Горох

Трав’яниста рослина горох (Pisum) є представником сімейства Бобові. Родом вона з Південно-Західної Азії, де його почали культивувати ще в стародавні часи. До складу зеленого гороху входить каротин (провітамін А), вітамін C, PP, вітаміни групи B, а також солі марганцю, фосфору, калію і заліза. Ще в горосі міститься протеїн, який входить в число найбільш рідко зустрічаються амінокислот. На сьогоднішній день культивується 3 різновиди цієї рослини, а саме: горох зерновий, кормової та овочевий ― цей однорічник є самоопыляющимся і відрізняється швидким розвитком. Дана культура популярна не тільки тому що вона є джерелом рослинного білка і містить в собі безліч корисних речовин для людського організму, але і тому що це прекрасний сидерат. Горох є відмінним попередником для всіх без винятку культур, вирощуваних у городі.

• 1 Особливості гороху
• 2 Посадка гороху у відкритий грунт
  • 2.1 В який час садити
  • 2.2 Відповідна земля
  • 2.3 Правила посадки
  • 3.1 Як поливати
  • 3.2 Добриво
  • 3.3 Підв’язка
  • 4.1 Шкідники
  • 4.2 Захворювання
  • 4.3 Обробка гороху
  • 6.1 Лущильні (Pisum sativum convar. sativum)
  • 6.2 Мозкові (Pisum sativum convar. medullare)
  • 6.3 Цукрові (Pisum sativum convar. axiphium)

  Особливості гороху

  Горох має глибокої системою коренів. Висота ветвящегося порожнистого стебла може доходити до 250 см, що безпосередньо залежить від сорту (штамбової або звичайний). У складних непарноперистых листових пластин є черешки, що закінчуються вусиками. Рослина ними чіпляється до опори, що допомагає утриматися кущика у вертикальному положенні. Двостатеві самозапильні квітки, як правило, пофарбовані в білий колір, але зустрічаються і фіолетові. Цвітіння гороху починається через 30-55 діб після висіву насіння. У кущика раннього сорту прокльовування першого квітконосу спостерігається з пазухи 6-8 листової пластини, при цьому у пізньостиглих сортів ― з пазух 12-24 листочка. 1 раз в 1 або 2 дні виростає новий квітконіс. Плід представляє собою боб, який може мати різний колір, форму та величину в залежності від сорту. Всередині бобів знаходиться 4-10 насіння, які можуть бути зморшкуватими або гладкими. Слід знати, що шкірка стручка і насіння всередині нього володіють однаковим забарвленням.

  Горох, як і всі інші рослини, що відносяться до сімейства Бобові, сприяє збагачення ґрунту азотом. Під час росту кущиків на їх кореневій системі спостерігається розвиток корисних мікроорганізмів. Даний бактерії фіксують азот, який вони засвоюють з повітря.

  Посадка гороху у відкритий грунт

  В який час садити

  Горох є досить вимогливою у догляді культурою. Однак якщо дотримуватися всіх агротехнічних правил даної культури, виростити горох буде досить просто. Висів насіння у відкритий ґрунт слід проводити в останні дні квітня (приблизно з двадцятого числа), після того як повністю зійде сніговий покрив, ґрунт злегка просохне. З’явилися сіянці добре ростуть і не гинуть навіть при не дуже великому заморожуванню. Якщо сорт скоростиглий, то висів насіння можна буде проводити з весни і до кінця першої декади липня. Досвідчені городники рекомендують висівати насіння даної культури у відкритий ґрунт кілька разів з останніх днів квітня за перші ― липня, при цьому між посівами слід витримувати дистанцію в 1,5 тижні.

  Насіння потребують передпосівної підготовки. Для цього їх протягом 5 хвилин потрібно прогрівати в гарячому (приблизно 40 градусів) розчині борної кислоти, для його приготування потрібно змішати 1 відро води з 2 грамами кислоти. Внаслідок цього рослина стає більш стійким до шкідливих комах і хвороб, наприклад, личинок клубенькового довгоносика. Коли насіння в розчині кислоти набухнуть, їх потрібно буде гарненько просушити. Якщо вам раптом перед висівом не вдалося намочити насіння, то їх можна буде посіяти у відкритий грунт сухими, вже через кілька годин вони набухнуть прямо в грунті.

  Відповідна земля

  Щоб вирощування даної культури у відкритому грунті виявилося успішним, для цього потрібно ознайомитися з декількома правилами і дотримуватися їх:

  1. Ділянка має бути добре освітленим.
  2. Грунтові води повинні залягати досить глибоко, в іншому випадку коренева система кущиків, що йде вглиб грунту на 100 сантиметрів, може значно постраждати.
  3. Для гороху ідеально підходить легкий ґрунт, насичений поживними речовинами, при цьому рН повинно бути одно 6-7. При вирощуванні в кислому ґрунті кущики будуть ослабленими та хворими.

  Для вирощування подібної культури не підійде грунт бідна, а ще та, в якій знаходиться велика кількість легкодоступного азоту. Є садівники, які горох висівають безпосередньо в пристовбурне коло молодого яблуневого дерева. Крона молоденького деревця тільки починає розвиватися, тому сонця гороху цілком вистачає. Сам же горох сприяє збагачення грунту азотом, що дуже добре позначається на рості і розвитку яблуні. Якщо ви захочете вдатися до такого способу вирощування гороху, то в пристовбурне коло деревця треба обов’язково насипати шар поживного грунту товщиною від 10 до 12 сантиметрів.

