«Нам буде складно. Росія готує наступ». Велика розмова з президентом

У Києві 25 лютого відбувся форуму «Україна. Рік 2024». Участь у ньому взяли керівники уряду, парламенту, Офісу президента та силових структур. Апофеозом заходу стала пресконференція президента Володимира Зеленського. Традиційно на ній було чимало представників іноземних видань. Спілкування тривало близько двох годин.

Серед тем – хід війни, робота українського оборонно-промислового комплексу, забезпечення економічного зростання України, реалізація Української формули миру, гарантії безпеки для України.

Під час заходу разів з чотири у різних формах звучало запитання про план «Б» України на випадок припинення допомоги з боку Сполучених Штатів (а така ймовірність існує з огляду на прийдешні президентські вибори у листопаді і на високу вірогідність приходу до влади Дональда Трампа).

І кожен раз президент Зеленський відповідав вкрай обтічно, запевняючи, що «Україна не може програти». Врешті, коли журналіст італійського видання запитав, чи існує вірогідність настільки ж потужної допомоги, яку надає США, від європейських країн, президент просто переадресував це питання самому журналісту: чи надасть Італія Україні зброю, адже він точно знає, що країні є чим поділитися. Зеленський наголосив, що якби зараз Україна отримала умовно 10 систем Patriot і розмістила їх біля фронту, окупанти б відступили.

«Якщо б ці системи ми могли б застосувати ближче до лінії фронту, росіяни би до нас не підійшли. Вони би відступили. Ми би зламали їхні лінії оборони і пішли би вперед. 10 Патріотів кардинально змінили би ситуацію. Це не означає, що все вирішують системи Patriot. Я вам навів один приклад. Таких назв (озброєння) було б дві-три і був би кінець їхній обороні. Просто кінець. І тоді ми зможете відповісти собі на питання: «А чому в України цього немає?» Ну, значить, це потрібно не всім».

Про втрати України у війні

Вперше від початку великої війни Зеленський озвучив кількість загиблих українських військових. Так, за словами президента, загалом загинули 31 тис. наших воїнів.

«Скільки у нас поранених, я не скажу, бо Росія знатиме скільки у нас людей на полі бою», — сказав Зеленський, а також додав, що ще певна кількість українських військових є зниклими без вісти.

Водночас, за словами Зеленського, з боку окупанта загинули 180 тис. військових, а разом з пораненими Росія втратила пів мільйона людей.

Додамо, що одразу після того, як пролунало питання, Зеленський сумнівався, чи називати ці цифри, бо це «дуже чутлива інформація». Президент підкреслив, що дані ворога, який заявляв про 300 тис. загиблих, – повна брехня. Як відомо, раніше у Міноборони заявляли, що інформація про кількість загиблих українських бійців залишатиметься закритою до завершення воєнного стану.

Питання і відповідь щодо втрат могло бути домашньою заготовкою Офісу президента. Адже в умовах посилення мобілізації, влада мала б спростувати міфи про втрати, які поширює ворог. Зокрема, таку ініціативу (оголосити правдиве число загиблих захисників) під час дискусій щодо нового формату мобілізації пропонував лідер монобільшості Давид Арахамія.

Про запрошення країни-агресора на саміт щодо формули миру

Зеленський підкреслив, що дуже правильно посилюватися на полі бою, але так само правильно посилюватися і дипломатично. На його переконання, ініціатива щодо миру може йти лише від України. «Ми не хочемо, щоб нам нав’язували будь-які формати перемовин і формули миру (формула миру була започаткована ще на саміті G19 в Індонезії), навіть якщо це ініціативи країн-партнерів, бо всі ці країни зараз не тут, не у війні – і я їм такого не бажаю», – сказав він.

«Сьогодні ми підійшли до моменту першого саміту. Перший саміт інавгураційний, він відбудеться, я надіюся, що він буде навесні. Нам не можна втратити цю дипломатичну ініціативу. Він буде в Швейцарії», – сказав він.

