Як заражаються інфекційні захворювання

За даними Центру стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS) у Вашингтоні, щороку три смерті з 10 стаються через інфекційні захворювання, а загалом у світі – 16% від усіх смертей.

Інфекційні хвороби – це група захворювань, які спричиняються патогенними бактеріями, вірусами, рикетсіями, найпростішими грибками.

Інфекційні хвороби поділяються на кілька груп.

Кишкові інфекції – це величезна група інфекційних захворювань, причинами зараження можуть бути:

• бактерії (сальмонельоз, холера, дизентерія, черевний тиф);
• токсини (ботулізм);
• віруси (вірус гепатиту А, ротавіруси, ентеровіруси, хвороба Боткіна).

Сальмонельоз є однією з найпоширеніших кишкових інфекцій. Сальмонели продовжують бути головною причиною харчових кишкових інфекцій у багатьох, навіть економічно передових країнах світу. За останнє десятиліття захворюваність на сальмонельоз у світі зросла у шість разів. У світовому масштабі нечеревотифозні сальмонели щороку спричиняють приблизно 78 млн випадків захворювань, з них 59 000 хворих помирають. За даними ВООЗ, тільки у США 1,4 млн осіб щорічно заражаються сальмонельозом, з них близько 400 випадків – летальні, а матеріальні витрати оцінюються в 1–2,3 млрд доларів на рік.

Сальмонели потрапляють в організм людини через заражені харчові продукти, насамперед тваринного походження:

• яйця;
• свинина;
• м’ясо свійської птиці;
• молочні продукти.

У харчових продуктах (м’ясо, яйця, молоко), особливо у напівфабрикатах, сальмонели не лише зберігаються, а й швидко розмножуються . Слід також зазначити що, як правило, до обсіменіння туш у разі виявлення паразитарних захворювань додається контамінування м’яса сальмонелами:

• під час порушення ветеренарно-санітарних правил забою тварин;
• розбирання туш;
• зберігання;
• транспортування та подальше кулінарне оброблення.

Зараження сальмонелами відбувається, як правило, аліментарним шляхом. Найчастіше (75–90%) у людини виникає гастроінтенсивна форма, яка супроводжується ураженням травного каналу, інтоксикацією та зневодненням.

Клінічні симптоми сальмонельозу:

• нудота;
• блювота;
• здуття живота;
• болісні відчуття у верхній ділянці живота;
• діарея, характер якої залежить від розвитку хвороби;
• вміст у калі домішок патологічного характеру, слизу, крові, зелені;
• зміна відтінку калу;
• температура тіла може сягати 40 градусів;
• слабкість;
• млявість;
• втрата апетиту.

Симптоми зазвичай з’являються через 12–36 год після вживання зараженої їжі, а хвороба триває два-сім днів.

Сальмонельоз розпізнають на підставі характерних клініко-епідеміологічних ознак та лабораторних даних. З метою експрес-діагностики в останні роки застосовують імунофлюоресцентний метод і реакцію коаглютинації.

Кампілобактеріоз нерідко виникає в результаті вживання заражених харчових продуктів, зокрема недостатньо термічно оброблене м’ясо птиці і сире молоко. Заражене м’ясо курчат вважається найбільш небезпечним джерелом цього збудника для людини. У більшості випадків перші прояви кампілобактеріозу виникають через два-п’ять днів після зараження.

Клінічні симптоми кампілобактеріозу:

• діарея;
• болі у животі;
• лихоманка;
• нудота;
• блювота.

Симптоматика в типових випадках триває протягом трьох-шести днів.

Буцельоз. Найчастішим шляхом зараження бруцельозом людей є вживання зараженого непастеризованого або сирого молока та молочних продуктів.

Бруцельоз – це зооноз харчового походження, що спричиняється мікроорганізмами роду бруцела.

Зараження бруцельозом відбувається під час безпосереднього контакту. Бактерії потрапляють в організм людини через виділення та екскременти інфікованих тварин, вживання недостатньо провареного (прожареного м’яса), сирого молока або молочних продуктів, що містять живі бактерії, вдихання аерозолю, що містить інфекційний матеріал, під час трансмісії від людини до людини (в окремих випадках).