  Грунт під посів такої культури фахівці радять підготувати завчасно. Для цього в осінній час ділянку потрібно піддати перекопуванні при цьому в грунт слід внести від 50 до 60 грам суперфосфату і від 20 до 30 грамів калійної солі з розрахунку на 1 квадратний метр. Якщо грунт на ділянці кислий, то виправити це можна внесенням до нього деревної золи, при цьому на 1 квадратний метр ділянки береться від 0,2 до 0,4 кг, кінцева кількість золи залежить від величини кислотного показника. З настанням наступного весняного періоду в грунт слід внести селітру (на 1 квадратний метр ділянки по 10 грам). Потрібно пам’ятати, що дана культура вкрай негативно реагує на внесення в грунт свіжого гною, проте вона чудово росте на тій землі, яка унавоживалась, коли на ній вирощувалися інші рослини. Кращими попередниками такої культури є картопля, огірок, помідори, капуста, а також гарбуз. А висівати її не рекомендується на тих ділянках, де до неї вирощувалися боби, сочевиця, горох, квасоля, соя і арахіс.

  Правила посадки

  Насіння висівають в борозенки глибиною від 50 до 70 мм і шириною від 15 до 20 сантиметрів, які попередньо треба зробити на грядці. Дистанція між борозенками повинна бути дорівнює 0,5–0,6 м. Змішайте компост з деревною золою і всипте суміш в борозенки, що утворився шар зверху слід присипати городньої землею. Після цього глибина борозенок на грядці з важкої грунтом повинна залишитися близько 30 мм, а з легкої грунтом ― приблизно 50 мм. Під час висіву на 1 м борозенки повинно йти від 15 до 17 насіння. Для цього між насінням слід дотримуватися дистанцію приблизно в 60 мм. Після того як борозенки будуть засипані грунтом, поверхню грядки треба гарненько утрамбувати, що допоможе зберегти в ній вологу. Грядку потрібно захистити від птахів, які можуть витягнути горошинки із землі. Для цього їх слід накрити зверху рибальської мережею або светопроницаемой плівкою. Перші сіянці повинні будуть здатися через 7-10 днів. Між рядами на грядці з горохом можна посіяти салат або редис.

  Догляд за горохом

  Проростання насіння гороху починається вже при температурі повітря від 4 до 7 градусів, однак найкраще цей процес проходить при 10 градусах. Слід врахувати, що така культура вкрай негативно реагує на спеку, і якщо її посіяти в спекотний день, то велика ймовірність того, що виросли рослин буде відсутня цвітіння.

  Горох необхідно правильно поливати, після чого слід розпушувати поверхню грунту на грядці, а також видаляти бур’янисту траву. Перший раз розпушити поверхню грядки потрібно через півмісяця після того, як здадуться сіянці, при цьому рослинки потрібно буде зробити. Після того, як висота кущиків буде дорівнює 0,2–0,25 м, по ряду слід встановити опори, за яким рослинки стануть підніматися вгору.

  Щоб урожай був більш рясним, слід провести прищіпку верхівок пагонів і зробити це потрібно якомога раніше, після чого у кущиків почнеться зростання кількох бічних пагонів. Через якийсь час можна провести і їх прищіпку. Прищипувати кущики рекомендується рано вранці в погожий день, в цьому випадку ранки зможуть до вечора добре підсохнути. Є ймовірність того, що на кущиках можуть оселитися шкідливі комахи або їх може вразити хвороба, тому потрібно бути готовим до того, щоб негайно приступити до лікування рослин.

  Як поливати

  Дана культура вкрай негативно реагує на високу температуру повітря, саме тому під час тривалої посухи частоту і інтенсивність поливів необхідно збільшити. Особливу увагу поливу слід приділити в той час, коли на кущах розпустяться квіти. До цвітіння поливати грядку треба приблизно 1 раз в 7 днів. Коли ж горох буде цвісти, а також під час формування плодів збільшують частоту поливів та двох раз в 7 днів. У спекотні дні поливати горох слід так само пару раз в тиждень, при цьому на 1 квадратний метр ділянки беруть від 9 до 10 літрів води. Коли кущики будуть политі, поверхня ґрунту необхідно розпушити, при цьому видаливши всю бур’янисту траву.

  Добриво

  Горох рекомендується підгодовувати разом з поливами. Перш ніж приступити до поливу, в 1 відро води потрібно всипати 1 ст. л. нітроамофоски і все гарненько перемішати, даний розчин треба використовувати для поливу 1 квадратного метра посадки. Замінити нітроамофоску можна розчином коров’яку. Гній і компост, а також фосфорно-калійні добрива слід внести в грунт спочатку перед тим, як кущики зацвітуть, а потім після того, як цвітіння закінчиться, а останній раз це роблять в осінній час під час обробки ділянки. Внесення азотовмісних добрив у грунт проводиться у весняний час.

  Підв’язка

  У кущиків гороху пагони досить слабкі, і тому в процесі формування плодів спостерігається їх вилягання під вагою стручків, у зв’язку з цим їм просто необхідна підв’язка до опори. Дану опору можна зробити з металевих прутів або кілочків, які слід встановити, встромивши в землю уздовж ряду, при цьому між ними треба дотримуватися дистанції в 50 см. На них необхідно натягнути мотузку або дріт, при цьому вона повинна розташовуватися горизонтально. Стебла рослин, на яких є вусики, необхідно направляти по даній опорі, в цьому випадку вони будуть отримувати достатню кількість сонячного світла і охолоджуватися вітром. Якщо ж опору не встановити, то кущики поляжуть і почнуть гнити від сирості і нестачі світла.

  Шкідники та хвороби гороху

  Шкідники

  На кущах гороху можуть оселитися такі шкідливі комахи як листовійка, горохова плодожерка або городня і капустяна совки. Листовійки і совки на листових пластинках рослини роблять яйцекладки. Личинки листовійки поїдають листя, при цьому закутываясь в неї, а гусениці совки обгризають частини куща, розташовані над землею. При цьому метелики-плодожерки влаштовують свої яйцекладки на поверхні листя, плодів і квіток, і вже через 7 днів з’являються личинки, які починають активно пожирати горох.

