному місці зазвичай зростає близько 3 років, після чого потребує заміни. Розмножується переважно насінням.

Посадіть ці рослини в своєму квітнику на піщаному грунті — і ви без зайвих клопотів обзаведетеся красивим садом!

Низькорослі декоративні дерева

На піщаних кам’янистих грунтах з південного боку висаджують низькорослі декоративні дерева, яким не потрібно багато поливу, і вони своєю кроною не затінює місце.

Серед низькорослих декоративних дерев особливо популярні такі:

Багряник . Це дуже красиве невелике дерево використовують для прикраси саду. Воно отримало назву завдяки незвичайному відтінку листя навесні, коли все дерево забарвлюється в багряний колір. У міру зростання листя змінюють забарвлення кілька разів, поки не стануть зеленими. Восени колір знову змінюється від жовтого до темно-червоного. Садять рослина з південного боку на добре провітрюваному місці.
Ялівець . Вічнозелене дерево з м’якими голками в домашніх умовах при обрізанні не досягає високих розмірів. Дуже легко переносить спеку, невимогливий до поливу. Красиво виглядає в садово-ландшафтному дизайні.
Глід декоративний . Цей вид рослини відрізняється від дикого своїми красивими яскравими квітами, схожими на троянди, великими розміром (з ранетку), дуже смачними ягодами. Дерево виростає не більше 2 м у висоту, не вимагає особливого догляду, добре переносить посуху і прямі сонячні промені.
Горобина декоративна . На відміну від своєї дикоростучої родички, має більші листям, дуже красивими квітами і великими солодкими ягодами без гіркуватості. Добре садити з південного боку, так як вона не затінює місцевість, виростає в невелике акуратне дерево, посухостійка.
Японська айва . Виходець з Азії любить кам’янисту, піщану, добре дренованих грунт, зростає без укриття від морозів в південних регіонах. Цвіте дуже красивими великими квітами з запашним ароматом, на яких зав’язуються терпкі плоди. Пізно восени вони стають яскраво-жовтими і солодким, але залишаються терпкими і дуже твердими.

Лобулярія морська

Лобулярія морська, відома також як газонніца приморська, на своїй батьківщині — в Середземномор’ї, цвіте круглий рік. У помірному європейському кліматі така розкіш, звичайно ж, не можна дозволити. Проте, цвітіння Лобулярія залишається тривалим — з червня до самих заморозків.

Ця рослина утворює пишні кущики висотою до 30 см, рясно вкриті шапками суцвіть.

Наша довідка!

Існує велика кількість сортів Лобулярія морської: Сноу Прінцессс білосніжними квітками, Истер Боннет з темно-рожевими, блашінг Принцес з ліловими і т.д.

Поради щодо економії води для саду

Хоч в жаркому кліматі і висаджуються посухостійкі рослини, все одно їм потрібно хоча б невелику кількість рідини. Щоб утримати вологу в ґрунті і заощадити воду , необхідно щовесни перекопувати грунт з компостом або перепрів гноєм. Щоб влітку волога не випаровувалася, землю навколо рослин потрібно добре мульчувати гравієм, галькою, тріскою кори. У дощ можна збирати воду в ємності для подальшого поливу рослин, вчасно видаляти бур’яни, щоб вони не забирали цінну вологу, поливати рослини рано вранці, щоб рідина не встигла випаруватися під палючим сонцем. В таких умовах рослини будуть радувати своїм цвітінням весь сезон.

( 17 оцінок, середнє: 4,26 з 5)

Щеплення і окулірування фруктових дерев

Як зрозуміти, що квіти страждають від спеки

Кожен досвідчений садівник знає, де на його ділянці тінисті куточки, а де сонце панує цілий день. Як правило, це місця перед ґанком, уздовж вхідний доріжки, на газоні або поруч із вхідними групою. Вони висвітлені більшу частину дня, не мають штучного або природного притенения і погано забезпечуються водою.