Інкубаційний період бруцельозу варіює від п’яти днів до кількох місяців і в середньому становить два тижні.

Клінічні ознаки бруцельозу неспецифічні:

• лихоманка;
• пітливість;
• біль у м’язах;
• біль у суглобах;
• головний біль;
• слабкість.

Бруцельоз найбільше поширений у сільських районах. Це професійне захворювання пакувальників м’яса, ветеринарів, фермерів і працівників мікробіологічних лабораторій.

Юлія Батурка, фахівець стандартизації, сертифікації та якості мереж “Наш Край”|SPAR

Інфекційні захворювання: список, шляхи передачі, симптоми, лікування та профілактика

Навряд чи знайдеться людина, яка хоча б раз у житті не стикалася з такою проблемою, як інфекційні захворювання. Список цих патологій великий і включає в себе всім відомий грип і простудні хвороби, спалахи яких реєструються в тому чи іншому регіоні щорічно.

• Інфекційні захворювання: список і класифікація
• Шляхи передачі та фактори ризику
• Різновиди вірусних захворювань
• Прионні хвороби та їхні особливості
• Бактеріальні інфекції
• Мікози: грибкові ураження організму
• Протозійні захворювання
• Загальні ознаки інфекційних захворювань
• Діагностика інфекційних захворювань
• Від чого залежить лікування?
• Профілактичні заходи

Інфекції можуть бути небезпечні, особливо якщо людині не було надано адекватне лікування або ж вона зовсім не звернулася за допомогою. Саме тому варто дізнатися більше про різновиди інфекційних захворювань, їхні особливості, основні симптоми, методи діагностики та терапії.

Інфекційні захворювання: список і класифікація

Інфекційні захворювання супроводжували людство протягом усієї історії. Варто лише згадати про епідемії чуми, які знищили понад 50% населення Європи. Сьогодні медицина, звичайно, навчилася справлятися з великою кількістю інфекцій, багато з яких ще кілька століть тому вважалися смертельними.

Існує кілька систем для класифікації інфекційних захворювань. Наприклад, виділяють кишкові недуги і хвороби крові, ураження дихальних шляхів і шкірних покривів. Але найчастіше патології класифікують залежно від природи збудника:

• прионні (фатальне сімейне безсоння, куру);
• бактеріальні (сальмонельоз, холера, сибірка);
• вірусні (грип, кір, паротит, ВІЛ-інфекція, гепатит);
• грибкові, або мікозні (молочниця);
• протозійні (малярія, амебіаз).

Шляхи передачі та фактори ризику

Інфекційні агенти можуть проникати в організм різними шляхами. Виділяють такі способи зараження:

• Аліментарний шлях, при якому збудники проникають в організм через травний тракт (наприклад, разом з немитою їжею, забрудненою водою, через брудні руки).
• Повітряно-крапельний шлях передачі, при якому хвороботворні мікроорганізми впроваджуються через дихальну систему. Наприклад, збудники можуть перебувати в пилу. Крім того, мікроорганізми виділяються в зовнішнє середовище разом зі слизом під час кашлю, чхання.
• Контактне зараження відбувається при спільному використанні побутових предметів або іграшок, безпосередньому контакті зі шкірою хворої людини. Якщо мова йде про венеричні захворювання, то передача інфекції відбувається під час статевого акту.
• Патогенні мікроорганізми нерідко передаються від людини до людини разом з кров ‘ю. Зараження може відбутися під час переливання крові, в результаті використання нестерильного інструментарію, причому не тільки медичного. Наприклад, підхопити інфекцію можна, роблячи манікюр. Нерідко патогенні мікроорганізми передаються від хворої матері до дитини під час вагітності або пологів. Переносниками можуть бути і комахи.

Повністю виключити ймовірність потрапляння в організм інфекції неможливо. Але деякі люди більш схильні до цього типу захворювань, та й протікають такі хвороби у них набагато важче. Чому? При поширенні інфекційних агентів по організму величезне значення має стан імунної системи. Дисбактеріоз, анемія, авітамінози, ослаблений імунітет – все це створює ідеальні умови для швидкого розмноження хвороботворних мікроорганізмів.