  Захворювання

  Найбільшу небезпеку для гороху представляють такі захворювання як борошниста роса та мозаїка. Мозаїка ― це вірусна хвороба, що на сьогоднішній день ефективного препарату для лікування немає. В цілях профілактики потрібно не забувати про правила сівозміни та агротехніки цієї культури, а ще обов’язково проводити передпосівну підготовку насіння. У уражених кущиків спочатку сповільнюється зростання і з’являється курчавість листя, а ще на їх краях утворюються зубчики. Через якийсь час на листових пластинках з’являються некротичні плями, при цьому жилки втрачають свій колір.

  Сферотека (борошниста роса) є грибковою хворобою. На поверхні надземної частини зараженої рослини утворюється рыхловатый наліт білого забарвлення, спочатку він з’являється на нижній частині куща, а потім покриває його повністю. У міру розвитку хвороби спостерігається розтріскування і загибель плодів, при цьому заражені стебла і листя стають чорними і відмирають.

  Обробка гороху

  Якщо горох вражений мозаїкою, то всі хворі кущики витягують з ґрунту і знищують. Сам же ділянку треба пролити досить міцним розчином марганцевого калію. На даній ділянці заборонено щось вирощувати мінімум протягом 1 року. Для боротьби з борошнистою росою використовують різні фунгіцидні препарати, наприклад: Топаз, Фундазол, Квадріс, Топсин або Скор. При бажанні можна використовувати в боротьбі з цією хворобою і народні засоби, наприклад:

  1. Одне відро води змішують із 40 грамами подрібненого на тертці господарського мила і такою ж кількістю кальцинованої соди. Таким розчином треба буде обробити уражені кущики 2 рази з перервою в 7 днів.
  2. 10 л води треба з’єднати з 0,3 кг листя польового осоту. Складу треба дати настоятися одну ніч. Процідженим настоєм треба обробити кущики 2 рази з перервою в тиждень.
  3. Треба заповнити відро наполовину бур’янистою травою, після чого його до верху наповнюють гарячою водою. Настій буде готовий через кілька діб. Проціджене засіб розбавляють водою (1:10), після чого їм обробляють уражені кущики.

  Обприскувати листя необхідно у вечірній час, інакше на місці утворилися крапельок можуть з’явитися сонячні опіки. Щоб позбутися від гусениць листовійок, совок і плодожерок, необхідно обприскати рослини настоєм часнику або бадилля томатів. Щоб зробити помідорний настій, необхідно 3 кг дрібно порізаної бадилля змішати з відром води, засіб буде готове через 1-2 доби. Процідженим настоєм потрібно буде обприскати листя гороху. 20 грам часнику, подрібненого за допомогою чеснокодавилки, з’єднують з 1 відром води. Засіб буде готове через 24 год, після чого його проціджують і використовують для обробки рослин. Дані настої допоможуть позбутися від попелиці.

  Прибирання і зберігання гороху

  Приблизно через 30 днів після того, як рослина відцвіте, можна приступати до збору врожаю. Тривалість плодоношення даної культури від 35 до 40 діб. Така рослина є многосборовым, тому збірку його плодів проводять кожні 2-3 дні. Плоди, розташовані в нижній частині кущика, дозрівають першими. Протягом одного сезону з 1 м 2 грядки можна зняти близько 4 кг плодів, але це тільки при сприятливих умовах.

  Найчастіше городники культивують лущильні і цукрові сорти цієї рослини. Важлива відмінність цукрового гороху від лущильного полягає в тому, що у нього в стручках немає пергаментного шару, у зв’язку з цим молоденькі плоди при бажанні можна з’їдати разом зі стручком. Прибирання ніжних стручків рослин даного сорту проводять по мірі досягнення технічної стиглості, починаючи з другої половини червня. Щоб у серпні у кущиків почалося повторне цвітіння, і вони дали другий урожай, необхідно систематично зривати з рослин всі стручки до одного. Збір урожаю проводять дуже обережно, щоб не травмувати ніжні пагони.

  Збір плодів лущильних сортів проводять з останніх днів червня і до осені в міру їх дозрівання. Так як цей сорт вирощують для отримання зеленого горошку, то плоди потрібно встигнути прибрати поки вони ще гладкі і мають однотонним забарвленням. Стручки з прорисовавшейся сіткою можна використовувати лише на зерно.

  Зелений горошок, по суті, є недостиглі, а фахівці кажуть, що плоди знаходяться у стадії технічної зрілості. Він не може в свіжому вигляді зберігатися тривалий час, тому його або заморожують, або консервують. Існує ще один спосіб, що дозволяє зберегти зібраний врожай. Для цього горошок висипають в гарячу воду і дають йому покипіти протягом 2 хв. Потім його відкидають на друшляк і обполіскують дуже холодною водою. Після цього його потрібно закласти в сушильну шафу, нагріту до 45 градусів, де він повинен пробути 10 хв. Витягнений горох потрібно остудити при кімнатній температурі протягом 1,5 год, після чого його знову прибирають в сушарку нагріту до 60 градусів. Горошок при бажанні можна висушити в духовій шафі на деку, але в цьому випадку треба буде додати цукор. Коли горошок буде готовий, він набуде темно-зелене забарвлення, а його поверхня стане зморшкуватою. Він зможе зберігатися досить тривалий час. Горох в стадії біологічної зрілості може зберігатися протягом кількох років, якщо все зробити правильно:

  • плоди повинні бути повністю визрілими;
  • перш ніж прибрати на зберігання, горох добре просушують;
  • на зберігання його поміщають в таке місце, де немає доступу комах.

  Перш ніж прибрати горох на зберігання, його слід вилущити і просушити в добре провітрюваній кімнаті протягом 2-3 діб, при цьому розсипають його на чисті паперові листи. Для зберігання готового гороху не підходять тканинні, паперові або поліетиленові мішечки, так як в них комахи проникають з легкістю. Фахівці рекомендують для зберігання гороху використовувати банки зі скла з металевими кришками «твіст». Справа в тому що кришки, виготовлені з капрону не зможуть надійно захистити його від шкідників.