На цьому першому саміті Україна розраховує на створення плану, після чого технічно країни працюватимуть щодо кожної з криз, утворених війною, та підготують документ подібно до того, як це було з зерновою ініціативою.

«Це не значить, що Росія прийме цей документ. Ніхто не може гарантувати, хто там буде з їх боку, ми не знаємо. Але ми говоримо, що цей документ буде представлений перемовниками російській стороні. І ми будемо готові до другого саміту до відповідних дипломатичних кроків», – наголосив він, зазначивши, що Україні потрібен справедливий мир.

Нагадаємо, про можливість запрошення представників Росії на такий саміт повідомив сьогодні голова Офісу президента Андрій Єрмак.

Про (не)можливість програшу України

Відповідаючи на питання про те, чи допускає він, що Україна може програти у війні та чи він готовий до перемовин із Путіним, президент перепитав у журналіста АВС: «А можна говорити з глухою людиною? Чи можна говорити з людиною, яка вбиває своїх опонентів?».

Глава держави також зазначив, що Україна надасть Путіну майданчик, «на якому він зможе визнати, що зробив помилку. Бо має бути справедливість».

Крім того, Зеленський виключив програш України у війні проти Росії.

«Найважче було два роки тому. У нас немає альтернативи. Нам не підходить такий фінал боротьби за наші життя», — сказав глава держави.

Зеленський зазначив, що багато в цій війні залежить від партнерів та їх рішучості, – зокрема, щодо постачання зброї. Крім того, Зеленський звернув увагу на меседжі російського диктатора. «Він бачить себе до 2030 року. Ми хотіли б закінчити з ним раніше», – підкреслив Зеленський. Він висловив впевненість, що російська армія почне відступати і це матиме наслідки для Путіна в контексті суспільної ситуації в РФ.

Про «нормандську зустріч» – 2019

Пролунало питання не про теперішнє і майбутнє, а про минулі події: зокрема, про «нормандську зустріч» 2019 року, а також про зміст перемовин тет-а-тет Зеленського з Путіним у її рамках. За словами Зеленського, то була «довга бесіда в різних тональностях».

«Говорив йому про те, що Мінські угоди не спрацьовують. Не спрацьовує відведення військ. Були перші спроби відведення. Говорив йому, що відводитимемо війська 20 років. Це заморожений конфлікт. Довго говорили. », – сказав Зеленський.

Йшлося про відведення військ, обмін полоненими (тоді, за словами Зеленського, обміняли понад 100 людей), про судовий програш РФ щодо газу. Водночас президент не зміг точно згадати зміст його розлогої розмови з главою країни-агресора.

Про допомогу Конгресу

Зеленський висловив надію, що Конгрес США все-таки затвердить допомогу Україні «Надія на Конгрес є. Я впевнений, що буде позитив. Інакше я просто не розумію, в якому ми з вами світі починаємо жити… Вони (конгресмени – «Главком») знають, що нам потрібна їх підтримка впродовж місяця… Це не іграшки. Щодо Конгресу і щодо війни в Україні», – зазначив він.

Зеленський нагадав, що зустрічався з конгресменами від обох партій та обговорював потреби України – серед іншого, в системах ППО. Він підкреслив, що більшість грошей з запиту президента США залишається в США, і буде витрачена на замовлення зброї у американців. Він додав, що багато в цій війні залежить від партнерів та їх рішучості, зокрема у постачанні озброєння.

«Розраховую, що США залишаться лідерами демократії в світі», – додав президент і висловив упевненість, що Конгрес США ухвалить позитивне рішення щодо виділення допомоги Україні у розмірі 50 млрд доларів.

Про висипане зерно у Польщі

Є достатньо можливостей для врегулювання питання щодо висипаного українського зерна на території Польщі – було б бажання, вважає президент.