До факторів ризику відносять сильне переохолодження, малорухливий спосіб життя, неправильне харчування, шкідливі звички, гормональні збої, постійні стреси, недотримання правил особистої гігієни.

Різновиди вірусних захворювань

Існує величезна кількість вірусних інфекцій. Ось лише деякі з них:

• Всі типи грипу, простудні захворювання (зокрема, риновірусна інфекція), які супроводжуються загальною слабкістю, підвищенням температури, нежитем, кашлем, болем у горлі.
• Варто згадати про так звані дитячі інфекції. До цієї групи належить краснуха, що супроводжується ураженням шкіри, дихальних шляхів, шийних лімфатичних вузлів. Вірусним є і паротит (відомий як “свинка”) – хвороба, що вражає слинні залози і лімфатичні вузли. До переліку таких інфекцій можна віднести кір, вітряну віспу.
• Гепатити – захворювання, що супроводжуються запаленням печінки. У більшості випадків вірус передається через кров (типи С і D). Але є і штами, що поширюються побутовим і аліментарним шляхом (гепатит A і В). У деяких випадках хвороба призводить до розвитку печінкової недостатності.
• Пневмонія – запалення легенів, яке може мати досить серйозні наслідки. У ролі збудника можуть виступати аденовіруси, цитомегаловіруси, віруси грипу та парагрипу. До речі, запальний процес може бути викликаний і бактеріями, але симптоми в такому випадку відрізняються. Ознаки вірусної пневмонії – лихоманка, нежить, загальна слабкість, непродуктивні кашель, задишка. Вірусні форми запалення харакеризуються більш стрімкою течією.
• Досить поширеним вважається інфекційний мононуклеоз. Симптоми, лікування та наслідки цієї хвороби цікавлять багатьох читачів. Збудником є вірус Епштейна – Барр, який передається від зараженої людини повітряно-крапельним шляхом, найчастіше зі слиною (до речі, саме тому недугу часто називають “хворобою поцілунків”). Інфекція вражає тканини зіву, лімфатичні вузли, печінку і селезінку. На тлі захворювання спостерігається зміна складу крові – в ній з ‘являються атипові мононуклеари. Спеціально розробленої схеми терапії на даний момент не існує. Лікарі проводять симптоматичне лікування.

Прионні хвороби та їхні особливості

Приони – досить специфічні інфекційні агенти. По суті, вони являють собою білок з аномальною третинною структурою. На відміну від вірусів, приони не містять нуклеїнових кислот. Проте вони можуть збільшувати свою чисельність (розмножуватися), використовуючи живі клітини організму.

Найчастіше саме у тварин діагностуються прионні інфекційні захворювання. Список їх не такий вже великий. У корів на тлі інфікування може розвиватися так званий коров ‘ячий сказ, або губчаста енцефалопатія. Приони вражають нервову систему кішок, антилоп, страусів і деяких інших тварин.

Людина також схильна до цього виду інфекції. На тлі активності пріонів у людей розвивається хвороба Крейтцфельдта – Якоба, синдром Герстмана, фатальне сімейне безсоння.

Бактеріальні інфекції

Кількість бактеріальних організмів, здатних при потраплянні в організм людини призвести до розвитку захворювання, величезна. Розгляньмо лише деякі інфекції.

Сальмонельоз. Під цим терміном об ‘єднують цілу групу гострих інфекційних захворювань, що вражають травний тракт людини. У ролі збудників виступають бактеріальні мікроорганізми роду сальмонелл. Інкубаційний період триває від 6 годин до 8 днів. Першими симптомами є болі в животі. У міру розвитку захворювання патогенні агенти можуть вражати органи ЦНС і серцево-судинної системи.

Ботулізм. Ще одне захворювання з групи кишкових інфекцій. Збудником є бактерія Clostridium botulinum. Цей мікроорганізм, впроваджуючись у стінку травного тракту, починає виділяти небезпечний для людини ботулінічний токсин. Ознаки ботулізму – це сильні болі в животі, слабкість, блювота, діарея, лихоманка. До речі, найчастіше збудник потрапляє в організм разом з їжею.

