§ 16. Початок «перебудови» в СРСР і УРСР

Період історії СРСР, який називали “застоєм”, тривав з 1964 року до середини 1980-х років. Цей період почався після смерті Йосипа Сталіна та приходу до влади нового керівництва КПРС, в особі Леоніда Брежнєва.

2. У чому проявлялася криза радянської моделі розвитку?

Криза радянської моделі розвитку проявлялася у багатьох сферах. Наприклад, в економіці була відчутна низька продуктивність, недостатнє використання інноваційних технологій та відставання від розвинених країн світу. У політичній сфері не було свободи слова та виборів, було обмеження на свободу релігії та національної самобутності. Культурно-мистецьке життя було під контролем держави, а не мистецьких громад, що призвело до відстаювання від світових тенденцій. Також відчутним було зниження морально-етичних стандартів та падіння якості життя більшості населення. Усі ці чинники призвели до занепаду радянської моделі розвитку та сприяли розпаду СРСР.

Запитання і завдання

1. У якому році розпочалася «перебудова» в СРСР? Хто став її ініціатором?

«Перебудова» в СРСР розпочалася в 1985 році. Ініціатором реформ став генеральний секретар ЦК КПРС Михайло Горбачов.

2. Якими були перші заходи «перебудови»?

Перші заходи «перебудови» були спрямовані на зміцнення економіки і політичної системи країни. У рамках цього були запроваджені нові економічні політики, такі як «гласність» і «перестройка», які передбачали більшу відкритість і демократизацію суспільства, а також реформування господарської системи країни. Зокрема, були запроваджені нові форми власності і управління, а також ініційовані процеси деколективізації та приватизації деяких галузей економіки. Також були проведені реформи у сфері культури, освіти та національної політики, з метою збереження та розвитку культурного різноманіття країни.

3. Коли сталася аварія на Чорнобильській АЕС?

Аварія на Чорнобильській АЕС сталася 26 квітня 1986 року.

4. Що спонукало до зміни концепції «прискорення» на впровадження елементів ринкової економіки?

Низка причин спонукала до зміни концепції “прискорення” на впровадження елементів ринкової економіки. Зокрема, до таких причин можна віднести:

• загострення економічної кризи в країні, що призвело до зниження виробництва та погіршення життєвого рівня населення;
• неефективність централізованого планування та управління господарством, що призводило до збільшення недоброякісної продукції та неефективного використання ресурсів;
• конкурентоспроможність господарства була нижчою, ніж у країн-конкурентів;
• політичні реформи та зміни в керівництві країни, що призводили до необхідності змін у політиці та економіці.

Ці причини спонукали керівництво країни до перегляду своєї економічної політики та пошуку нових рішень. У результаті були здійснені перші кроки у впровадженні ринкових механізмів у господарстві, такі як дозвіл на приватизацію, дозвіл на створення приватних підприємств та ін.

5. Якою була мета політики «гласності»?

Метою політики “гласності” в СРСР було забезпечити відкритість та прозорість у державному управлінні та зменшити корупцію та зловживання владою. Це було одним з головних аспектів політики перебудови, започаткованої Горбачовим в 1985 році.

6. Що передбачав Закон «Про державне підприємство» 1987 р.?

Закон “Про державне підприємство” прийнятий у 1987 році передбачав передачу деяких повноважень з управління державними підприємствами з міністерств та відомств на місцеві органи влади. Цей закон давав можливість підприємствам більш самостійно вирішувати економічні питання та давав змогу стимулювати ініціативу та ефективність управління. Закон також дозволяв створювати спільні підприємства з іноземними компаніями, що сприяло розвитку зовнішньої торгівлі та приватного підприємництва. Проте, водночас, цей закон не припиняв державний контроль над підприємствами та зберігав соціалістичний принцип власності на засоби виробництва.

7. Чому «перебудова» в СРСР уже від самого початку загальмувалася?

Процес “перебудови” в СРСР уже від самого початку зіткнувся зі значними труднощами, оскільки вимагав радикальних змін у політичній, економічній і соціальній сферах. Більшість консервативних елементів у владі та населенні, зокрема, еліти радянської системи, боялися втратити свої привілеї та владу, і тому активно протистояли реформам. Крім того, були великі економічні труднощі, зокрема зростання інфляції та дефіциту товарів, які ще більше ускладнювали процес “перебудови”.

8. Який вплив на процеси «перебудови» мала політика «гласності»?

Політика “гласності”, яка була запроваджена М. Горбачовим, мала значний вплив на процес “перебудови”. Вона забезпечувала відкритість у діяльності державних інституцій та розширювала права громадян на отримання інформації. Це дало можливість знайти підтримку у населення для проведення реформ, а також зменшити опір з боку консервативних елементів у владі. Крім того, політика “гласності” зумовила зростання громадської активності та розвиток громадських організацій, які мали вплив на процес “перебудови”. Наприклад, такі громадські організації, як “Меморіал” і “Хельсінкський комітет”, допомагали залучати увагу до порушень прав людини та викривати історичну правду, що сприяло демократизації суспільства та розвитку громадянського суспільства.

9. Обговоріть у групах. Чому спроби економічних реформ лише погіршували економічне становище в СРСР?

Перш за все, необхідно зазначити, що радянська економіка була дуже централізованою і бюрократичною. Ринок мав обмежений доступ до ресурсів і не був ефективним з точки зору алокації ресурсів. Крім того, відсутність конкуренції та здатності належним чином оцінювати та розподіляти ресурси призводили до того, що економіка стала неефективною.