«Коли ми говоримо, як зупинити (блокування кордону і інциденти з висипаним українським зерном у Польщі). Це ж не на території України. Ми робимо все, щоб не заблокувати наші відносини. У кожному суспільстві є різні люди, є гарячі голови», – зазначив він.

Зеленський підкреслив, що потрібно швидко вирішувати це питання новому уряду Польщі.

«Я не говорю, що потрібні ті чи інші реформи, це ваше право, це не наша історія. Але що стосується міжнародних відносин з Україною – це не правильно. Вчетверте вже висипають. Це можна зробили за допомогою служби безпеки, поліції. Багато можливостей, було б бажання», – підкреслив він.

Про Atacms

Президент України заявив, що оптимістично налаштований після відповіді партнерів щодо далекобійних ATACMS (Army TACtical Missile System, Армійська тактична ракетна система – «Главком»).

«Щодо ATACMS на 300 км, ми розуміємо для чого нам це потрібно. І Росія розуміє, що ми будемо з цим робити… Я б відповів узагальнено: знаходжусь в позитиві він нещодавньої відповіді партнерів», – зазначає Зеленський.

Про вступ до ЄС

Президент вкотре засвідчив незмінність курсу України до Європейського Союзу.

«Ми хочемо до ЄС. Для нас це історичний вибір, геополітичний вибір, передусім вибір нашого народу і змінити цей курс ніхто не зможе», – підкреслив він.

Про посла в Чехії

Україна вже має кандидата для призначення послом у Чехію, а от щодо кандидата на посаду Посла у Великій Британії точної визначеності немає, повідомив Зеленський та одразу уточнив, що відсутність амбасадорів не впливає на відносини України і цих країн.

«Будуть призначені тоді, коли потужні люди будуть на ці посади. Це точно не зменшує і не погіршує відносин моїх з прем’єр-міністром Ріші Сунаком, і так само в мене потужні стосунки з Чехією. З Чехією процес технічний: ми знаємо, хто буде послом», – сказав він.

Про допомогу від Франції

Зеленський анонсував, що скоро до України приїде президент Франції Еммануель Макрон. Водночас дату не уточнив не уточнив: з міркувань безпеки. Зеленський додав, що з візитом Макрона «з’являться ще деякі деталі щодо підтримки України: важливі, нові».

«Якщо казати про артилерію, Еммануель знає, що ми вдячні за артилерію Caesar, вона гарно працює… Кілька десятків артилерійських систем ми очікуємо від французької сторони, і від наших партнерів. Ще є деякі речі, але про них пізніше, коли він приїде», – розповів президент.

Про дзвінок Путіна серед ночі

У Зеленського запитали, чи підніме він слухавку, якщо йому серед ночі зателефонує російський диктатор. Президент у відповідь зіронізував: «Він мені не подзвонить, у нього ж мобілки немає. А телеграфом 1917 року я не користуюся».

На переконання Зеленського, очільник Кремля ніколи йому не зателефонує: «Він мені не подзвонить, він не хоче закінчувати цю війну». За словами Зеленського, важливо послаблювати санкціями путінську армію на полі бою та політичною ізоляцію РФ в світі.

«Це все про те, щоб зробити Путіна бідним. Для нього гроші – номер один. Якщо ви почуєте його меседжі – усе навколо грошей. Він забезпечує безпеку цих грошей, навіть заморожених активів закордоном. Я вважаю, що це його слабке місце», – додав президент.

Про ситуацію на фронті

За словами Зеленського, тиск росіян, зокрема, на Куп’янському напрямку «дуже сильний». «У кінці минулого року і на початку цього року їхня перевага в артилерії складала 1:12, зараз 1:7. Але це досі суттєво. Якщо ми не дійдемо до співвідношення десь 1:1,5, ми будемо втрачати території. Як тільки в нас є 1:1 за кількістю зброї на будь-якому напрямку, ми обов’язково покажемо результат», – підкреслив він.

