Как включить заднюю передачу и сдавать назад

Чаще всего начинающие водители сталкиваются с проблемами, когда включается задняя передача. Если первую или даже пятую передачу освоить сравнительно просто, то сдать назад получается далеко не у всех. И проблема в том, что езда назад должна рассматриваться, как составляющая успешного управления транспортным средством. Поэтому водителю остро необходимо научиться этому маневру, поскольку в противном случае он не сможет выезжать на большую дорогу.

Как научиться ездить задним ходом

Чтобы задняя передача работала нормально, водителю необходимо придерживаться нескольких простых правил:

1. Нельзя включать передачу на высоких оборотах. Поскольку езда вперед запускает совсем другие шестеренки, то резкое переключение на высоких оборотах может существенно повредить всю КПП.
2. Освойте правила переключения непосредственно на вашем автомобиле. Каждое транспортное средство имеет свои нюансы. На некоторых чтобы переключить передачу нужно сместить рычаг вниз, на других – в бок.
3. Холостые обороты двигателя. Нельзя перемещать рычаг при иных оборотах.

Включение задней передачи

Движение задним ходом нельзя назвать сложной задачей. Однако для новичков, которые едва научились ехать вперед, можно быть сложно осваивать навыки выполнения соответствующего маневра. В первую очередь нужно запомнить, что включать заднюю передачу следует только после полной остановки автомобиля. Опытные водители чувствуют свою машину, поэтому они могут иногда нарушать это правило, но новичкам – нельзя.

Также на многих современных автомобилях с МКПП устанавливают блокировщик. Он препятствует случайному переключению передачи при езде вперед, чтобы не повредить механизм, равно как не создать аварийную ситуацию. При планировании заднего хода, необходимо отключить блокиратор.

Как включить заднюю скорость на автомате

Если вы ездите на автомате, то проблем с задней скоростью у вас, скорее всего, не возникнет. Но некоторые особенности все-таки нужно учитывать:

1. Переключение передачи на рычаге обычно маркируется буквой «R». Нужно просто перевести рычаг, после чего тронуться и начать движение.
2. На некоторых старых моделях не установлена блокировка, поэтому при управлении транспортным средством иногда случайно переводят рычаг в положение «R». Если это случается, тогда АКПП сильно ломается, может и сразу полностью выйти из строя.
3. Придерживают стандартных правил, применимых и для механических коробок – передвижение рычага осуществляется только при условии холостых оборотов.

Как включить заднюю передачу на механике

Включают заднюю передачу, руководствуясь следующей инструкцией:

1. Затянутый стояночный тормоз.
2. Расположение автомобиля на ровной местности, чтобы он случайно не начал движение, когда стояночный тормоз будет снят.
3. Выжимаете педаль сцепления до упора.
4. Проверяйте положение рычага, он должен быть на нейтрале.
5. Вставляйте ключ и запускайте двигатель. Сцепление при этом не отпускайте.
6. Включите заднюю передачу (включение нужно перепроверить в инструкции по эксплуатации, поскольку на разных автомобилях могут быть нюансы).
7. Снимайте стояночный тормоз, и параллельно выжимайте педаль тормоза.
8. Проверяют обстановку вокруг, изучают пространство в зеркалах заднего вида.
9. Начинают сдавать назад, слегка нажимая на педаль газа.

Механика – сложный механизм. Вы сможете его освоить только на практике. Поэтому после изучения теории необходимо найти площадку, где постоянно прорабатывать те маневры, которые у вас плохо получаются.

Разворот автомобиля задним ходом

Иногда пространства для полноценного разворота передним ходом недостаточно, например, если машина стоит на узкой дороге. В этом случае применяется разворот задним ходом, но правильнее будет назвать его комбинированным маневром. Инструкция:

1. Включают первую передачу, едут на минимальной скорости, выворачивая руль в сторону разворота до упора.
2. Как только машина упирается в обочину трассы, нажимают педаль сцепления, затем выворачивают руль в обратную сторону, тоже до упора. Включают заднюю передачу, начинают движение.
3. После упора в обочину повторяют маневр до тех пор, пока автомобиль не примет нужное водителю положение.

Парковка задним ходом

Прежде чем сдавать назад, выезжая или заезжая на парковку, водителю необходимо изучить пространство вокруг автомобиля. Если есть водители, которые тоже начинают движение, рекомендуется их пропустить, чтобы впоследствии свободно заняться выполнением нужного маневра.

Перед началом выполнения маневра просматривают местность через зеркала заднего вида. Новички могут даже выйти из машины, чтобы исключить вероятность столкновения. Если позади машины никого нет, тогда включается задняя передача, после чего медленно начинают движение.

Также перед началом движения обязательно включают указатель поворота, чтобы проинформировать остальных водителей о своих намерениях. Далее нужно выбрать подходящее место, чтобы поставить автомобиль. Если же осуществляется выезд с парковки, то следуют по направлению к съезду на общую дорогу.

Как правильно ездить задним ходом с прицепом

Чтобы правильно ехать задним ходом, если автомобиль везет прицеп, водителю недостаточно зеркал. Ему необходимо занять верную позицию. Обычно левая рука держит руль, а правая – упирается в спинку переднего сиденья. Голова повернута назад, чтобы видеть все происходящее вокруг автомобиля.

Далее необходимо выровнять прицеп так, чтобы они находился в уровень с машиной. Не допускается задний ход, если прицеп повернут, а автомобиль стоит прямо. Это правило применимо к машинам с механическими и автоматическими КПП.

Соблюдение ПДД при движении назад

Согласно ПДД, задний ход на механике можно выполнять при соблюдении двух условий:

1. Безопасность для водителя и пассажиров.
2. Машина не будет мешать остальным участникам движения.

В некоторых случаях сдавать назад, но не мешать участникам движения, не получается. В этом случае переключать передачу можно только при условии, что вы убедились, что остальные водителе заметили ваш маневр, и притормозили свои машины, чтобы вы его выполнили.

Парктроник и камера заднего вида

Сдавать назад при наличии парктроника или камеры заднего вида намного удобнее. Поступают сигналы, по которым легко ориентироваться. Поэтому новичкам рекомендуется поставить эти аксессуары, если они не предусматриваются комплектацией машины.

При этом принципы управления ТС сохраняются, парктроники и камеры являются только помощниками. Основную работу выполняет непосредственно водитель.

Езда задним ходом с применением зеркал

Сдавать назад необходимо с применением зеркал. Дело в том, что пространство позади автомобиля не просматривается водителем. Поэтому ему важно научиться правильно пользоваться зеркалами. Правильная установка зеркал:

Если рядом бордюры, то зеркала слегка наклоняют, чтобы не задеть их.

Внутреннее зеркало должно отображать лишь макушку водителя, нельзя настраивать его так, чтобы водитель видел только себя.