Дизентерія – гостре інфекційне захворювання кишечника, що викликається бактерією роду Shigella. Хвороба починається з простого нездужання і невеликого підвищення температури, але потім з ‘являються й інші порушення, зокрема сильна діарея. Недуга небезпечна, оскільки може призвести до пошкодження слизової оболонки кишківника і зневоднення.

Сибірка – це дуже небезпечна хвороба. Починається воно гостро і розвивається дуже швидко. Якими симптомами супроводжується хвороба? Сибірка характеризується серозно-геморагічними запаленнями шкіри, серйозними ураженнями внутрішніх органів і лімфатичних вузлів. Недуга нерідко закінчується смертю пацієнта навіть при правильно проведеній терапії.

Хвороба Лайма. Симптоми недуги – підвищення температури, втома, шкірний висип, головний біль. Збудниками є бактерії роду Borrelia. Переноситься інфекція іксодовими кліщами. Іноді на тлі інфікування спостерігається запальне ураження серця, суглобів і нервової системи.

Венеричні захворювання. Не можна не згадати про інфекції, що передаються статевим шляхом. До бактеріальних хвороб відносять гонорею, уреаплазмоз, хламідіоз, мікоплазмоз. Небезпечним є і статевий сифіліс. На початкових стадіях дане захворювання легко піддається терапії, але за відсутності лікування збудник вражає практично всі органи, включаючи головний мозок.

Досить поширеними є захворювання, викликані менінгококами. Ці хвороботворні мікроорганізми поширюються повітряно-крапельним шляхом. Форми менінгококової інфекції можуть бути різними. На тлі інфікування організму розвивається пневмонія, менінгіт, менінгоенцефаліт. Набагато рідше у пацієнтів діагностується ендокардит і артрит.

Мікози: грибкові ураження організму

Мікози – інфекційні хвороби, викликані проникненням в організм людини хвороботворних грибків.

Мабуть, найбільш поширеним і відомим захворюванням з цієї групи є кандидоз (молочниця). Інфекція вражає слизові оболонки статевих органів, ротової порожнини, рідше – шкіру в області природних складок тіла. Характерною ознакою є утворення білого творожистого нальоту з кислим запахом.

Онихомикоз – група поширених недуг, збудниками яких є грибки-дерматофіти. Мікроорганізми вражають нігті на руках і ногах, поступово руйнуючи нігтьову пластину.

До інших грибкових захворювань можна віднести себорею, відрубевидних лишай, дерматомікози, споротрихози та багато інших.

Протозійні захворювання

Протозійні хвороби розвиваються на тлі ураження організму паразитичними найпростішими. На сьогоднішній день відомо близько 50 видів патогенних мікроорганізмів з цієї групи.

Малярія – захворювання, збудником якого є плазмодій. Хвороба супроводжується розвитком анемії, повторними нападами лихоманки, збільшенням розмірів селезінки. Збудник малярії проникає в організм при укусі малярійного комара. Ці найпростіші поширені в деяких країнах Африки, Азії та Південної Америки.

До групи протозійних захворювань відносять також амебіаз (збудник – амеба), лейшманіоз (збудник – лейшманія, що потрапляє в організм людини через укус москіту), саркоцистоз, токсоплазмоз, трихомоніаз, сонну хворобу, лямбліоз (супроводжується ураженням травного тракту і

Загальні ознаки інфекційних захворювань

Існує величезна кількість симптомів, якими можуть супроводжуватися інфекційні захворювання. Список їх можна обговорювати нескінченно, адже кожна недуга має власні, унікальні характеристики. Проте можна виділити ряд загальних ознак, який присутні при будь-якій інфекційній хворобі:

• Підвищення температури тіла спостерігається практично при будь-якому інфекційному ураженні організму.
• Варто згадати і про симптоми інтоксикації – це головний біль, ломота в тілі, болі в м ‘язах, слабкість, сонливість, швидка стомлюваність.
• Кашель, нежить, біль у горлі з ‘являються при інфікуванні дихальних шляхів (до появи таких симптомів може призвести, наприклад, риновірусна інфекція).
• Поява висипу і почервонінь на шкірі, які не зникають при використанні антигістамінних препаратів.
• Порушення з боку травної системи, включаючи болі в животі, порушення стільця, нудоту і блювоту. При ураженнях печінки змінюється колір шкіри і склери очей (так розвивається гепатит A).