Про виробництво зброї

Україна не чекає виконання обіцянок партнерів про надання мільйона артснарядів до кінця року, а сама виробляє зброю і має окремі контракти, заявив президент. Так він прокоментував обіцянку високого представника ЄС Жозепа Борреля надати Україні до кінця поточного року 1 мільйон артснарядів.

«Поки що ми не отримали цей мільйон. Мені здається, що десь 30% ми отримали, хоча, здається, на останній зустрічі пан Боррель мені сказав, що він зробить усе, щоб до кінця цього року ця артилерійська зброя в нас була. Ми не чекаємо на це, на ту чи іншу бюрократію. Ми самі виробляємо відповідну зброю. Недостатньо, ми розуміємо це. В нас є окремі контракти. Ми розраховуємо на всі ці обʼєми», – підкреслив президент.

Про посилення мобілізації

Зеленський прокоментував затягування з ухваленням проєкту закону про мобілізацію, який викликав обурення у суспільстві: власне, переклав всю відповідальність на нардепів.

«Що стосується закону (про мобілізацію, – ред). Усі складнощі ви вже сказали – три тисячі правок. Хай депутати працюють і потім відповідають країні, що буде далі», – заявив він.

Президент також підкреслив, що мобілізація в Україні йде з перших днів. Зміни до закону про мобілізацію були пов’язані з тим, що не вирішено деякі деталі. Змінюються просто параметри. «Тому це ніяка не реформа. Це додаткові норми», – зауважив він.

Про аудит армії

Аудит армії, який нині проводять, покликаний виявити наявні слабкі сторони та виправити їх. Сам аудит проводить головнокомандувач Олександр Сирський. За словами Зеленського, перш за все – це питання резервів і ротації, аби мати можливість розраховувати свої сили.

Крім того, буде аудит тероборони. «У цілому картина повинна бути, аудит після двох років. Що в кабінетах, скільки людей там знаходиться, чому там. Скільки людей було мобілізовано, який відсоток з них був на фронті», – додав президент.

Як приклад глава держави навів підготовку до контрнаступу. «У нас був, якщо можна так сказати, кулак для контрнаступу. Не буду говорити, де, всі і так знають приблизно деталі, і не буду говорити, скільки всього готувалось. До сьогодні з того пакету чотири бригади голі. Чотири бригади без техніки, про яку було домовлено, підписано, тиснули руки. Не доїхало», – сказав він.

Ці бригади стояли і чекали техніку. Ми розуміємо, що є питання, на які треба відповісти – для цього і аудит. За словами Зеленського, українська армія «мала кулак» для контрнаступу, однак чотири спеціальні бригади не отримали техніку та озброєння і були фактично «голі».

Про злив інформації про контрнаступ

Зеленський визнав, що українські контрнаступальні дії минулого року «були на столі Кремля ще до того, як почалися», однак не сказав, хто стоїть за зливом даних.

Президент заявив, що зараз Україна має військовий план, але не обговорюватиме його, адже чим менше людей знатимуть план армії, тим швидше буде перемога та неочікуваний результат для росіян.

За словами глави держави, огляду на те, що попередній контрнаступ було «злито», Україна готує не один, а декілька планів нового контрнаступу.

Про Ставку

Президент вважає, що Ставка Верховного головнокомандувача наразі є досить широка, і що не варто залучати до неї багато людей. Так він відповів на питання, чи можуть бойові офіцери бути долучені до Ставки чи до воєнного планування.

«Ставка достатньо широка. Там присутнє командування тих чи інших напрямків, і вони всі бойові офіцери. Важливий момент. Достатньо широка Ставка, і ще є деякі наші партнери, які для того, щоб забезпечити нас відповідною зброєю, також мають знати деякі напрямки наших відповідних дій. І коли такої кількості людей стає дуже-дуже багато, у ворога з’являється більше і більше деталей», – пояснив президент і додав, що до Ставки долучаються іноді різного рівня бойові керівники, або командування їде на окремі напрямки.