Як правильно увімкнути задню швидкість докладна схема. Як увімкнути задню передачу

Сьогодні багато початківців водії, та й автолюбителі з досвідом, вибирають для себе автомобіль з Початківці, як правило, часто лякаються самої необхідності перемикати передачі при русі, ну а досвідчені водії просто оцінили для себе можливості спокійного та розміреного руху на машині, оснащеній АКПП. Але коли новачок купує свій особистий автомобіль, він часто не знає, як правильно експлуатувати «автомат». На жаль, цьому не вчать в автошколах, адже від цього залежить безпека руху та ресурс роботи механізмів коробки передач. Давайте подивимося, як потрібно експлуатувати АКПП, щоб у майбутньому не мати проблем з нею.

Види автоматичних КПП

Перш ніж розповісти, як їздити на АКПП, необхідно розглянути види агрегатів, якими виробники комплектують сучасні автомобілі. Від того, до якого виду належить та чи інша коробка, залежить і те, як її використовувати.

Гідротрансформаторна КПП

Це, мабуть, найпопулярніше та класичне рішення. Гідротрансформаторними моделями комплектується більшість автомобілів, які сьогодні випускаються. Саме з такої конструкції і почалося просування АКПП у маси.

Потрібно сказати, що сам гідротрансформатор насправді не є складовоюмеханізму перемикання. Його функція – це зчеплення на коробці “автомат”, тобто гідротрансформатор передає момент, що крутить, від двигуна до колес в процесі торкання машини.

Двигун та механізм “автомата” не мають жорстких зв’язків один з одним. Енергія обертання передається за допомогою спеціальної трансмісійної олії – вона постійно циркулює в замкнутому колі під високим тиском. Ця схема дозволяє двигуну з увімкненою передачею працювати в тому випадку, коли машина стоїть.

За перемикання відповідає а точніше, гідроблок, але це загальний випадок. У сучасних моделях режими роботи визначаються електронікою. Так, КПП може працювати у стандартному, спортивному чи економічному режимі.

Механічна частина таких коробок надійна і повністю ремонтується. Гідроблок є вразливим місцем. Якщо клапани працюють неправильно, тоді водій зіткнеться з неприємними ефектами. Але в разі поломки в магазинах є запчастини АКПП, хоча ремонт обійдеться досить дорого.

Що стосується їздових характеристик авто, оснащених гідротрансформаторними КПП, то вони залежать від налаштувань електроніки – це датчик оборотів АКПП та інші датчики, і в результаті цих показань відправляється команда на перемикання у потрібний момент.

Раніше такі коробки пропонувалися лише із чотирма передачами. Сучасні моделімають 5, 6, 7 і навіть 8 передач. Як стверджують виробники, більш висока кількість передач сприяє покращенню динамічних характеристик, плавності руху та перемикання та економії пального.

Безступінчастий варіатор

за зовнішніми ознакамице технічне рішеннявід традиційного “автомата” не відрізняється, але принцип роботи тут зовсім інший. Тут немає передач і система їх не перемикає. Передавальні числазмінюються постійно і без перерв – це не залежить від того, знижується швидкість або розкручується двигун. Ці коробки забезпечують максимальну плавність роботи – це комфорт водія.

Ще один плюс, за який варіаторні КПП так сподобалися водіям – це швидкість роботи. Ця трансмісія не витрачає час на процес перемикання – якщо необхідно набрати швидкість, вона відразу ж буде на максимально ефективному моменті, що крутить, для надання автомобілю прискорення.

Автоматична як користуватися

Розглянемо режими роботи та правила експлуатації для звичайних традиційних гідротрансфораторних автоматів. Вони встановлені на більшості автомобілів.

Головні режими АКПП

Щоб визначити основні правила експлуатації, необхідно спочатку розібратися з режимами роботи, які пропонують ці механізми.

Для всіх без винятку авто з АКПП обов’язкові такі режими – це “P”, “R”, “D”, “N”. І щоб водій міг вибрати необхідний режим, коробка оснащена важелем вибору діапазону. за зовнішньому виглядувін практично нічим не відрізняється від селектора. Різниця його в тому, що процес зміни передачі здійснюється по прямій.

Режими відображаються на панелі управління – це дуже зручно, особливо для водіїв-початківців. У процесі руху немає необхідності відволікатися від дороги та опускати голову, щоб подивитися, на якій передачі машина їде.

Режим автоматичної коробки “P” – У цьому режимі вимикаються всі елементи автомобіля. У нього варто переходити лише при тривалих зупинках чи стоянках. Також із цього режиму запускають мотор.

“R” – задня передача. У разі вибору цього режиму машина поїде заднім ходом. Вмикати задню передачурекомендується лише після того, як машина повністю зупинилася; також важливо пам’ятати: задня включається лише за повністю вичавленого гальма. Будь-який інший алгоритм дій може завдати істотної шкоди трансмісії та мотору. Це дуже важливо знати всім тим, хто має автоматичну коробку передач. Як користуватися нею правильно, радять фахівці та досвідчені водії. Уважно поставтеся до цих порад, вони дуже допоможуть.

“N” – нейтраль, або нейтральна передача. У цьому положенні двигун вже не передає крутний момент на ходову частинута працює в режимі холостого ходу. Рекомендується використовувати цю передачу лише для короткочасних зупинок. Також не варто включати коробку в нейтральне положення під час руху. Деякі майстри рекомендують буксирувати авто в цьому режимі. Коли АКПП перебуває у нейтральному положенні, запуск двигуна заборонено.

Режими руху АКПП

“D” – режим руху. Коли коробка знаходиться у цьому положенні, автомобіль рухається вперед. При цьому передачі по черзі перемикаються у процесі натискання водієм на педаль газу.

Авто-автомат може мати 4, 5, 6, 7 і навіть 8 передач. Важіль вибору діапазону на таких авто може мати кілька варіантів рух уперед – це D3, D2, D1. Позначення можуть бути і без літери. Ці цифри вказують на доступну верхню передачу.

У режимі D3 водій може використовувати перші три передачі. У цих положеннях значно ефективніше гальмувати, ніж у звичайному “D”. Цей режим рекомендують використовувати тоді, коли їхати без гальмування просто неможливо. Також ця передача ефективна при частих спусках чи підйомах.

“D2” – це, відповідно, лише дві перші передачі. У це положення коробку переводять на швидкостях до 50 км/год. Найчастіше даний режим використовують у важких умовах- це може бути лісова дорога чи гірський серпантин. У цьому положенні максимально використовується можливість гальмування двигуном. Також перекладати коробку в D2 потрібно в пробках.