У 1960-х роках радянське керівництво намагалося реформувати економіку, але ці спроби не видалися успішними. Одним з основних причин була та, що нові економічні заходи не були належним чином підтримані політичним лідерством. Крім того, децентралізація системи розподілу ресурсів не була належним чином розроблена, що призвело до корупції та зловживання владою на місцях.

Під час «перебудови» у 1980-х роках було введено економічні реформи, такі як “Перестройка” та “гласність”. Однак, ці реформи не були належним чином розроблені та реалізовані. Результатом стало те, що нові економічні заходи призвели до збільшення інфляції, зростання дефіциту та збільшення заборгованості перед Заходом.

Окрім цього, радянська економіка залежала від імпорту технологій та обладнання. Національна промисловість не була належним чином розвинена, що призвело до низької продуктивності та якості виробів. Брак конкуренції також призвів до того, що підприємства не мали стимулу до інновацій та підвищення якості своєї продукції.

Загалом, радянська економіка не була здатна конкурувати з розвинутими західними країнами. Спроби реформувати систему не вдалося належним чином розробити та реалізувати, що призвело до ще більшої кризи в економіці.

10. Створіть структурно-логічну схему «Початок “перебудови” в СРСР».

Структурно-логічна схема «Початок “перебудови” в СРСР»:

2. Головні напрямки “перебудови”:

3. Фактори, що впливали на “перебудову”:

• 3.1. Економічні проблеми;
• 3.2. Стратегія збройної гонки;
• 3.3. Наслідки Чорнобильської катастрофи;
• 3.4. Дисидентський рух;
• 3.5. Стрімкий розвиток інформаційних технологій.

Основні чинники, що вплинули на розвиток процесів “перебудови”:

• 1.1. Зниження ефективності господарювання;
• 1.2. Низький рівень життя населення;
• 1.3. Низька конкурентоспроможність на світових ринках;
• 1.4. Структурні проблеми в економіці.

2. Стратегія збройної гонки:

• 2.1. Великі витрати на зброю та військову промисловість;
• 2.2. Загроза ядерної війни;
• 2.3. Міжнародний тиск на зменшення збройних потужностей.

3. Наслідки Чорнобильської катастрофи:

• 3.1. Погіршення екологічної ситуації;
• 3.2. Падіння довіри населення до влади;
• 3.3. Вимога зміни політики в галузі енергетики.

• 4.1. Вимога розширення прав людини;
• 4.2. Підтримка громадських організацій та незалежних ЗМІ;
• 4.3. Поширення ідей демократії та громадянського суспільства.

5. Стрімкий розвиток інформаційних технологій:

• 5.1. Зростання доступності інформації;
• 5.2. Поширення ідей свободи слова та інформаційної демократії;
• 5.3. Розвиток засобів масової комунікації.

6. Загальна зміна підходу до управління економікою та суспільством:

• 6.1. Збільшення ролі ринкових механізмів у господарюванні;
• 6.2. Реформа політичної системи;
• 6.3. Зміна менталітету та культурного середовища.

11. Визначте основні чинники, що вплинули на розвиток процесів «перебудови».

Основні чинники, що вплинули на розвиток процесів «перебудови» в СРСР, можна виділити наступні:

1. Економічні проблеми, такі як зниження ефективності господарювання, низький рівень життя населення, низька конкурентоспроможність на світових ринках та структурні проблеми в економіці.

2. Стратегія збройної гонки, яка вимагала великих витрат на зброю та військову промисловість, загрожувала ядерною війною та піддавала міжнародному тиску на зменшення збройних потужностей.

3. Наслідки Чорнобильської катастрофи, які призвели до погіршення екологічної ситуації, падіння довіри населення до влади та вимоги зміни політики в галузі енергетики.

4. Дисидентський рух, що вимагав розширення прав людини, підтримував принципи свободи слова, демократії та розвитку громадянського суспільства.

5. Стрімкий розвиток інформаційних технологій, який дозволив людям швидко отримувати інформацію, обмінюватись думками та ідеями, та зменшив залежність від офіційної інформації, контрольованої владою.

12. Чи можна стверджувати, що дії керівництва СРСР були недоцільними щодо ситуації, у якій перебувала країна? Обґрунтуйте свою думку.

Важко сказати, що керівництво СРСР діяло недоцільно у всіх випадках. З одного боку, вони спробували реформувати економіку під час «перестройки», що було важливим кроком у розвитку країни. Водночас, їх дії не завжди були належним чином підтримані, і нові економічні заходи не були ретельно розроблені та реалізовані. Це призвело до збільшення економічної нестабільності та інфляції, зростання дефіциту та заборгованості перед Заходом.

Крім того, радянське керівництво не завжди ефективно реагувало на зовнішні та внутрішні проблеми країни. Наприклад, вони не зуміли належним чином відреагувати на економічну кризу, яка виникла після необдуманого збільшення військових витрат. Це призвело до подальшого збільшення дефіциту та заборгованості, а також до зростання недовіри населення до керівництва.

Отже, можна сказати, що дії керівництва СРСР не завжди були належним чином обґрунтовані та реалізовані. Це призвело до подальшого загострення економічної ситуації в країні та до загальної недовіри до радянського режиму.