  Види і сорти гороху

  Існує вид гороху овочевий, або посівної (Pistum sativus), він відрізняється генетичною різноманітністю. Підвиди у нього відрізняються один від одного квітками, листям, насінням і плодами. Однак дана класифікація представляє інтерес лише для фахівців. Для городників важливим поділом сортів гороху є по термінах дозрівання: ранній, середній і ранньостиглий. Також сорти ділять за цільовим призначенням, нижче буде дано їх опис.

  Лущильні (Pisum sativum convar. sativum)

  Насіння таких рослин гладкі, до їх складу входить велика кількість крохмалю, але порівняно небагато вільних цукрів. До кращих сортів цього виду відносяться наступні:

  1. Дакота. Ранньостиглий сорт відрізняється стійкістю до захворювань і врожайністю. Горошини володіють великим розміром.
  2. Овочеве диво. Сорт середнього терміну дозрівання, володіє стійкістю до хвороб. Довжина стручків близько 10-11 сантиметрів, горошини володіють прекрасними смаковими якостями, їх можна консервувати і є свіжими.
  3. Динга. Цей скоростиглий сорт створений німецькими селекціонерами. Довжина трохи вигнутих стручків від 10 до 11 сантиметрів, в них знаходиться 9-11 горошин темно-зеленого забарвлення. Їх можна консервувати або є свіжими.
  4. Сомервуд. Цей середньопізній грубозернистий сорт відрізняється врожайністю та стійкістю до хвороб. Довжина стручка від 8 до 10 сантиметрів, в них знаходиться 6-10 насіння.
  5. Джоф. Даний середньопізній сорт характеризується стійкістю до захворювань. Довжина стручків від 8 до 9 сантиметрів, в них знаходяться солодкі горошини.
  6. Бінго. Цей пізній сорт характеризується високою врожайністю і стійкістю до захворювань. В бобах в середньому налічується по 8 горошин, які відрізняються високими смаковими якостями.

  Мозкові (Pisum sativum convar. medullare)

  В стадії біологічної стиглості горошини у таких сортів стають зморщеними, але їх рекомендується використовувати в стадії технічної стиглості. До складу горошин входить велика кількість цукру, у зв’язку з цим їх консервують і використовують для заморожування. Сорти, які користуються найбільшою популярністю:

  1. Альфа. Цей самий ранньостиглий сорт є кущовим (не полегающим). Тривалість періоду вегетації близько 55 діб. Боби мають саблевидную трохи вигнуту форму з гострою верхівкою. Довжина стручків близько 9 сантиметрів, в них знаходиться 5-9 горошин, вони володіють високими смаковими якостями.
  2. Телефон. Цей аматорський пізньостиглий сорт відрізняється високою врожайністю і дуже довгими пагонами (висота близько 300 см). Довжина стручків 11 сантиметрів, в них знаходиться від 7 до 9 солодких великих горошин зеленого забарвлення.
  3. Адагумський. Це середньостиглий сорт. Стиглі горошини пофарбовані в зелено-жовтий колір, і вони володіють відмінними смаковими якостями.
  4. Віра. Даний ранньостиглий сорт відрізняється високою врожайністю. Довжина бобів 6-9 сантиметрів, в них знаходиться від 6 до 10 насінин.

  Цукрові (Pisum sativum convar. axiphium)

  У даних сортів горошини дуже зморщені і маленькі. В стручках немає пергаментного шару, завдяки чому горошини можна їсти разом зі стручком. Популярні сорти:

  1. Амброзія. Даний сорт скоростиглий. Кущам необхідна опора.
  2. Жегалова 112. Даний середньостиглий сорт відрізняється високою врожайністю. Довжина трохи вигнутих або прямих стручків 10-15 сантиметрів, верхівка тупа. Всередині них знаходиться від 5 до 7 ніжних і солодких горошин.
  3. Цукровий Орегон. Сорт середньоранній. Довжина бобів близько 10 сантиметрів, в них перебуває від 5 до 7 горошин.
  4. Диво Кельведона. Цей ранньостиглий сорт відрізняється високою врожайністю. Довжина бобів від 6 до 8 сантиметрів, в них знаходиться 7 або 8 гладких великих насіння темно-зеленого забарвлення.

  Горох: выращивание на огороде, хранение, сорта

  Автор и редактор: Елена Н. https://floristics.info/ru/index.php?option=com_contact&view=contact&id=19 Правки: 02 августа 2023 Опубликовано: 05 февраля 2019 Первая редакция: 05 февраля 2016 🕒 13 минут 👀 320916 раз 💬 16 комментариев

  Растение горох (лат. Pisum) относится к роду травянистых растений семейства Бобовые. Родина гороха – Юго-Западная Азия, где он культивировался с незапамятных времен. Зеленый горох содержит каротин (провитамин А), витамин C, PP, витамины группы B, а также соли марганца, фосфора, калия и железа. Овощ горох является источником лизина, одной из самых дефицитных аминокислот. В современной культуре выращивается три разновидности гороха: кормовой, зерновой и овощной – однолетнее самоопыляющееся растение, способное быстро развиваться. Горох востребован не только как источник растительного белка и других полезных веществ, но и как сидерат – лучший предшественник для любой другой огородной культуры.

  Посадка и уход за горохом

  • Посадка: посев семян в открытый грунт – с конца апреля, а скороспелые сорта можно сеять даже летом.
  • Освещение: яркий солнечный свет.
  • Почва: легкая, плодородная с pH 6,0-7,0, на участках с глубоко залегающими грунтовыми водами.
  • Полив: регулярный (один раз в неделю). Особенно важно увлажнять грунт в засушливую погоду. Максимальная потребность культуры во влаге – в период цветения и формирования плодов: в этот период горох поливают два раза в неделю, расходуя на м² участка 9-10 л воды.
  • Прищипка: чтобы стимулировать образование и рост боковых побегов, верхушки стеблей нужно прищипнуть как можно раньше.
  • Подкормки: жидкими минеральными удобрениями – раствором 1 столовой ложки Нитроаммофоски в 10 л воды. Такого количества достаточно для удобрения 1 м² грядки. В качестве органического удобрения можно применять раствор коровяка (1:10), а также сухие удобрения – перегной или компост: перед цветением, после него и при осенней обработке участка.
  • Подвязка: под тяжестью формирующихся стручков горох полегает, поэтому нуждается в подвязке к шпалере: вдоль ряда на расстоянии полутора метров вкапывают колья, на них натягивают проволоку или веревки, по которым направляют усики гороха.
  • Размножение: семенное.
  • Вредители: тля, клубеньковые долгоносики, плодожорки, листовертки, огородные и капустные совки и их гусеницы.
  • Болезни: мучнистая роса, пероноспороз, ржавчина, аскохитоз, бактериоз и вирусные инфекции.