«D1» – це лише перша передача. У цьому положенні АКПП використовують у тому випадку, якщо автомобіль важко розігнати вище 25 км/год. Важлива порададля тих, у кого автоматична коробка передач (як користуватися всіма її можливостями): не варто вмикати цей режим на високих швидкостях, інакше буде занесення.

“0D” – підвищений ряд. Це крайнє становище. Його варто використати, якщо машина вже набрала швидкість від 75 до 110 км/год. Виходити з передачі рекомендується тоді, коли швидкість впала до 70 км/год. Цей режим дозволяє значно знизити витрати палива на автомагістралях.

Вмикати всі ці режими можна у будь-якому порядку під час руху автомобіля. Тепер можна дивитися тільки на спідометр і тахометр більше не потрібен.

Додаткові режими

На більшості коробок також реалізовані допоміжні режими роботи. Це нормальний режим, спортивний, овердрайв, зимовий та економічний.

Нормальний режим використовують за звичайних умов. Економічний дозволяє домогтися плавної та спокійної їзди. У спортивному режимі електроніка задіює мотор максимум – водій отримує все, на що здатна машина, але про економію доведеться забути. Зимовий режимпризначений для роботи в умовах слизьких поверхонь. Автомобіль рушає з місця не з першої, а з другої або навіть третьої передачі.

Ці установки часто включаються за допомогою окремих кнопок або перемикачів. Потрібно також сказати, що, незважаючи на всі переваги для водіїв, які дає автоматична коробка, водії хочуть керувати авто. Нема нічого краще тогояк перемикати швидкості у своєму автомобілі. Щоб вирішити цю проблему, інженери Porsche створили режим роботи АКПП «Типтронік». Це імітація ручної роботиз коробкою. Він дозволяє вручну за необхідності збільшувати або знижувати передачу.

Автоматична як їздити

У процесі торкання автомобіля з місця, а також при зміні напрямку руху режим роботи коробки перемикається при натиснутому гальмі. При зміні напрямку руху також не варто встановлювати коробку в нейтральне положення.

Якщо необхідно зупинитися на світлофорі, а також у разі пробок, не варто встановлювати селектор у нейтральне положення. Також не радять це робити на узвозах. Якщо машина буксує, то не потрібно сильно тиснути на газ – це шкідливо. Краще включити знижені передачі та за допомогою педалі гальма дати колесам повільно обертатися.

Інші тонкощі роботи з АКПП можна осягнути лише з досвідом водіння.

Правила експлуатації

Насамперед необхідно натиснути педаль гальма. Потім селектор перетворюється на режим руху. Далі слід відпустити стояночний повинен опускатися плавно – автомобіль почне рухатися. Всі перемикання та маніпуляції з АКПП робляться через гальмо правою ногою.

Щоб знизити швидкість, найкраще відпустити педаль газу – всі передачі будуть перемикатися автоматично.

Основне правило – ніяких різких наборів швидкості, різких гальмування, будь-які різкі рухи. Це призводить до зношування та збільшення відстані між ними. Це може призвести до того, що з’являться неприємні поштовхи при перемиканні АКПП.

Деякі фахівці радять давати коробці відпочинок. Наприклад, при паркуванні можна дозволити машині котитися на неодружених, без газу. Лише після цього можна давити на акселератор.

Автоматична КПП: що не можна робити

Строго заборонено давати навантаження непрогрітому автомату. Навіть якщо за бортом автомобіля тримається плюсова температура повітря, перші кілометри найкраще долати на невеликих швидкостях – дуже шкідливі для коробки різкі прискореннята ривки. Водій-початківець повинен запам’ятати також, що для того, щоб повністю прогріти АКПП, необхідно більше часу, ніж на прогрів силового агрегату.

Автоматична коробкане призначена для бездоріжжя та екстремального використання. Багато сучасних КПП класичної конструкції не люблять пробуксовок коліс. Кращий спосібводіння в такому випадку – виключення різкого набору оборотів на поганих дорогах. Якщо автомобіль застряг, допоможе лопата – не варто сильно навантажувати трансмісію.

Також фахівці не рекомендують перевантажувати класичні автоматичні трансмісії високими навантаженнями – механізми перегріваються і тому сильніше і швидше зношуються. Буксирувати причепи та інші авто – це швидка смертьдля автомата.

Крім цього, не варто заводити автомобілі, оснащені АКПП, з “штовхача”. Хоча багато автолюбителів і порушують це правило, тут слід пам’ятати, що це не пройде безслідно для механізму.

Також обов’язково потрібно пам’ятати про деякі особливості у перемиканні. У нейтральному положенні можна залишитися, але за умови утримання педалі гальма. У нейтральній позиції забороняється глушити силовий агрегат- це можна робити лише у позиції «Паркінг». Заборонено переводити селектор у «Паркінг» або в позицію «R» під час руху.

Типові несправності

Серед типових несправностейфахівці виділяють поломку куліси, витоку олії, проблеми з електронікою та гідроблоком. Іноді не працює тахометр. Також іноді трапляються проблеми з гідротрансформатором, не працює датчик обертів двигуна.

Якщо при використанні коробки спостерігаються якісь труднощі при переміщенні важеля, це ознаки проблем з селектором. Для вирішення потрібно замінити деталь – запчастини АКПП є в автомобільних магазинах.

Часто багато поломок виникають через витік масла з системи. Найчастіше автоматичні коробки течуть з-під ущільнювачів. Слід частіше оглядати агрегати на естакаді або оглядовій ямі. Якщо виток є, то це сигнал до того, що необхідний терміновий ремонт агрегату. Якщо зробити все вчасно, то проблему можна вирішити заміною олії та ущільнювачів.

На деяких автомобілях трапляється така ситуація, що не працює тахометр. Якщо зупиняється і спідометр, то АКПП може перейти в аварійний режимроботи. Найчастіше ці проблеми вирішуються дуже просто. Проблеми полягають у спеціальному датчику. Якщо його замінити або почистити його контакти, все повертається на свої місця. Перевіряти необхідно датчик оборотів АКПП. Він розташований на корпусі коробки.

Також автолюбителі стикаються з некоректною роботою АКПП через проблеми в електроніці. Найчастіше блок управління неправильно зчитує оберти перемикання. Виною тому може бути датчик обертів двигуна. Ремонт самого блоку – це безглуздо, а ось заміна датчика та шлейфів допоможе.

Дуже часто з ладу виходить гідроблок. Наприклад, це може статися, якщо водій неправильно експлуатував трансмісію. Якщо машина не прогрівалася взимку, тоді гідроблок дуже вразливий. Проблеми з гідравлічним блоком часто супроводжуються різними вібраціями, деякі користувачі діагностують поштовхи при перемиканні АКПП. У сучасних автомобіляхпро цю поломку допоможе дізнатися бортовий комп’ютер.

