Брати Гракхи: Гай і Тиберій

На довгі роки залишав свій земельний наділ римський легіонер, вирушаючи завойовувати чужі землі. Повернувшись, він бачив, що ділянка покинутий, а житло розвалилося, почати господарство заново виявлялося не на що. Колишні солдати продавали землю за безцінь і відправлялися в Рим, де сподівалися прожити на подачки багатіїв.

Ділянки скуповували аристократи, які і без цього володіли цілими полями «громадської землі». Створювалися сільські маєтки з рабами. На міських ринках тепер продавали продукти, вироблені руками рабів. Вони коштували дешевше, ніж у селян. В результаті селянські господарства розорялися.

Зубожіння більшості громадян послаблювало римську армію, тому що бідняків не брали на військову службу. У легіони ставало нікого набирати. Про нові завоювання годі було й думати.

Боротьба і загибель Гая

Після загибелі Тіберія Гракха переділ «громадської землі» припинився. Через дев’ять років брат Тіберія Гай Гракх висунув свою кандидатуру в народні трибуни.

Натовпи селян стікалися в місто, щоб проголосувати за другого Гракха. У 123 році до н.е. Гай Гракх став народним трибуном і знову почав відбирати надлишки «громадської землі» у знаті. Гай виявився для сенаторів небезпечніше Тіберія. Він діяв рішучіше. Він двічі займав трибунскую посаду і зумів провести багато законів. По одному з них Гай покарав убивць старшого брата, по іншому – знизив ціни на хліб. Гай Гракх заснував нову колонію в Африці, на місці зруйнованого Карфагена. Він знехтував тим, що там було заборонено селитися. Підготував він ще один найважливіший закон – про надання союзникам в Італії римського громадянства.

Терпіння сенаторів лопнуло. Вони оголосили надзвичайний стан і ввели в місто війська. Гая це не злякало. Він і його прихильники теж взялися за зброю. Відбулася сутичка, і сенат переміг. Гай Гракх наклав на себе руки. Переділити «громадську землю» не вдалося. Розорення селян і збагачення знаті тривало.

Брати Гракхи: Гай і Тиберій

На довгі роки залишав свій земельний наділ римський легіонер, вирушаючи завойовувати чужі землі. Повернувшись, він бачив, що ділянка покинутий, а житло розвалилося, почати господарство заново виявлялося не на що. Колишні солдати продавали землю за безцінь і відправлялися в Рим, де сподівалися прожити на подачки багатіїв.

Ділянки скуповували аристократи, які і без цього володіли цілими полями «громадської землі». Створювалися сільські маєтки з рабами. На міських ринках тепер продавали продукти, вироблені руками рабів. Вони коштували дешевше, ніж у селян. В результаті селянські господарства розорялися.

Зубожіння більшості громадян послаблювало римську армію, тому що бідняків не брали на військову службу. У легіони ставало нікого набирати. Про нові завоювання годі було й думати.

Боротьба і загибель Гая

Після загибелі Тіберія Гракха переділ «громадської землі» припинився. Через дев’ять років брат Тіберія Гай Гракх висунув свою кандидатуру в народні трибуни.

Натовпи селян стікалися в місто, щоб проголосувати за другого Гракха. У 123 році до н.е. Гай Гракх став народним трибуном і знову почав відбирати надлишки «громадської землі» у знаті. Гай виявився для сенаторів небезпечніше Тіберія. Він діяв рішучіше. Він двічі займав трибунскую посаду і зумів провести багато законів. По одному з них Гай покарав убивць старшого брата, по іншому – знизив ціни на хліб. Гай Гракх заснував нову колонію в Африці, на місці зруйнованого Карфагена. Він знехтував тим, що там було заборонено селитися. Підготував він ще один найважливіший закон – про надання союзникам в Італії римського громадянства.

Терпіння сенаторів лопнуло. Вони оголосили надзвичайний стан і ввели в місто війська. Гая це не злякало. Він і його прихильники теж взялися за зброю. Відбулася сутичка, і сенат переміг. Гай Гракх наклав на себе руки. Переділити «громадську землю» не вдалося. Розорення селян і збагачення знаті тривало.