Читати також: Посадка гладіолусів у відкритий грунт — час, терміни і покрокова інструкція

Більшість рослин, опинившись в таких умовах, швидко починає сохнути, втрачає декоративність, дрібніє, а потім гине. Деякі з них встигають зацвісти, однак бутони виходять невеликими і відцвітають швидше, ніж треба. Добре на таких ділянках розвиваються тільки первоцвіти, оскільки навесні земля ще насичена вологою, а велика кількість світла стимулює швидке зростання рослин.

Отже, якщо на вашій клумбі гине більше половини саджанців, що залишилися сохнуть, чахнуть і погано розвиваються, значить, сонця тут дуже багато. Сонячні опіки на листках і суцвіттях досить легко сплутати з численними грибковими та бактеріальними захворюваннями, тому спершу виключіть і таку можливість. Якщо ж рослини здорові, ґрунтових шкідників не виявлено, а виглядає квітник дуже сумно, значить, потрібно щось змінювати.

Багаторічники для посадки восени

Вересень — сприятливий час для висаджування крокусів, Сцилли, мускарі, Пушкіна, гіацинтів, нарцисів і тюльпанів. Ці рослини використовуються для вигонки, тому частина цибулин можна помістити в контейнери і зберігати до грудня в приміщенні, а потім виставити на підвіконня. Восени пересаджують і ділять хосту, багаторічні айстри, хризантеми, ромен, астильбу.

Вибір місця для квітника

Посухостійкі рослини будуть відчувати себе затишно на мізерних грунтах, проте відсутність відтоку вологи для них згубно . Ділянки, для яких не передбачена система поливу або дуже швидко втрачають вологу, ідеально підійдуть для створення клумби, миксбордера або рабатки з використанням стійких до посухи рослин.

Особливу увагу слід звернути на ділянки, розташовані поблизу огорож з каменю чи бетону, впритул прилягають до сходів, мощення доріжок, різних будівель.

При виборі місця для квітника враховують і освітленість ділянки, так як одні цінують сонячні місця, а інші вважають за краще рости в тіні.

Неповторний аромат квітучої лаванди

Відмінне обрамлення для яскравої сонячної клумби створить лаванда (Lavandula) — не тільки декоративне, але і лікарський ароматична рослина. Ті, кому вдалося побачити лаванду на піку її цвітіння, ніколи не зможуть відмовитися від її привабливого свіжого аромату і ніжних фіолетових квітів. Цвітіння лаванди — приголомшливе видовище, особливо якщо її посадки займають велику територію. Цей багаторічник невеликого розміру завжди готовий вистилали рабатки і бордюри. Вічнозелена лаванда — кущик з вузькими листям, що має ніжний сріблястий відтінок. Її суцвіття має форму колоса.

Метелики з бджолами дуже люблять аромат, видаваний лавандою-медоносом. Рослина відрізняється невибагливістю, воно посухостійка і вирощування його в регіонах з теплим і тривалим влітку не складає особливої складності

Квіти лаванди можуть бути не тільки лілового (від ніжно-бузкового до насичено-фіолетового), але і рожевою, блакитною і навіть білого забарвлення. Фіолетову різновид лаванди часто поєднують з яскравими «солнцелюбамі» позитивної жовтої або помаранчевої розмальовки. Якщо обрамленням композиції служить лаванда, в неї чудово виглядає, наприклад, ехінацея пурпурова. Пора цвітіння залежить від виду лаванди. Деякі сорти квітнуть від травня до липня. В кінці літа у них може наступати друга фаза цвітіння. Зазвичай рослина не живе довше десяти років, тому слід заздалегідь готувати йому заміну.

Латинське слово «lava» означає «мити». Свою назву рослина отримала за свої антисептичні та гігієнічні властивості. Ще в Давньому Римі лаванду використовували під час прання, прибирання та миття

Тіньолюбні посухостійкі багаторічники