Експлуатація АКПП у зимовий період часу

Більшість поломок автоматичної трансмісії трапляються саме в зимовий період. Це пов’язано з негативним впливом низьких температурна ресурси системи і тим, що на льоду при торканні колеса буксують – це теж не найкраще позначається на стані.

Перед настанням холодів автолюбитель має перевірити стан трансмісійної рідини. Якщо в ній помічені вкраплення металевої стружки, якщо рідина потемніла і стала каламутною, її слід замінити. Щодо загального регламенту заміни олії та фільтрів, то для експлуатації в нашій країні рекомендується це робити через кожні 30 000 км пробігу автомобіля.

Якщо машина застрягла, не варто використовувати режим «D». У цьому випадку допоможе переключитись на знижені передачі. Якщо знижених немає, тоді автомобіль витягують рухом вперед-назад. Але не варто надто зловживати цим.

Щоб уникнути занесення при зниженні передач на слизькій дорозі, для передньопривідних автомобілівпотрібно утримувати педаль акселератора, на задньопривідному – навпаки, відпустити педаль. Перед поворотом краще використовувати знижену передачу.

Ось і все, що можна сказати про те, що є автоматичною коробкою передач, як користуватися нею і яких правил слід дотримуватися. На перший погляд може здатися, що це вкрай вибагливий механізм із невеликим робочим ресурсом. Однак при дотриманні всіх цих правил цей агрегат проживе весь термін служби автомобіля і радуватиме свого власника. Автоматичні КППповзають повністю поринути у процес водіння, не замислюючись про підбір правильної передачі- Про це вже подбав комп’ютер. Якщо вчасно обслуговувати трансмісію та не навантажувати її понад її можливості, вона принесе лише позитивні емоції у процесі використання автомобіля у різних умовах.

Потрібно докласти певних зусиль для досягнення цієї мети. Навіть якщо перші спроби не є успішними, тільки практичні заняттяі чітке розуміння того, як звикнути до механічної коробки дозволяють удосконалювати навички.

У цій статті ми розглянемо основні принципи керування автомобілем з механічною коробкоюяк правильно їздити на механічній коробці передач, а також як включити задню швидкістьМКВП.

Загальні принципи керування автомобілем з механічною коробкою

Насамперед, потрібно заздалегідь вивчити особливості МКПП на конкретному автомобілі. На етапі навчання слід звертати увагу на такі моменти:

• переконайтеся, що автомобіль розташований на рівній площадці, гальмо стоянки(ручник) має бути затягнутий;
• до кінця вичавіть;
• з метою безпеки, щоб машина не сіпнулася після запуску двигуна і відпускання зчеплення, перевірте передачу (на початку важіль повинен бути в нейтральному положенні).
• Перевернувши ключ і запустивши двигун автомобіля, продовжуйте до кінця вичавлювати зчеплення, але при цьому передачу з нейтралі потрібно переключити на першу (напрямок ліворуч і вгору);
• перед зняттям автомобіля з ручника необхідно правою ногою натиснути на гальмо;
• потім потрібно оцінити дорожню обстановку через бокові дзеркалаі салонне дзеркалозаднього виду. Переконавшись у повної безпеки, починаємо акуратно і плавно відпускати зчеплення, одночасно прибравши праву ногу з гальма і злегка натискаючи на педаль газу. В результаті автомобіль рушить з місця.

Щоб зрозуміти, як звикнути до механічної коробки, потрібно враховувати головний принцип, який полягає у плавному вичавленні педалі газу, а також у неспішному відпусканні зчеплення без будь-яких різких рухів. Чим частіше ви тренуватиметеся, тим швидше звикніть до ряду послідовних дій.

У тому випадку, якщо відпустити зчеплення раніше часу, будуть ривки, автомобіль буде глухнути. Також частим явищем стає і пізніше відпускання зчеплення, після чого також не уникнути різкого смикання автомобіля та стрибка обертів. Тільки практика допоможе новачкові виробити звичку «відчувати» момент схоплювання зчеплення.

Якщо у вас заглох двигун автомобіля, дотримуйтесь наступного порядку дій:

1. Насамперед автомобіль необхідно поставити на ручник;
2. Потім виставити передачу в нейтральне становище;
3. Витиснути зчеплення до упору і в той же час натиснути на гальмо педаль, після цього провернути ключ і завести двигун. Далі знову потрібно пробувати рушати.

Після того, як автомобіль почав рух, при їзді важливо враховувати таке:

• ні в якому разі не перемикайте передачі в той момент, коли задіяна педаль газу;
• у момент переходу на наступну передачу, не натискаючи на педаль газу, натисніть на зчеплення. Це дозволить роз’єднати двигун від коробки і дасть можливість перейти на потрібну передачу;
• вибравши необхідну вам передачу, перейдіть на неї. Як правило, передачі потрібно перемикати по черзі, проте з досвідом у певних умовах допускається перемикання через 1 ступінь. У процесі навчання перескакувати через одну передачу (наприклад, з першої передачі на третю) є неприпустимим;
• увімкнувши потрібну передачу, можна відпускати педаль зчеплення, причому не так плавно, як при торканні на першій.
• для перемикання коробки на другу, третю та інші передачі, слід довести обороти до 3000-4000 оборотів на хвилину і достатньо розігнатися; Розігнавшись, необхідно вичавити педаль зчеплення, не натискаючи на педаль газу, потім, переключивши передачу, відпустити педаль зчеплення. При їзді тримати ногу на зчепленні не можна, тому що навіть найменше натискання може стати причиною передчасного зносузчеплення
• щоб трохи сповільнити, а не зупинити автомобіль, потрібно припинити натискати на педаль газу та плавно натиснути на гальмо. Двигун не затихне, якщо швидкість руху буде відповідати включеній передачі;
• при гальмуванні може знадобитися вичавити зчеплення в тих випадках, якщо автомобіль починає посмикуватися при активному зниженні швидкості;
• якщо швидкість не вище десяти кілометрів на годину, допустимо перейти до нейтральну передачу, одночасно вичавлюючи зчеплення та натискаючи на гальмо для повної зупинки машини.

Тонкощі та нюанси при їзді на машині з МКПП

Насамперед, коли ви починаєте пригальмовувати на автомобілі, не варто забувати, що при сильному зниженні швидкості потрібно в обов’язковому порядкувичавити зчеплення. Без цього після характерних посмикувань двигун автомобіля затихне на включеній передачі.

Також варто зазначити, що у разі незначного гальмування є допустимим не вичавлювати зчеплення, але лише за умови, якщо не порушується правильне співвідношення швидкості руху з обраною передачею.

Ще можна проводити процес гальмування за допомогою коробки (шляхом зниження передачі). Фактично, знизивши передачу, вдається знизити швидкість, а також у ряді випадків можна зовсім не користуватися педаллю гальма в певних умовах.