Зрозуміло, кожна недуга має власні характерні ознаки. Як приклад можна навести хворобу Лайма, симптоми якої – це поява мігруючого кільцевого почервоніння на шкірі, підвищення температури тіла, ураження нервової системи з подальшим розвитком депресивних станів.

Діагностика інфекційних захворювань

Як можна побачити, інфекційні недуги дуже різноманітні. Звичайно ж, для правильного лікування вкрай важливо вчасно визначити природу збудника. Зробити це можна за допомогою лабораторних досліджень. Їх можна розділити на три групи:

Мета досліджень полягає в точному визначенні збудника. Донедавна єдиним способом провести такий аналіз був посів зразків, узятих у хворого, на спеціальне середовище. Подальше вирощування культури мікроорганізмів дозволяло виявити збудника і навіть оцінити ступінь його чутливості до тих чи інших ліків. Дана методика використовується і по сьогоднішній день, але займає багато часу (іноді 10 днів).

Більш швидким способом є ПЛР-діагностика, спрямована на виявлення в крові пацієнта певних фрагментів збудника (як правило, ДНК або РНК). Дана методика особливо ефективна при вірусних захворюваннях.

Якщо говорити про паразитарні захворювання, то пряма діагностика включає в себе дослідження матеріалів, отриманих у пацієнта (слиз, сеча, жовч, біоптати тканин, спинномозкова рідина) на наявність яєць збудників.

До цієї групи можна віднести лабораторні дослідження, при яких вивчають не збудників, а реакцію організму людини на них. При потраплянні інфекції імунна система починає виробляти антигени, зокрема імуноглобуліни. Це специфічні білкові речовини. Залежно від структури антитіл, присутніх у крові, лікар може судити про розвиток того чи іншого інфекційного захворювання.

Сюди відносять дослідження, за допомогою яких можна визначити симптоми захворювання і ступінь ураження організму. Наприклад, аналіз крові підтверджує наявність в організмі запального процесу. Інфекційне ураження нирок позначається на роботі виділеної системи – будь-які збої можна виявити при дослідженні зразків сечі. До таких же методів можна віднести УЗД, рентгенограму, МРТ та інші інструментальні дослідження.

Від чого залежить лікування?

Як лікуються інфекційні захворювання? Список їх величезний, і схеми терапії різноманітні. В даному випадку все залежить від природи збудника, загального стану пацієнта, тяжкості захворювань та інших факторів.

Наприклад, при бактеріальних інфекціях застосовують антибіотики широкого спектру дії. Ці ліки будуть марні при вірусних захворюваннях, адже в таких випадках пацієнту необхідно приймати противірусні препарати, інтерферон та імуномодулятори. Наявність мікозів є показанням до прийому протигрибкових засобів.

Зрозуміло, проводиться і симптоматична терапія. Залежно від симптомів вона включає прийом протизапальних, жарознижувальних, знеболюючих і антигістамінних препаратів. Риновірусна інфекція, наприклад, пройде легше при використанні спеціальних крапель для носа. При ураженнях дихальної системи, що супроводжуються кашлем, фахівці призначають відхаркувальні сиропи і протикашлеві ліки.

Варто розуміти, що займатися самолікуванням не можна ні в якому разі. Наприклад, якщо ви виявили в себе ознаки ботулізму, потрібно негайно звернутися до лікаря, оскільки це важке захворювання – за відсутності терапії можливі тяжкі наслідки, особливо якщо йдеться про організм дитини.

Профілактичні заходи

Набагато легше попередити зараження, ніж потім займатися його лікуванням. Профілактика інфекційних захворювань повинна бути комплексною. Людина постійно контактує з патогенними мікроорганізмами – вони присутні в повітрі і у воді, потрапляють у продукти харчування, осідають на дверних ручках і предметах побутового використання. Тому важливо зміцнювати організм.

Міцна імунна система здатна придушити розмноження хвороботворних мікробів, що вже потрапили в організм людини. Правильне харчування, регулярна фізична активність, прогулянки на свіжому повітрі, загартовування, правильний режим сну і відпочинку, відсутність стресів – все це допомагає підвищити захисні сили організму.