  Ботаническое описание

  Корневая система у гороха глубокая, стебель полый, ветвящийся, достигающий в высоту двух с половиной метров, в зависимости от сорта обыкновенный или штамбовый, с непарноперистыми сложными листьями, черешки которых оканчиваются усиками, которые, цепляясь за опору, удерживают растение вертикально. Цветки у гороха иногда фиолетовые, но обычно белые, самоопыляющиеся, обоеполые, зацветающие через 30-55 дней после посева. Первый цветонос у ранних сортов проклевывается из пазухи 6-8 листа, а у поздних – из пазух 12-24 листа. Новые цветоносы появляются каждые два дня или даже через день. Плоды гороха – бобы, имеющие в зависимости от сорта разные оттенки цвета, форму и размер.

  В бобах содержится от 4 до 10 гладких или морщинистых семян того же цвета, что и кожура стручка. Как и все бобовые, горох обогащает почву азотом: на его корнях в процессе роста развиваются полезные микроорганизмы – бактерии, фиксирующие азот, усвоенный ими из атмосферы.

  Посадка гороха в открытый грунт

  Когда сажать

  Несмотря на то, что горох привередлив, вырастить его на участке при соблюдении агротехники несложно. Посадка гороха в открытый грунт осуществляется в конце апреля – с двадцатого числа месяца, как только огород чуть просохнет от стаявшего снега. Всходы гороха нормально развиваются даже при легких заморозках. Скороспелые сорта можно высаживать летом, вплоть до конца первой декады июля. Вообще же горох сеют несколько раз: с конца апреля по начало июля с промежутком между посевами в 10 дней.

  Перед посадкой семена прогревают в течение пяти минут в горячем (40 ºC) растворе борной кислоты (2 г кислоты на 10 л воды) – эта мера снижает вероятность поражения гороха болезнями и вредителями, в частности, личинками клубенькового долгоносика. После набухания в растворе кислоты семена гороха должны просохнуть. Если по какой-либо причине вы не успели намочить семена для набухания, сейте их сухими – они набухнут в земле уже к вечеру.

  Почва для гороха

  Выращивание гороха в открытом грунте требует выполнения определенных условий: участок для гороха выбирают солнечный, с глубоким залеганием грунтовых вод, поскольку корни растения уходят вглубь на метр и могут пострадать от воды. Грунт для гороха предпочтителен легкий, но плодородный, водородный показатель почвы должен быть в пределах 6-7 единиц: в кислой почве растение будет больным и слабым. Не любит горох бедных грунтов, а также тех, в которых имеется избыток легкодоступного азота.

  Некоторые садоводы рекомендуют сеять горох в приствольных кругах молоденьких яблонь, поскольку их только начинающие развиваться кроны не закрывают горох от солнца, в то же время горох обогащает для деревьев почву азотом. Если вы решитесь на такой эксперимент, подсыпьте в приствольные круги яблонь плодородную почву слоем в 10-12 см высотой.

  Несмотря на то, что выращивание гороха из семян стартует ранней весной, грунт для гороха лучше приготовить с осени: перекопать, внося дополнительно на каждый м² по 20-30 г калийной соли и по 50-60 г суперфосфата. Кислую почву нейтрализуют древесной золой из расчета 200-400 г на м² в зависимости от величины кислотного показателя. Следующей весной, перед посадкой, в грунт вносят по 10 г селитры на м². Никогда не используйте в качестве удобрения гороха свежий навоз – растение его не терпит, но прекрасно растет на грунтах, которые унавоживались под его предшественников.

  После чего можно сеять горох

  Хорошо растет горох после таких растений, как томат, картофель, капуста, огурец, и тыква. Нежелательны для гороха такие предшественники, как фасоль, бобы, соя, чечевица, арахис и собственно горох.

  Как сажать в грунт

  Перед тем, как сажать горох, сделайте в грядках борозды глубиной 5-7 см и шириной 15-20 см на расстоянии 50-60 см одна от другой. Внесите в борозды смешанный с золой компост и присыпьте его сверху огородной землей так, чтобы глубина борозды оставалась приблизительно 3-5 см (3 см – для тяжелых грунтов, 5 см – для легких).

  Посев осуществляется с частотой 15-17 семян на метр борозды, то есть расстояние между семенами должно быть примерно 6 см. Борозды с семенами присыпают землей, которую затем уплотняют, чтобы сохранить в грунте влагу, а защищая горошины от птиц, участок до появления всходов накрывают светопроницаемой пленкой или рыболовной сеткой. Всходы появятся через неделю или полторы. В междурядьях гороха вы можете выращивать редис или салат.

  Уход за горохом

  Условия выращивания

  Прорастают семена уже при 4-7 ºC, но самой комфортной температурой для культуры является 10 ºC. А вот жара гороху противопоказана, и от семян, посаженных в жару, вы цветения не дождетесь.

  Основной уход за горохом – правильный полив с последующим рыхлением и одновременной с ним прополкой участка. Первое рыхление грунта проводится через две недели после появления всходов и сопровождается окучиванием кустиков гороха. Когда растения вытянутся на высоту 20-25 см, поставьте по ряду опоры, по которым горох будет взбираться вверх.