Для такого гальмування необхідно враховувати таке:

• щоб зменшити швидкість автомобіля, необхідно припинити натискати на педаль газу;
• переходьте з високої передачі на нижчу передачу, при цьому вичавлюйте зчеплення (наприклад з п’ятої передачі переходьте на четверту);
• поступово знижуйте швидкість, переходячи з вищої передачіна нижчу. Дотримуйтесь даним принципомдоки не дійдете до першої передачі.

Для того, щоб практикувати такий спосіб гальмування автомобіля, знадобиться велика площа. Щоб дізнатися, яка у вас передача та швидкість, достатньо подивитися на шкали вимірювальних приладів(тахометр та спідометр).

Наприклад, тоді, коли включена друга передача, але в , у разі потрібно переходити на третю передачу. Якщо ж обороти занижені (нижче 1800 тис. об/хв), а четверта передача, тоді варто знизити передачу до третьої.

У будь-якому випадку кожна машина відрізняється типом двигуна, потужністю, вагою і т.д. При цьому можна вважати такі співвідношення швидкості та передач:

1. Перша передача: 0 – 20 км/год;
2. Друга передача: 20 – 40 км/год;
3. Третя передача: 40 – 60 км/год;
4. Четверта передача: 60 ​​– 80 км/год;
5. П’ята передача: 80 км/год та більше;
6. Шоста передача (є не на всіх МКП) – 100 км/год і більше.

Якщо швидкість вашого автомобіля досить висока, тоді перехід зі зниженою на підвищену відбудеться плавно. Однак, перемикаючись «вниз», потрібно пам’ятати, що це призведе до уповільнення. Більше того, якщо перейти на високої швидкості, наприклад, з п’ятою на другу, це може призвести до різкого уповільнення, занесення, поломки КПП і мотора.

До речі, механічна коробка відрізняється від інших коробок, дозволяючи перейти на нейтральну передачу в будь-який момент. Це корисно, якщо машина спускається з підйому. Водій може просто перейти на нейтральну передачу, автомобіль довільно покотиться вниз, а двигун не затихне.

Однак треба розуміти, що рухатися накатом небезпечно, оскільки зусилля від коробки на колеса не передається. Також після руху на нейтралі та подальшому включенні передачі потрібно врахувати швидкість, яку вже набрав автомобіль. Якщо швидкість за 50 км. на годину, можна відразу перейти на четверту передачу, а коли близько 30 км. на годину, на другу чи третю.

Отже, щоб автомобіль почав рух заднім ходом, потрібно знати, як увімкнути задній хідна механіці. Зверніть увагу, задня передача вмикається лише після повної зупинки автомобіля.

Саме включення задньої швидкості та початок руху аналогічно першій передачі. Щоб увімкнути задню швидкість на механіці, потрібно зрушити важіль МКПП у потрібне положення. Також на багатьох авто є додатковий захист від випадкового включення.

Зазвичай під рукояткою (важелем) КПП у разі є спеціальна кнопка — фіксатор, який треба підняти пальцями, одночасно пересуваючи важіль у положення включення задньої передачі.

Що в результаті

Як видно, керувати механічною коробкою не так складно, як може здатися на перший погляд. Головне, у процесі навчання уникати поширених помилок та звертати на них увагу, оскільки ігнорування загальних правилнадалі входить у звичку і може призвести до поломок КПП, двигуна, прискореному зносузчеплення чи ДТП.

Насамкінець зазначимо, що всі навички та особливості їзди на МКПП повинні бути закріплені на рівні рефлексів. Тільки після цього водій зможе повністю сконцентруватися на дорозі та дорожній обстановці, при цьому без необхідності приділяти особливу увагу коробці передач під час керування автомобілем з МКПП.

Їзда на автомобілі з механічною коробкою перемикання передач: старт і початок руху, коли вмикати підвищені передачі, гальмування, задній хід.

Проблему некоректного включення швидкостей у автомобілях ВАЗ можна назвати стихійною, оскільки вона знайома багатьом автовласникам машин російського виробництва. Зараз ви зможете дізнатися, з яких причин не включається задня передача на ВАЗ 2109 та як усунути цю несправність.

Причини

Які ж можуть бути причини, що не включається задня передача в автомобілі ВАЗ? Насправді їх може бути дуже багато, адже проблема із включенням швидкостей так чи інакше криється в системі трансмісії і зокрема — в самій коробці передач.

• Неповне вимкнення зчеплення. Як правило, при неправильному вимкненні зчеплення можуть погано вмикатися всі швидкості, але іноді ця проблема стосується виключно задньої передачі.
• Пошкоджено важелі чи тяги приводу КПП. Також може бути ослаблене кріплення. Щоб ліквідувати таку несправність, необхідно провести ретельний огляд агрегату та системи трансмісії. За потреби рекомендується замінити всі пошкоджені компоненти системи.
• Закінчилася змащувальна рідина в коробці перемикання передач. У цьому випадку проблема з включенням швидкостей стосуватиметься всіх без винятку передач. Тому ймовірність такої проблеми, якщо не вмикається лише задня швидкість, дуже мала. Як ви зрозуміли, слід перевірити рівень витратного матеріалу в системі і, якщо потрібно, додати олії до КПП.
• Погане трансмісійне масло. Трансмісійна рідина вже втратила свої властивості і не може повною мірою забезпечити змащення всіх компонентів коробки. У цьому випадку проблема також торкнеться всіх без винятку передач, хоча практично відбувалися випадки, коли проблеми були з включенням саме задньої швидкості. У цьому випадку буде потрібно замінити масло.
• Погано відрегульована куліса: необхідно провести регулювання кардана куліси коробки передач.Через погане регулюваннякуліси задня передач іноді не тільки не вмикається, а й вилітає. Ця проблема є однією з найпоширеніших серед автомобілів ВАЗ 2109, тому її усунення ми розглянемо насамперед.

Усуваємо проблему

Розглянемо кілька способів, які допоможуть усунути проблему із включенням задньої швидкості.

Регулювання куліси

Перед тим як розпочати вирішення проблеми, візьміть із собою все, що може вам знадобитися:

• новий кардан куліс коробки передач;
• сальник валу вибору швидкостей;
• два накидні гайкові ключі на 13;
• гайковий ключ на 10;
• молоток;
• викрутка.

Для повноцінної заміни кардану вам потрібно заїхати на яму або естакаду. Крім того, вам знадобиться помічник, який перемикатиме важіль коробки КПП у той час, як ви будете його регулювати.

