Дієприслівники доконаного виду (що зробивши?) називають дію, яка передує основній дії: Відпочив ши , читаю.
Дієприслівник відповідає на питання що роблячи? що зробивши? Наприклад: мірку́ючи, пи́шучи, чита́ючи, міркува́вши, писа́вши, чита́вши, ставивши. Дієприслівник поєднує в собі деякі граматичні ознаки як дієслова, так і прислівника, що відбито й в назві: дієприслівник буквально означає прислівник, що діє, перебуває в дії.
Дієприслівник — це незмінювана особлива форма дієслова, яка виражає додаткову дію, що пояснює в реченні основне дієслово – присудок. Дієприслівник відповідає на питання що роблячи? що зробивши?
Дієприслівник у реченні виступає означенням. Дієприслівник – це особлива незмінна форма дієслова, яка виражає додаткову дію предмета.
Дієприслівник – особлива форма дієслова, незмінна, закінчується на суфікси –учи, – ючи, – ачи, -ячи, -ши, -вши. Приклади: пишучи, читаючи, лежачи, сидячи.
Особові форми дієслова Особові форми дієслів — це дієслова, у яких можна визначити особу (пишу, пишеш, пишуть). Така граматична категорія дієслова виражає відношення дії до мовця: я пишу, ти пишеш, вони пишуть.
Дієприслівник відповідає на питання що роблячи? що зробивши? Наприклад: мірку́ючи, пи́шучи, чита́ючи, міркува́вши, писа́вши, чита́вши, ставивши.