«Якщо це Авдіївка, то долучаються авдіївці. Іноді ми приїжджаємо до них», – розказав Зеленський.

Про звільнення Залужного

Зеленського запитали про причини звільнення екс головнокомандувача Валерія Залужного, однак президент відмовився пояснювати, чим керувався.

«Чому я когось змінюю – це наш внутрішній момент», – підкреслив Зеленський.

Зауважимо, що це запитання пролунало у числі останніх, і не від українського журналіста, а від японського.

Про новий наступ Росії

За словами президента, березень-квітень будуть складними для України. Росія готує наступ на кінець травня або на початок літа.

На питання, що буде з Україною через рік, якщо теперішня динаміка війни буде продовжуватися, і недостатнє постачання зброї збережеться і надалі, Зеленський відповів: «Нам складно буде найближчі місяці. Тому що є коливання в США, які мають вплив на деякі держави. Хоча ЄС відповідною підтримкою показав свою здатність бути лідерами. Нам буде складно в березні-квітні. Ми будемо проходити період різних хвиль: і політичних, і фінансових, і різного тиску. Росія буде готувати контрнаступальні дії на початку літа або в кінці травня, якщо зможуть. Вони будуть готуватися. Ми будемо готуватися до бою. Я вважаю, що їхній бій, який почався 8 жовтня, не приніс жодного результату. Ми зі свого боку підготуємо наш план».

Президент додав, що переломним моментом стануть вибори у США, і після цього «буде зрозуміло, що відбудеться далі».

Про північнокорейські ракети

Північна Корея як передавала так і продовжує передавати боєприпаси Росії, зазначив Зеленський. «Ми знаємо, який загальний об’єм артилерії, до речі, Радянського Союзу артилерії, їм передали», – додав він.

«Але якщо вони беруться за корейські ракети, це говорить про те, що у них теж дефіцит», – зауважив президент.

Про залучення іноземних військових

Україна не веде переговорів із партнерами щодо застосування їхніх військ на території України, зазначив Зеленський. «Якщо Україна буде у НАТО, то для нас це найпотужніші безпекові гарантії. І, відповідно, я думаю, що ми будемо застосовувати 5-ту поправку, якщо так станеться. Хоча і з того, що ми бачимо, на жодну з країн, які в НАТО, РФ не нападає», – сказав він.

Водночас президент зауважив, що йому складно коментувати заяву колишнього посла України у Великій Британії Вадима Пристайка про те, що Лондон розглядає можливість направити війська в Україну: «Не бачив це інтерв’ю. Може, посол щось знає. Якщо дійсно британці вже тут – прекрасно».

Про кадрові рішення

Зеленський анонсував, що в Україні можуть значно скоротити «інфраструктуру управління держави», аж до ліквідації цілих міністерств. Це вірогідно, якщо буде тривати дефіцит державного бюджету, який нині намагаються подолати у тому числі за рахунок допомоги від партнерів.

«Якщо дефіцит буде продовжуватись, ми будемо робити все, щоб інфраструктура управління нашого держава, і це не тільки про Кабмін, змінювався. Зменшення кількості міністерств, зменшення кількості міністрів. Показником буде те, що ми будемо мати навесні», – сказав Зеленський.

Про власну легітимність

Зеленський назвав російським наративом заяви про начебто його нелегітимність на посаді після травня 2024 року.