  Если вы хотите получить богатый урожай, как можно раньше прищипните верхушку стебля, чтобы он пустил несколько боковых побегов, которые со временем тоже можно прищипнуть. Лучше всего эту манипуляцию проводить ранним солнечным утром, чтобы до вечера ранка успела подсохнуть. Вполне вероятно, что вам придется столкнуться с вредителями или болезнями гороха, и вы должны быть готовы защитить от них урожай.

  Полив

  Горох очень болезненно реагирует на жару, поэтому в засушливую пору возникает потребность в усиленном увлажнении. Особенно нуждается культура во влаге, когда на горохе появляются цветки. Если до этого момента горох поливают в среднем один раз в неделю, то с началом цветения и дальнейшего формирования плодов переходят на режим полива два раза в неделю. Чаще поливают горох и в знойную пору – два раза в неделю, и обильно – по 9-10 л на м². После полива обычно проводят прополку и рыхление участка.

  Подкормка

  Подкормки гороха можно совмещать с поливами. Перед тем, как поливать горох, растворите в 10 л воды столовую ложку нитроаммофоски – это расход раствора на 1 м² гороховой грядки. Чем удобрять горох кроме нитроаммофоски? Можно использовать раствор коровяка. Сухую органику (компост, перегной) и калийно-фосфорные удобрения вносят первый раз перед цветением, а второй раз после него, а также осенью, при обработке почвы. Азотные удобрения вносят в грунт весной.

  Подвязка гороха

  Стебли у гороха слабые, поэтому, когда начинают формироваться плоды, горох полегает под их тяжестью и нуждается в подвязке к опоре. В качестве опоры можно использовать колышки или металлические прутья, воткнутые вдоль ряда на расстоянии полутора метров друг от друга. На них натягивают горизонтально проволоку или веревки. Направляйте побеги гороха с усиками по этим растяжкам, чтобы растения прогревались на солнышке и проветривались, а не лежали на земле, загнивая от сырости.

  Вредители и болезни

  Врагами гороха среди насекомых являются гороховая плодожорка, листовертка, капустная и огородная совки. Совки, как и листовертки, откладывают яйца на листьях гороха. Вылупившиеся гусеницы совок объедают наземные части растений, а личинки листовертки, питаясь листьями, заворачиваются в них. Бабочки-плодожорки откладывают яйца на плоды, листья и цветы гороха, которые буквально через неделю становятся пищей для личинок.

  Из болезней опасны для гороха мозаика и мучнистая роса. Мозаика является вирусным заболеванием, которое вылечить невозможно, но его можно избежать, соблюдая агротехнику вида и севооборот, а также правильно обрабатывая до посадки посевной материал. Первые признаки заболевания – замедленный рост и курчавость листьев, а также появление на их краях зубцов. Позже на листьях проступают некротические пятна, а жилки обесцвечиваются.

  Грибковое заболевание мучнистая роса, или сферотека, проявляется белесым рыхловатым налетом, который возникает сначала в низу наземной части, а потом распространятся на все растение. В результате плоды растрескиваются и погибают, а пораженные листья и побеги со временем чернеют и отмирают.

  Обработка

  Если вы выяснили, чем болеет горох, вам необходимо знать, чем обработать горох от грибка, потому что избавиться от вируса существует только один способ: удалить больной экземпляр с участка и сжечь, а грунт, в котором росло больное растение, пролить крепким раствором марганцовки и не выращивать на этом месте ничего хотя бы год.

  • в десяти литрах воды растворяют 40 г кальцинированной соды и 40 г тертого хозяйственного мыла, тщательно перемешивают и опрыскивают таким составом горох дважды с интервалом в неделю;
  • 300 г листьев полевого осота заливают ведром воды, настаивают ночь, процеживают и опрыскивают горох дважды с интервалом в семь дней;
  • полведра измельченных огородных сорняков заливают горячей водой до верха ведра и настаивают несколько дней, потом процеживают настой через марлю, разводят водой в соотношении 1:10 и опрыскивают горох.

  Все обработки по листьям проводятся вечером, чтобы избежать ожога покрытых каплями наземных частей гороха солнечными лучами.

  С гусеницами совок, листоверток и плодожорок борются обработкой гороха настоями помидорной ботвы и чеснока. Для приготовления томатного настоя три килограмма измельченной помидорной ботвы настаивают в 10 л воды сутки или двое. Перед тем, как обработать горох по листьям, настой процеживают. Чеснок для приготовления лечебного настоя в количестве 20 г пропускают через давилку, заливают десятью литрами воды и настаивают в течение суток, затем процеживают и применяют. Эти настои хорошо зарекомендовали себя и в борьбе с тлей.

  Уборка и хранение

  Примерно через месяц после цветения горох можно собирать. Плодоношение гороха длится 35-40 дней. Горох – культура многосборовая, стручки снимают через каждый день или два. Первыми созревают бобы в нижней части куста. За один сезон при благоприятных условиях с квадратного метра гороховой посадки можно снять до четырех килограммов бобов.

  Садоводы выращивают в основном сорта сахарных и лущильных сортов гороха. Одно из отличий сахарного гороха от лущильного – отсутствие пергаментного слоя в стручках, и поэтому молодой сахарный горошек можно есть вместе со стручком. Нежные стручки сахарного гороха начинают постепенно убирать по мере достижения технической зрелости с середины июня. Если регулярно снимать с кустов все до одного стручки, то в августе горох может опять зацвести и дать второй урожай. Старайтесь снимать стручки осторожно, не ломая стеблей.

  Лущильные сорта собирают с конца июня до самой осени также по мере созревания плодов: поскольку лущильный горох выращивают ради зеленого горошка, стручки нужно снимать, пока они еще гладкие и однотонно окрашенные. Если на стручке прорисовалась сетка, он годится уже только на зерно.