Приступимо до заміни кардану та регулювання куліси:

1. Вам потрібно залізти під днище 2109 та знайдіть вашу КПП. Візьміть два гайкові ключі на 13 і послабте хомут, розташований на тязі приводу коробки передач. Після цього можна демонтувати привод із штока механізму КПП.
2. Потім візьміть викрутку і з невеликим зусиллям відтягніть пильовик ближче до агрегату. Якщо ви випадково пошкодили пильовик, то можна просто демонтувати його, щоб він вам не заважав. Тепер візьміть гайковий ключ на 10 та відкрутіть гвинт-фіксатор на кардані.
3. Далі візьміть молоток і дуже обережно збийте кардан КПП із валу. Робіть це обережно, щоб не пошкодити вал. Демонтуйте пильовик кардану, якщо ви його не зняли спочатку. Якщо є необхідність, то зробіть заміну сальника валу вибору швидкостей.
4. На цьому можна вважати, що півсправи вже зроблено. Тепер вам потрібно зробити установку кардан куліси коробки. Монтаж елемента виробляємо в зворотному порядку. Для початку встановіть на місце новий пильовик, після чого насадіть кардан на вал. пам’ятайте, що положення гвинта-фіксатора повинно збігтися з поглибленням на валу.
5. Коли кардан насаджено на своє місце, затягніть гвинт фіксації та встановіть пильовик на кардан куліси. Також потрібно одягнути тягу приводу перемикання швидкостей на шток кардану, але при цьому хомут затягувати не потрібно.
6. Далі вам знадобиться допомога іншої людини, оскільки потрібно відрегулювати важіль КПП. Попросіть свого помічника сісти на місце водія: він повинен встановити важіль перемикання швидкостей на «нейтралку» і трохи відвести його вправо. У такому положенні помічник повинен тримати важіль, поки ви затягуватимете хомут кардана.

Коли регулювання кардану закінчено, необхідно перевірити, як включаються швидкості на важелі. Якщо проблема, через яку не включалася задня передача у вашій ВАЗ 2109 полягала в кардані, що найімовірніше, то після заміни елемента несправність повинна зникнути.

Заміна олії КПП

Також однією з найпоширеніших причин, через яку не включається задня передача в автомобілі ВАЗ 2109, є погане трансмісійне масло. Як сказано вище, рідина вже втратила свої властивості та її подальша експлуатація не має сенсу. Але як збагнути, що трансмісійна рідина вже відпрацювала свій ресурс експлуатації? До цього питання варто підійти серйозно, адже процедура заміни рідини не така вже дешева. Тому потрібно точно знати, що трансмісійна олія втратила свої властивості.

• Витягніть щуп з отвору КПП для вимірювання рівня і капніть крапельку рідини на білу тканину. Якщо хоча б одна з нижчезазначених умов має місце, то міняйте масло відразу ж.
• Змащувальна рідина знебарвлена, у неї може бути трохи чорний відтінок. Також навіть у маленькій краплі олії ви зможете побачити металеві частинки або інший пил.
• Трансмісійна рідина непрозора, на вигляд дуже в’язка. Якщо спробувати на дотик, то речовина прилипатиме до рук. Крім того, якщо ви капните таким маслом на шматочок тканини або серветку, воно буде вбиратися дуже повільно в порівнянні з новим маслом.
• Дуже каламутна чи пінна рідина. Це може означати, що трансмісійна олія потрапила у двигун. Якщо це так, то проблема із включенням задньої швидкості – це перше, що ви відчуєте. Якщо авто й надалі функціонуватиме на поганій трансмісійній рідині, то може виникнути необхідність повного ремонтуКПП та всієї системи трансмісії.

Якщо ви зрозуміли, що трансмісійна рідина вже відпрацювала свій ресурс експлуатації, то, мабуть, настав час зробити її заміну. Тим більше, якщо від цього залежить вирішення проблеми із включенням задньої передачі. Приготуйте:

• Нова трансмісійна олія (далі – ТМ). Врахуйте, якщо ваш ВАЗ 2109 обладнаний чотирьох ступінчастою коробкоюпередач, то вам буде достатньо трьох літрів ТМ. Якщо у вашому авто – “п’ятиступка”, то вам знадобиться 3.3 літри витратного матеріалу. Для автомобілів ВАЗ рекомендується використання трансмісійної рідини із класом в’язкості 80W-85. На практиці багато автовласників ВАЗів заливають у КПП своїх авто «Лукойл».
• Тара для збирання відпрацьованої витратної речовини. Підійде старе відро чи тазик. Якщо немає ні того, ні іншого, то можна взяти звичайну пластикову баклажку для вод і обрізати її верхню частину.
• Набір гайкових ключів.

Щоб виконати роботи, необхідно заїхати до гаража з оглядовою ямою.

1. Залізте під днище авто та знайдіть кришку зливу трансмісійної рідини. Вона знаходиться з нижньої частини агрегату КПП.
2. Знайдіть на самому агрегаті гумовий ковпак: його потрібно прочистити. Також прочистіть сапун КПП та встановіть гумовий ковпак на місце.
3. Після цього можна зайнятися зливом відпрацьованої рідини. Візьміть гайковий ключ і відкрутіть кришку зливного отворуагрегату КПП. Не забудьте підставити під отвір для зливу тару, приготовлену заздалегідь для збору відпрацьованої витратної речовини.
4. Тепер потрібно почекати 20-30 хвилин, поки не зіллється все «відпрацювання». Врахуйте той факт, що автомобіль має бути прогрітий. Якщо температура агрегату КПП не висока, то ТМ буде густішим і не зможе витекти з коробки.
5. Коли весь видатковий матеріалзлитий з КПП, можна закрутити кришку зливного отвору. Затягніть її тугіше, але не перестарайтеся, щоб не зірвати різьблення. Після цього відкрийте капот і знайдіть щуп для перевірки рівня витратного матеріалу із КПП. Витягніть його та вставте в отвір шланг, на іншому кінці якого встановлена ​​звичайна лійка. Заливайте свіже ТМ.
6. Заливаючи витратний матеріал у трансмісійну системуперіодично перевіряйте рівень речовини в КПП за допомогою щупа. В ідеалі рівень ТМ повинен зупинитися посередині між відмітками MINта MAX.
7. Коли залито нове масло, перевірте про всяк випадок його рівень у КПП. Також бажано провести перевірку рівня ТМ за кілька днів. Це робиться для того, щоб дізнатися, чи є витік у системі.

“А що буде, якщо на повному ходу вперед включити задню передачу?” – питання, яке мучить багатьох цікавих автомобілістів. Причому особливо прискіпливі цікавляться, що буде як на “автоматі”, так і на “механіці”. З ряду причин, звичайно, сам це ніхто перевіряти не хоче, адже результат нікому не відомий, а тачку шкода.

Увімкнення задньої передачі на автоматі під час руху вперед.