«Щодо легітимності – це не думка західних партнерів або когось всередині України. Це наратив і програма Російської Федерації. Відповідні документи всі розвідки «Сімки» (G7 – «Главком») мають, для всіх це, в принципі, зрозуміло, що це програма росіян. Всі проти цього, абсолютно всі. Мені дехто (з країн-представників G7) навіть говорить прізвища тих, хто в нас усередині (країни) піднімає цей наратив. Погана ідея. Я до цього ставлюся як до зрадницької позиції до України», – наголосив президент. «Я знаю, що в деяких журналістів Сполучених Штатів також є ці документи, це що стосується легітимності. Тобто, в документі є навіть суми, які передбачені тим чи іншим інституціям, що цю тему порушують», – заявив Зеленський.

Про 2024 рік

Зеленський назвав 2024 рік «переломним», і зауважив, що від нього може залежати формат закінчення війни.

«Рік виборів, розфокусування, всього одразу. Викликів ззовні, всередині, тощо. Хтось втомлений, хтось про це говорить, хтось про це мовчить. І це такий переломний рік. І тому в переломний рік нам потрібно… і мужність, і стійкість. Для того, щоб вижити. Від цього року, я думаю, буде залежати формат закінчення війни. Я так вважаю. Може, помиляюся», – зазначив президент.

Михайло Глуховський, Наталія Сокирчук, Станіслав Груздєв (фото), «Главком»

Читайте також:

Експерт: Без США і активізації Європи буде більше Авдіївок

Військовий оглядач The Economist Шашанк Джоші в інтерв’ю DW розповів про причини втрати Авдіївки українською армією та про подальші військові загрози, які стоять перед Україною.

Зруйнована війною АвдіївкаФото: TASS/dpa/picture alliance

Військовий оглядач британського видання The Economist, колишній старший науковий співробітник Королівського об’єднаного інституту оборонних досліджень (RUSI) Шашанк Джоші на полях Мюнхенської конференції з безпеки відповів на запитання DW про останній розвиток ситуації на фронті в Україні та подальші перспективи розв’язаної Росією агресивної війни.

DW: Нещодавно українські війська були змушені відступити з міста Авдіївка, яка близько 10 років була своєрідною фортецею. Як ви вважаєте, наскільки сильним є цей удар для України?

Шашанк Джоші: Авдіївка є дуже великим символічним ударом, бо вона, очевидно, є першим великим населеним пунктом, який Росія захопила за тривалий час. І це відбулося незадовго до президентських виборів у Росії, а також того ж тижня, що й смерть Олексія Навального. Тож це – психологічний удар для України й Заходу.

Однак, Авдіївка не є місцем, яке має велике стратегічне значення, її першочергове значення полягає в тому, що вона захищає дорогу на Донецьк. Це допомагає Росії зміцнити свої позиції на Донбасі, і якщо Росія зможе скористатися цією перевагою, вона зможе просунутися далі на захід і захопити більше територій. Однак я думаю, що наразі це є відносно малоймовірним. Я думаю, що РФ зазнала так багато важких втрат у цій кампанії (із захоплення Авдіївки. – Ред.), що зараз їй буде важко витримати ще набагато більші втрати.

Наразі обсяг західних постачань зброї Україні перебуває на дуже низькому рівні, в Україні кажуть про критичну ситуацію. Наскільки, на ваш погляд, це є небезпечним?

Авдіївка впала, значною мірою, через нестачу боєприпасів в Україні. Отже, боєприпаси – це основне. Звичайно, багато інших речей мають значення – жива сила, управління, командування, транспортні засоби. Але, зрештою, артилерія, боєприпаси – це дотепер єдиний найбільш важливий пункт у всій цій війні, і їхня нестача значною мірою стала причиною (втрати. – Ред.) Авдіївки. Ситуація з артилерією є дуже поганою для України, її використання змушені дуже сильно нормувати. На нуль воно не зійде, тому що вони можуть просто тримати інтенсивність вогню на дуже низькому рівні. Зі Сполучених Штатів все ще має надійти кілька траншів зброї, постачання звідти не зупинилося повністю. Але цілком можливо, що якщо цей дефіцит не будо усунуто, якщо американський пакет допомоги не буде погоджено, або якщо європейці не зможуть знайти альтернативні джерела постачання снарядів, то буде більше Авдіївок, буде більше невдач, буде більше російського просування в Україні.