  Зеленый горошек, то есть горох недозрелый или, как принято говорить, в стадии технической зрелости, хранят в консервированном или замороженном виде, поскольку он быстро портится. Есть третий способ хранения: горошек отваривают две минуты в кипятке, откидывают на сито, ополаскивают холодной водой, закладывают в сушильный шкаф и держат там 10 минут при температуре 45 ºC. Затем его вынимают, полтора часа остужают при комнатной температуре и снова помещают в сушилку в температуру 60 ºC. Можно сушить горошек с добавлением сахара на противне в духовке. Готовый для хранения горошек имеет морщинистую поверхность и темно-зеленый цвет.

  Спелый горох, то есть горох в стадии биологической зрелости, можно хранить не один год.

  • горох должен быть полностью созревшим;
  • необходимо хорошо просушить горох перед закладкой на хранение;
  • хранить горох нужно в месте, недоступном для насекомых.

  Перед тем, как хранить горох, его вылущивают и сушат в помещении с хорошей вентиляцией дня два-три, рассыпав на чистую бумагу. Не храните горох ни в бумаге, ни в ткани, ни в полиэтилене, поскольку насекомые легко проникают сквозь эти материалы. Лучше всего хранится горох в стеклянных банках с металлическими крышками «твист», поскольку капроновые крышки также не являются преградой для вредителей.

  Виды и сорта

  Вид горох посевной, или овощной (Pistum sativus) генетически разнообразен. Его подвиды различаются листьями, цветками, плодами и семенами. Но эта классификация интересна только ученым-ботаникам. Практики делят сорта гороха по срокам созревания на ранние, среднеспелые и позднеспелые, а по целевому назначению различают сорта:

  Лущильные (Pisum sativum convar. sativum) сорта

  Сорта с гладкими семенами, содержащими много крахмала и не так много свободных сахаров.

  • Дакота – устойчивый к болезням ранний и урожайный сорт с крупными горошинами;
  • Овощное чудо – среднеспелый, устойчивый к заболеваниям сорт со стручками длиной 10-11 см и семенами отличного вкуса, предназначенными как для еды в свежем виде, так и для консервирования;
  • Динга – немецкий скороспелый сорт со слабоизогнутыми бобами длиной 10-11 см и темно-зелеными семенами в количестве от 9 до 11 штук. Сорт пригоден для еды в свежем виде и для консервирования;
  • Сомервуд – крупнозернистый, среднепоздний, устойчивый к болезням и урожайный сорт с шестью-десятью горошинами в бобе длиной 8-10 см;
  • Джоф – среднепоздний, устойчивый к болезням сорт со сладкими семенами в бобах длиной 8-9 см;
  • Бинго – позднеспелый, устойчивый к болезням высокоурожайный сорт с отличными вкусовыми качествами, в стручке которого в среднем по 8 семян.

  Мозговые (Pisum sativum convar. medullare) сорта

  Их горошины в стадии биологической спелости сморщенные, но используют их в фазе технической спелости. В них много сахара, поэтому их замораживают и используют для консервирования.

  • Альфа – наиболее ранний сорт кустовой (не полегающей) формы с вегетационным периодом всего 55 дней, слабоизогнутым саблевидным стручком с острой верхушкой длиной до 9 см с 5-9 семенами внутри. Сорт отличных вкусовых качеств;
  • Телефон – любительский, очень поздний высокоурожайный сорт с длинным (до трех метров) стеблем и бобами длиной до 11 см с 7-9 сладкими, крупными зелеными семенами;
  • Адагумский – среднеспелый сорт высоких вкусовых качеств с зеленовато-желтыми по цвету в спелом виде семенами;
  • Вера – ранний высокоурожайный сорт со стручками длиной от 6 до 9 см с 6-10 горошинами.

  Сахарные (Pisum sativum convar. axiphium) сорта

  Сорта с мелкими и очень морщинистыми семенами, не имеющие в стручке пергаментного слоя, поэтому их можно есть вместе со стручком.

  • Амброзия – скороспелый сорт, требующий при выращивании опоры;
  • Жегалова 112 – высокоурожайный среднеспелый сорт с прямыми или слабоизогнутыми бобами длиной от 10 до 15 см с тупой верхушкой и 5-7 сладкими, нежными семенами;
  • Сахарный Орегон – среднеранний сорт со стручками длиной до 10 см, в которых зреет по 5-7 семян;
  • Чудо Кельведона – высокоурожайный раннеспелый сорт с 7-8 крупными, гладкими темно-зелеными горошинами в стручках длиной 6-8 см.

  Як вирощувати горох у відкритому грунті: поради та рекомендації дачникам

  Горох – трав’яниста рослина з сімейства бобових, одна з найдавніших культур, яку культивували на її батьківщині – в Південно-Західній Азії. Культура затребувана не тільки в якості овочевої та кормової культури, а й як сидерат – ідеальний попередник для обробітку інших сільськогосподарських рослин. Як виростити горох на присадибній ділянці, щоб рослина порадувала врожаєм? Розглянемо основні агротехнічні прийоми.

  Характеристика культури

  Листові пластини складної структури з довгим побігом, що складається з непарної кількості маленьких листочків, кріпиться за допомогою черешків з вусиками до стебла. Квітки білі, рідко фіолетові. Від посіву до цвітіння гороху проходить 30-45 днів. Плоди – боби, що відрізняються розмірами, формою і забарвленням залежно від сорту. У кожному стручку присутні 5-10 гладкого зеленого насіння.

  Посадка гороху у відкритий грунт

  Вирощування гороху вимагає внесення добрива навесні безпосередньо перед посівом: на 1 м2 площі потрібно додати сечовину – 15 г. і борну кислоту – ½ ч. л., а також удобрити грунт компостом. Посадку гороху навесні у відкритий грунт потрібно проводити з урахуванням усіх чинників, які сприяють зростанню культури, так як від цього залежить врожай.

  Вибір місця для посіву гороху

  Культура добре росте на відкритій світлій ділянці, захищеній від поривчастого вітру. Перед посадкою потрібно подбати про встановлення опор, які будуть утримувати пагони довжиною в 2-2,5 м.