Не варто відмовлятися від щеплень. Вчасно проведена вакцинація може захистити про таких збудників, як вірус епідемічного паротиту, поліомієліту та гепатиту тощо. Препарати, що використовуються для щеплень, містять зразки мертвого або ослабленого збудника того чи іншого захворювання – вони не можуть завдати організму серйозної шкоди, але допомагають виробити стійкий імунітет.

Багато людей звертаються до лікарів після подорожей. Справа в тому, що в деяких регіонах планети лютують різні інфекційні захворювання. Наприклад, збудник малярії (плазмодій) проникає в кров людини тільки при укусі малярійного комара, який мешкає лише в деяких регіонах Африки, Азії та Південної Америки. Збираючись провести деякий час в тій чи іншій країні (особливо якщо мова йде про держави з тропічним кліматом), обов ‘язково поцікавтеся рівнем поширення тієї чи іншої інфекції – цілком можливо, що перед поїздкою краще зробити щеплення або запастися ліками.

Зрозуміло, дуже важливо дотримуватися гігієнічних норм, купувати якісні продукти харчування, мити їх перед вживанням, правильно готувати. У період епідемічних спалахів грипу або інших простудних захворювань варто уникати місць скупчення людей, приймати спеціальні препарати для зміцнення імунітету (наприклад, “Афлубін”). Для захисту від статевих інфекцій під час контактів потрібно обов ‘язково використовувати презерватив.

Ризики інфекційних захворювань: як проявляються і як захиститися

З початком війни в Україні зросли ризики інфекційних захворювань. Їх спричиняють бактерії, віруси, грибки чи паразити. А недуга може протікати як з легкими симптомами, так і загрозливими для життя. Тому важливо розуміти свої ризики інфікування та подбати про своє здоров’я і своїх близьких.

Багато організмів живуть у наших тілах і на них. Зазвичай вони нешкідливі чи навіть корисні. Але за певних умов можуть спричинити захворювання.

Деякі інфекційні захворювання можуть передаватися від людини до людини. Деякі передаються комахами чи іншими тваринами. Інші ж — через інфіковану їжу чи воду, чи через вплив організмів у довкіллі.

Ознаки та симптоми варіюються залежно від хвороботворного організму, але часто включають лихоманку та стомлюваність. Легкі інфекції можуть лікуватися відпочинком та домашніми засобами, у той час як деякі небезпечні для життя інфекції можуть потребувати госпіталізації.

Багатьом інфекційним захворюванням можна запобігти з допомогою вакцин. Тож ретельно дотримуйтеся Календаря щеплень.

Часте та ретельне миття рук також допомагає захиститися від більшості інфекційних захворювань.

Найпростіший спосіб підхопити більшість інфекційних захворювань — контактувати з інфікованою людиною чи твариною. Інфекційні захворювання можуть передаватися через прямий контакт, наприклад:

• Віч-на-віч. Інфекційні захворювання зазвичай розповсюджуються шляхом прямого передавання бактерій, вірусів або інших мікробів від однієї людини до іншої. Це може статися, коли людина з бактерією чи вірусом торкається, цілує, кашляє чи чхає на когось, хто не інфікований. Також хвороботворні організми можуть поширюватися через біологічні рідини під час статевого контакту.
• Від тварини до людини. Якщо вас вкусить або подряпає інфікована тварина, навіть домашня, ви можете захворіти, а за екстремальних обставин навіть померти. Поводження з відходами тваринництва також може бути небезпечним. Наприклад, ви можете інфікуватися токсоплазмозом під час прибирання котячого лотка.
• Від матері до дитини. Вагітна жінка може передати мікроби, що призводять до інфекційних захворювань, своїй майбутній дитині. Деякі мікроби можуть проникати через плаценту чи грудне молоко. Мікроби в піхві можуть передаватися дитині під час пологів.

Хвороботворні організми також можуть передаватися непрямим шляхом. Багато мікробів можуть затримуватися на предметах побуту, як-то стільниці, ручки дверей або крану.

Наприклад, коли ви торкаєтеся дверної ручки після хворого на грип або застуду, ви можете інфікуватися. Особливо, якщо ви доторкнетеся до очей, рота або носа перед миттям рук.