Кілька тижнів тому президент України Володимир Зеленський змінив військове командування – звільнив головнокомандувача Валерія Залужного та призначив на цю посаду Олександра Сирського, який раніше командував Сухопутними військами ЗСУ. Як ви вважаєте, це рішення було більш політичним чи військовим?

Я б сказав, що це політичне рішення. Ми знаємо, що президент Зеленський був стурбований політичною популярністю генерала Залужного. Він був надзвичайно популярною фігурою, навіть популярнішою, ніж президент. Але є також обґрунтовані військові та політичні міркування, які вплинули на це рішення. Наприклад, генерал Залужний описав ситуацію на війні в Україні в інтерв’ю журналу Economist як патову. І це дуже занепокоїло Зеленського, оскільки він був стурбований тим, що це підриває підтримку Заходу. Залужний також порушив критичне питання про мобілізацію молодих українських чоловіків – про те, чи варто знизити мобілізаційний вік (з 27 до 25 років. – Ред.). Залужний чітко дав зрозуміти, що йому потрібно (мобілізувати. – Ред.) більше чоловіків. Зеленський дуже вагався щодо цього надзвичайно серйозного кроку, який мав би низку економічних та соціальних наслідків. Тому це (заміна командування. – Ред.) було політичним ходом, який, звичайно, супроводжувався й великими питаннями військового характеру.

Ви особисто зустрічалися з Залужним під час ваших поїздок до України. Що ви думаєте про нього, про його стиль управління військом? І чого ви очікуєте тепер, коли головнокомандувачем призначено Сирського?

Залужний є досить харизматичною людиною, і я, безумовно, побачив це, коли познайомився з ним. Навіть через переклад його слів було видно, що він має особисті якості, які, на мою думку, явно припали б до душі людям. Сирський – дуже досвідчений командир. Коли я розмовляю з генералами і високопосадовцями тут, на Мюнхенській конференції, і запитую про Сирського, вони згадують, яку чудову роботу він зробив, захищаючи Київ, та під час оборони Харкова, а потім під час наступу, коли повернули велику частину Харківської області. Але також зрозуміло, що у нього більш жорсткий підхід. Він викликає серед своїх людей і командирів бригад більш спірну реакцію. І я думаю, що у нього попереду багато дуже складних рішень щодо компромісів стосовно того, якими ділянками фронту знехтувати, а які посилити, особливо якщо ситуація з боєприпасами погіршиться. Це будуть великі політичні питання. І я думаю, що ще не зрозуміло, чи готовий він повністю до їхнього вирішення.

Відставка Валерія Залужного з посади головнокомандувача ЗСУ викликала бурхливу реакцію в УкраїніФото: Ukrainian Presidential Press Service/REUTERS

Як ви вважаєте, де ми перебуваємо на цьому етапі війни? Чи справді це патова ситуація, чи російські війська перейшли в наступ і дійсно мають перевагу?

Норвезька розвідувальна служба нещодавно опублікувала свій щорічний звіт, і в ньому наводиться аргумент, що ініціатива у цій війні зараз належить Росії, і що вона має перевагу в цій війні. І дивлячись на Авдіївку, дивлячись на ситуацію з боєприпасами, з цим важко не погодитися. Однак ми також повинні пам’ятати, що російська армія здобувала ці перемоги величезною ціною, зазнаючи величезних втрат, втрачаючи величезну кількість техніки, вони просувалися повільно. Вони покладалися на поступовий підхід. Немає жодних ознак того, що у них є командири, керівництво або психологія, яка б дозволила їм вести гнучку, мобільну маневрену війну, яка б дозволила їм здійснити своєрідний бліцкриг у Східній Україні. Поки що це виглядає для них дуже складним завданням. Але є й багато невизначеностей, і я думаю, якщо американський пакет допомоги не буде узгоджено, то ми побачимо погіршення позицій України. І в цьому сенсі війна не зайшла в глухий кут, вона дуже мінлива. Багато що зараз лежить на плечах Європи, і дискусії, які я чув у Мюнхені, свідчать про усвідомлення нагальності європейськими політичними лідерами, які запитують: “Так, ми змарнували два роки і нарощували виробництво боєприпасів повільно та неефективно. Що ми можемо зробити, щоб виправити цю проблему, в цей момент великої небезпеки для України?”.