  Кліматичні умови

  Рослині не страшні холоди, тому її можна вирощувати майже в будь-якому кліматі. Однак терміни посіву гороху залежать від кліматичних умов регіону. Якщо для посадки лущильних сортів підійде навіть холодний грунт, то на цукрові сорти потрібна тепла, добре прогріта земля.

  Увага! Сходи гороху здатні витримувати короткочасне похолодання, проте температура нижче нуля може погубити рослини.

  Час посіву гороху

  Залежно від кліматичної зони строки посіву припадають на кінець квітня – першу декаду травня. Скоростиглі сорти можна сіяти з кінця квітня до початку липня з інтервалом у 10 днів.

  Вимога до грунту і освітлення

  Вирощування гороху у відкритому грунті передбачає посадку на добре освітленій ділянці з заляганням грунтових вод не менше 1 м., щоб не загнила коренева система. Посів проводять в легкий, родючий грунт з реакцією 6-7 pH. Досвідчені дачники радять вирощувати горох в пристовбурних колах молодих саджанців. Крона дерев не настільки густа, щоб закрити культуру, а горох збагачує грунт азотом.

  Кращі сусіди гороху

  • кукурудза;
  • пряні трави;
  • огірки;
  • редька;
  • морква;
  • пасльонові;
  • квасоля.

  Горох не сполучається з люцерною, часником, цибулею і конюшиною.

  Підготовка грунту

  Теплолюбна культура зростає на злегка удобрених грунтах. Перед посівом землю потрібно підгодувати мінеральними і органічними добривами, кислий грунт провапнувати, внести подвійний суперфосфат у кількості 20 г. і калій – 30 г.

  Увага! Глибина загортання насіння залежить від структури грунту. Якщо грунт глинистий, насіння лише злегка заглиблюють у грунт, а на легких грунтах посів проводять на глибину 1,5-2 см.

  Передпосівна обробка насіння гороху

  Якщо вже вирішено, коли садити горох у відкритий грунт, варто почати готувати посівний матеріал. Все насіння ретельно оглядають і вибраковують пошкоджене. Хороший матеріал прогрівають і знезаражують. Щоб продезінфікувати насіння і уберегти його від наслідків ураження личинками бульбочкового довгоносика, потрібно покласти їх в теплий розчин борної кислоти. Деякі городники перед посадкою гороху у відкритий грунт проводять також обробку насіння стимулятором росту.

  Посів насіння

  Найпопулярніший спосіб посіву гороху – з використанням дворядкової стрічки. На якій відстані садити горох по цій схемі? Бажано, щоб між стрічками було близько півметра, а від рядка до рядка для цукрових сортів відступають 40 см., для лущильних – 20 см. Загущення йде культурі на користь, так як при цьому підвищується її стійкість і захищається коренева система.

  Особливості догляду за горохом

  Процес вирощування гороху на дачі включає в себе догляд за культурою протягом усього періоду вегетації. Основні заходи – правильний полив, підв’язування до опори, прищипування верхівок, захист від пернатих, розпушування субстрату і внесення добрив.

  Полив

  Рясний полив потрібен під час цвітіння. Процедуру проводять 2 рази на тиждень. Якщо погода спекотна – щодня. Після сильних дощів здійснюють розпушування в міжряддя.

  Підв’язка

  Після того як пагони доростуть до 20 см. потрібно підв’язати їх до опори. Для цього з одного і з іншого боку ряду забивають кілки і натягують шпагат таким чином, щоб стебла були щільно затиснуті між ними.

  Прищипування верхівок

  Прищипування стимулює зростання нових пагонів, тому процедуру проводять якомога раніше. Після того як бічні пагони знову відростуть, можна прищипнути верхівку ще раз. Процедуру краще проводити з ранку.

  Захист сходів від птахів

  Коли красиві зелені паростки гороху з’являються над поверхнею грунту, вони стають вкрай привабливим кормом для птахів. Відразу після посіву рекомендується вкрити грядку тонким шаром сіна, інакше пернаті з’їдять всі сходи.

  Розпушування грунту

  Часте розпушування грунту сприяє забезпеченню коренів киснем. Рослина відгукується хорошим зростанням і плодоношенням. Особливо важливо рихлити грунт після сильних дощів, так як краплі сильно ущільнюють грунт.

  Особливості підживлення гороху

  Навесні після попереднього поливу грунту вносять добрива – на 1 м2 посадок розводять у відрі води 1 ст. л. нітроамофоски. Підгодовувати горох також можна настоєм коров’яку і вносити в грунт суху органіку.

  Тричі за сезон використовують добрива з вмістом фосфору і калію:

  • перед цвітінням;
  • під час зав’язування стручків;
  • восени, при перекопуванням грунту.

  Грунт удобрюють азотом тільки навесні, щоб забезпечити культурі хороше зростання.

  Боротьба з шкідниками та хворобами

  Горох може бути пошкоджений листовійкою, плодожеркою – сільськогосподарським шкідником, городньою і капустяною совками. Хворіє культура мозаїчною плямистістю і страждає від Пепеліці. Щоб уникнути зараження посадок, потрібно дотримуватися сівозміни і дезінфікувати матеріал перед посівом.

  Збір і зберігання гороху

  Від посіву до збирання цукрового гороху проходить 2 місяці. Збір врожаю проводиться через день. Найпершими дозрівають плоди, розташовані в нижній частині рослини.

  Зберігати горох можна у висушеному і в замороженому вигляді. Господині також консервують плоди і використовують їх для приготування салатів.

  Корисні поради

  Не можна допустити пересихання земляного кома, так як це може призвести до висихання пагонів і знебарвлення плодів з втратою смакових якостей.

  Якщо з’явилися шкідники, не можна проводити обробку хімічними препаратами, так як це відіб’ється на якості врожаю і зашкодить здоров’ю людини. Допускається обприскувати посадки препаратами біологічного захисту і настоями, приготованими за народними рецептами.

  Дотримання цих порад і описаних у статті рекомендацій дозволить отримати високий врожай цієї смачної бобової культури.