Деякі мікроби передаються через укуси комах, таких як комарі, блохи, воші або кліщі.

Хвороботворні організми також можуть бути в зараженій їжі та воді. Тому дотримуйтесь правил безпеки продуктів харчування.

Кожне інфекційне захворювання має свої специфічні ознаки та симптоми. Найбільш поширені включають такі:

• висока температура тіла;
• діарея;
• втома;
• біль у м’язах;
• кашель.

Зверніться по медичну допомогу, якщо:

• вас укусила тварина;
• у вас проблеми із диханням;
• кашель триває довше тижня;
• сильний головний біль із лихоманкою;
• з’явився висип чи набряк;
• незрозуміла або тривала лихоманка;
• виникли раптові проблеми із зором.

Попри те, що заразитися інфекційними захворюваннями може будь-хто, підвищені ризики мають люди з пригніченою імунною системою, наприклад:

• люди, які приймають стероїди або інші ліки, які пригнічують імунну систему, наприклад, препарати проти відторгнення пересадженого органа;
• люди, які живуть з ВІЛ;
• онкохворі та люди з хронічними захворюваннями, які впливають на імунну систему;
• люди старшого віку, діти, вагітні жінки.

Поговоріть з лікарем щодо вашого ризику щодо певних інфекцій, особливо якщо ви не вакциновані або у вас ослаблена імунна система. Дезінфікуйте подряпини та рани, а також контролюйте хронічні захворювання, якщо вони у вас є.

Щоби знизити ризик інфікування, дотримуйтесь простих порад:

• Мийте руки. Це особливо важливо до та після приготування їжі, перед прийомом їжі та після відвідування туалету. І намагайтеся не торкатися руками до очей, носа чи рота, оскільки це звичний спосіб проникнення мікробів в організм. Регулярне миття рук — один з найкращих способів видалення мікроорганізмів і профілактики хвороб. Пам’ятайте, що домашні тварини також можуть переносити мікроби. Після контакту з тваринами та прибирання за ними ретельно мийте руки з милом. Якщо такої можливості немає, використовуйте спиртові антисептики.
• Зробіть щеплення. Вакцинація може значно знизити ризики захворіти на багато недуг. Обов’язково вакцинуйтеся відповідно до національного календаря щеплень, вакцинуйте своїх дітей, і порадьте зробити те ж своїм близьким. Це однаково стосується як дітей, так і дорослих. Надолужте пропущені щеплення дітей за віком. Усвідомлюйте та співставляйте ризики й переваги вакцинації.
• Дотримуйтесь респіраторної гігієни та етикету кашлю. Так, навіть якщо захворіли, ви не дасте інфекції поширитися далі. Це надзвичайно важливо, адже поряд можуть бути люди, чий організм ослаблений такими захворюваннями як цукровий діабет або гіпертонічна хвороба, для них звичайна ГРВІ може мати важкі ускладнення. Якщо захворіли, залишайтеся вдома.
• Безпечно готуйте їжу. Тримайте кухонні столи та інші кухонні поверхні в чистоті, коли готуєте їжу. Використовуйте безпечну воду і свіжі продукти. Готуйте продукти до потрібної температури, ретельно просмажуйте чи проварюйте продукти, особливо м’ясо, яйця й морепродукти. Відокремлюйте сиру їжу від готової. Не залишайте приготовлені продукти за кімнатної температури протягом тривалого часу.
• Практикуйте безпечний секс. Правило № 1 — захищений секс під час кожного сексуального контакту. Використовуйте презервативи, якщо маєте вагінальний, анальний чи оральний секс. За належного й постійного використання презервативи є одним із найбільш ефективних способів захисту від ІПСШ, зокрема, ВІЛ-інфекції, та попередження небажаної вагітності.
• Не діліться з іншими засобами індивідуальної гігієни. Використовуйте власну зубну щітку, гребінець і бритву. Уникайте спільного використання склянок для пиття або столових приборів.
• Не ставтесь легковажно до вживання антибіотиків. Запитайте у свого лікаря, чи є якісь заходи, які можна задіяти для одужання, щоб уникнути вживання антибіотиків. Але якщо лікар наполягає — вживайте препарат суворо дотримуючись прописаної дози та кількості днів прийому.