Чи може Росія захопити всю Україну, більшу частину України, якщо все залишиться так, як є зараз? Чи Україні доведеться мобілізувати сили набагато більше, можливо, після президентських виборів в РФ?

Я не думаю, що Росія за нинішніх умов, з її нинішніми людськими ресурсами здатна окупувати всю Україну. Їй доведеться мобілізувати людей, поповнити втрачену техніку, провести повномасштабне переозброєння. Але вона на шляху до цього. Цього року російські витрати на оборону становитимуть шість відсотків ВВП. Це майже вдвічі більше, ніж у Сполучених Штатах. Російські оборонні витрати становитимуть близько третини російського федерального бюджету. Отже, Росія перевела економіку на воєнні рейки. Я думаю, що найбільше, на що вони можуть сподіватися на даний момент – це завоювати решту Донбасу, можливо, навіть спробувати взяти інші частини Запорізької області. Але я не вважаю, що вони зможуть перетнути Дніпро і повернути західну частину Херсона або здійснити ще один наступ на Київ прямо зараз. Утім, якщо ми продовжимо бездіяльність, якщо ця тенденція продовжуватиме погіршуватися, то такі речі можуть стати реальними.

Генерал Залужний, коли він ще був головнокомандувачем ЗСУ, у своєму виступі на CNN незадовго до звільнення сказав: “Дайте мені достатньо безпілотників, і я переможу Росію”. Він мав рацію?

Я думаю, що Залужний занадто спростив ситуацію з дронами. Дрони вбивають багато росіян, але вони вбивають й багато українців. Однак розгляньмо кілька фактів. Вони (українці. – Ред.) використовують велику кількість безпілотників, тому що у них не так багато артилерії. Якби у них була артилерія, вони не обов’язково використовували б стільки безпілотників. Тож це також є свідченням слабкості, а не лише технологічних інновацій. По-друге, не забуваймо, що безпілотники не можуть утримувати позицію. Вам потрібні штурмові команди, які штурмують багато укріплених окопів, наражаючись на вогонь російської артилерії, на атаки безпілотниками. Я не думаю, що ви можете звести це до того, що Залужний називає формою безконтактної війни. Я вважаю, що це оманлива, хибна думка. Вам потрібно і те, і інше. Вам потрібна як масивна промислова частина, так і технологічна частина, які доповнюють, а не замінюють одна одну.

Але чи бачите Ви щось на горизонті, що могло б допомогти Україні виграти цю війну?

Дуже важливо, щоб усі розуміли, що на війні не буває диво-зброї. Якщо говорити про дрони, то якщо ми станемо свідками прориву в їхній автономності і, зокрема, в автономному розпізнаванні цілей, це дозволить подолати проблему електронного глушіння безпілотників. Та сторона, яка зможе вирішити цю проблему, матиме значну перевагу у вогневій потужності. Цього може бути недостатньо для перемоги у війні, але це, безумовно, може стати необхідною передумовою для того, щоб мати вогневу міць для нового прориву, який зараз, очевидно, жодна зі сторін не може здійснити у драматичний, успішний спосіб.

“Ми на межі втрати держави”: Масі Найєм про мобілізацію

To view this video please enable JavaScript, and consider upgrading to a web browser that supports HTML5 video

Гарантії безпеки Україні: що дають безпекові угоди