Почав з “автоматів” я не випадково, адже вони максимально напхані електронікою. До речі, під “автоматами”, в цій статті, я маю на увазі всі сучасні автоматичні коробки – гідротрансформатори, роботи, варіатори. Незважаючи на різну конструкцію, керує ними електроніка, а значить саме вона приймає кінцеве рішення, а чи не пілот. Для тих, хто дещо здивований, зазначу, що у значної кількості автоматів селектор вибору передач взагалі механічно ніяк не пов’язаний із трансмісією. Ви з таким же успіхом могли б натискати клавіші, що відповідають за режими, а не смикати агресивний важіль АКПП.

Ті, хто самі користуються однією з “автоматичних” коробок, могли не раз помічати, що на ходу перевести селектор у “R” не виходить, він просто не перекладається. Для його розблокування потрібна повна зупинка та натиснена педаль гальма. На електронних селекторах “R” часом можна вибрати, але включення в коробці не відбудеться.

По автоматах висновок однозначний – маса датчиків та розумна електронікане дозволяють знищити коробку неправильним режимом.

Увімкнення задньої передачі на механіка під час руху вперед.

Якщо з “автоматами” все однозначно, то з механікою справи набагато складніші. Зважаючи на те, що сам виробник віддає “коробку” на відкуп пілоту, вибір неправильного ступеня можливий. АЛЕ із задньою передачею, на відміну від передніх, є ряд особливостей.

Справа в тому, що в більшості механічних коробок реверс – це прямозубі шестірні, які стуляються не за рахунок муфти (як на передачах вперед), а за рахунок зсуву однієї з шестерень до їхнього поєднання. Така конструкція позбавлена ​​синхронізатора, адже немає потреби у поетапному обертанні в одному напрямку (як на передачах уперед). Задня передача – це єдина передача, яка вмикається виключно при повній зупинці.

Тепер уявіть: обертання двигуна спрямоване в один бік, і на передніх передачах колеса обертаються в перед. При спробі включити задню передачу на ходу, колеса, як і раніше, рухаються вперед, а ось дії водія “вимушують” частину механізму коробки включити задній хід. В результаті отримуємо дику розсинхронізацію в частоті і напрямку обертання шестернів задньої передачі і спроби їх зачеплення шляхом перекриття.

Говорячи простою мовою, хрін там вийде впхнути задню при русі вперед. Треба бути жорстоким качком, щоб дві прямозубі шестірні змусити зчепитися, причому рухаються не в унісон. На практиці ви зможете спостерігати, що задня просто не вмикається, видаючи при цьому неприємний скрегіт.

А що буде, якщо її таки вдасться впхнути?

Включити її, не роздовбавши зуби задньої передачі, не вийде. Одна шестерня має “гальмуватися” про іншу. Якщо включення вдасться до повного зрізання всієї ширини зубчастого зачеплення і зчеплення буде миттєво відпущено – швидше за все колеса провідної осі “стопорнуться”. Достовірної інформації про це практично немає, адже у 99% випадків її включити нікому не вдавалося.

Підсумки

Чесно кажучи, це одна з небагатьох тем, яка була дуже цікава і для мене. Як бачите, на автоматах закладені виробником налаштування не дозволяють як випадковості, так і злому наміру “поглумитися” над коробкою. Механіка ж не в силах себе врятувати від ідіота, але через конструктивних особливостейне дасть себе загробити за першої ж ненавмисної помилки. Я порекомендував би не експериментувати, адже з “розваленим карабасом” уже нікуди поїхати не вдасться!

М. Г. Горбачов: САМОУЧИТЕЛЬ БЕЗПЕЧНОГО ВОЖДЕННЯ. Сучасний стиль

Вчимося керувати автоматом

“Автомат – апарат (машина, прилад, пристрій), після включення самостійно виконує ряд заданих операцій”, – пояснює тлумачний словник російської мови. Автоматична коробка передач, або трансмісія, полегшує та спрощує керування автомобілем. “Простіше простого, – скажуть багато хто, – поставив селектор у положення “D” – і катайся на здоров’я”.

Насправді, щоб грамотно їздити автомобілем з «автоматом», треба дещо знати і вміти. Спочатку розберемося, як “автомат” перемикає швидкості. Відбувається це залежно від положення важеля управління автоматичною коробкою передач, програмного перемикача, або селектора, а також швидкості руху та положення педалі акселератора: мало газу – раннє перемикання на вищий ступінь, багато газу – пізніше. Різке натискання педалі включає «кікдаун», і відбувається перехід на знижену передачу; досягнувши потрібної швидкості, відпускаючи педаль акселератора, ви включаєте вищу передачу.

Тепер розберемося в положеннях важеля селекторана прикладі автомобіля «Mercedes-Benz»:

“Р” (parking)– Позначає паркувальне гальмо. Він фіксує становище автомобіля на стоянці. Вмикати його можна лише при повній зупинці автомобіля. У цьому стані слід заводити двигун. При положенні “Р” автомобіль не рушить з місця, а двигун працюватиме на неодружених оборотах.

“R” – задній хід.Включати лише при повній зупинці автомобіля.

“N” – нейтральна швидкість.на задні колесане передаються обертання двигуна, але при відпущених гальмах автомобіль може вільно котитися. В інструкції написано: «Ніколи не включати під час руху автомобіля – тривала їзда на “нейтралі” може призвести до виходу з ладу коробки передач». Заперечу на це словами Джеймса Бонда: “Ніколи не говори ніколи” – іноді включати режим “N” необхідно.

“D” – можливий вибір всіх щаблів передач для руху вперед.Цей режим призначений для всіх стандартних дорожніх ситуацій. Цифри 4, 3 і 2 на автоматичних 5-стунчастих коробках передач означають, що перемикання можливе тільки відповідно 4-го, 3-го і 2-го ступенів. Він призначений для їзди по крутих перевалах, в горах з причепом, складних умовахдля гальмування на екстремальних спусках. На деяких модифікаціях “мерседесів” є режим “В” – гальмування на екстремальних і довгих спусках, зокрема, з причепом, при швидкості нижче 40 км/год, тоді коробка передач перемикається на нижню сходинку. Перемикати селектор із положення «D» у положення «4», «3», «2» і «В» можна під час руху автомобіля, але не перевищуючи допустимої максимальної швидкостіза різних положень важеля. Для цього необхідно контролювати положення стрілки спідометра: перша швидкість – одна мітка, друга швидкість – дві мітки, четверта швидкість – чотири мітки або по тахометру, не перевищуючи максимально допустимого числа оборотів двигуна.

При коротких зупинках, наприклад, біля світлофора, потрібно залишати важіль у колишньому положенні, найчастіше це буде «D» – і утримувати автомобіль педаллю гальма. При тривалій зупинці з увімкненим двигуном важіль потрібно встановити в положення «N». Якщо ви зупиняєте автомобіль на підйомі, утримувати його потрібно не натисканням на педаль газу, а робочим гальмом – це дозволить уникнути непотрібного перегріву трансмісії. Маневруючи при паркуванні на обмеженому просторі, наприклад, при заїзді в гараж, регулювати швидкість потрібно трохи відпускаючи педаль гальма. При натиснутій педалі гальма в жодному разі не можна сильно газувати.

Зліва від позначення режимів селектора розташований програмний перемикач. У передньому положенні видно символ “S”. Дехто думає, що це спортивний режим. Бог з вами, який спортивний режим у звичайного дорожнього автомобіля? Режим “S”– «стандартний» та призначений для всіх стандартних дорожніх ситуацій. При енергійній роботі з педаллю газу (положення «багато газу») двигун викручуватиме на кожній передачі максимальна кількістьповоротів, забезпечуючи інтенсивний розгін; при старті різке натискання педаль газу викличе включення першої передачі; при плавному натисканні рух розпочнеться з другої передачі.

Літера «Е»(програмний перемикач посунуто в заднє положення) означає включення економічного режиму. Перемикання на вищу або нижчий щабельпередач проводиться при сильному натисканні педалі акселератора на нижчій швидкості, при нижчому числі обертів двигуна, ніж положення «S». Це означає, що двигун не буде докручувати до максимальних оборотів, забезпечуючи тихий, підкреслено комфортний та економічний режим руху (що необхідно, наприклад, на слизькій дорозі). При першому натисканні педалі акселератора до упору програма «Е» автоматично скидається в положення «S». Пояснюється це просто: можуть виникнути ситуації, в яких треба інтенсивно розганятися (наприклад, під час обгону). Зрозуміло, що штучне обмеження динаміки економічним режимом цьому заважає, отже, екстремальної ситуаціїмає автоматично зніматись.

Припустимо, ви їдете на автомобілі з 4-ступінчастим «автоматом» заміським шосе і маєте намір здійснити обгін. Ви різко натискаєте на педаль газу – спрацьовує «кікдаун», автомат перемикається на 3-ту передачу, забезпечуючи швидке прискорення, і починається обгін. Але попереду – зустрічний автомобіль, і ви повертаєтеся на свою смугу. При скиданні газу “автомат” відразу знову включить 4-ту, але саме цього в цій ситуації і не потрібно. Автоматичні коробки (а мерседесівська особливо) відрізняються деякою «задумливістю». Повторюючи спробу обгону, ви упускаєте дорогоцінні секунди, натискаючи педаль до упору і знову включаючи «кікдаун». Цього можна уникнути, досить заздалегідь перевести селектор у режим 3-ї передачі, і різке, короткочасне скидання газу не призведе до перемикання на пряму передачу, тоді при повторному різкому натисканні на педаль газу автомобіль миттєво спрямує вперед, ніби на ньому встановлена ​​звичайна механічна коробка . При обгоні та їзді містом водій автомобіля з 5-ступінчастою коробкою може, залежно від ситуації, вибирати між положенням селектора «4» і «3». Автомобіль з «автоматом» стане динамічнішим, а ви заощадите час, виключивши марний і непотрібний даному випадкуперемикання на пряму передачу та включення «кікдаун».

У деяких інструкціях написано, що в положеннях «3» і «2» можна використовувати гальмівну дію двигуна. Це стосується лише затяжних спусків, щоб не перевантажувати гальма. При перемиканні на нижчий ступінь є небезпека не так перекрутити двигун, як заблокувати провідні колеса, що миттєво призведе до занесення автомобіля. Особливо це стосується їзди по слизькій дорозі. У таких умовах ніколи не перемикайтеся на нижчий ступінь передачі для гальмування – цей експеримент може закінчитися плачевно.

Короткочасне включення «нейтралі» на слизькій дорозі – дієва зброя проти занесення автомобіля і всупереч усталеній думці не може вивести автоматичну коробку передач з ладу. Миттєве, але чітке та акуратне включення «нейтралі» стабілізує автомобіль, і замет припиняється. Те саме рекомендується робити при проходженні з малою швидкістюповоротів, розташованих на спуску, або повільне маневрування на косогорі. У таких умовах автомобіль може не послухатися гальма та продовжувати ковзати у небажаному напрямку (рис. 58).

Мал. 58. Миттєве, але чітке та акуратне включення «нейтралі» стабілізує автомобіль, і замет припиняється.

У всьому іншому керування автомобілем з «автоматом» та механічною коробкою передач однаково. Різниця лише в тому, що менше досвідченому водієвівдається вести машину з “автоматом” плавніше. Чому віддати перевагу – вирішувати вам: у тієї та іншої системи є свої плюси та мінуси. У великих містах, особливо в пробках, де рух відбувається за формулою “stop & go”, “автомат” просто незамінний. Але не можна не погодитися з водіями, які вважають, що їзда з механічною коробкою дозволяє більш тонко відчувати поведінку автомобіля і бути за кермом більш активними.

Щоб зрозуміти, як веде себе автомобіль у різних ситуаціяхі відпрацювати нюанси його поведінки, «механіка» необхідна. А новачкам і жінкам я все ж таки рекомендую для більшої впевненості вибирати автомобілі з «автоматом». Також рекомендую віддати перевагу автомобілю з автоматичною трансмісієюдля експлуатації в великому містінавіть водіям з великим стажем та досвідом.

Гонщик Кесельман, їздить у справах на Cadillac CTS» з «автоматом» і дотримується такої самої думки: «Моя попередня машина BMWз «ручкою», потужним моторомта спортивними гальмами нелегко вписувалася у міську обстановку. 3а кермом доводилося по-справжньому працювати. Зараз я вибрав машину з автоматичною коробкою, так як часто їжджу по місту і доводиться пробиратися через пробки. У моїй машині немає примусового перемикання передач, є лише спортивний режим роботи коробки. Завдяки «автомату» у поєднанні з потужним мотором та місті залишається лише насолоджуватися їздою».

Автоматична коробка дуже складна і вимагає дбайливого та уважного звернення. Останнє покоління«автоматів» забезпечено електронікою, яка за певних несправностей включає «аварійний режим», що дозволяє доїхати до автосервісу. На деяких автомобілях при поломках буксирування не рекомендується (найчастіше серед них трапляються американці). Німецькі машинидопускають буксирування, якщо селектор “автомата” знаходиться в положенні “N” за формулою 50×50. Це означає відстань трохи більше 50 км і швидкість трохи більше 50 км/ч. Якщо ці рекомендації нехтувати, автоматична коробка під час буксирування зламається ще більше.

Буксирування на великі відстані допускається лише з відключеним приводом коліс, навіщо його необхідно демонтувати. Якщо немає такої можливості, автомобіль доведеться буксирувати з віслючою віссю провідних коліс або зануривши на платформу евакуатора.