Зміст:
Чому гриби корисні: пояснюють науковці
З кінця 1970-х споживання цього продукту у світі збільшилося в 30 разів.
Однією з причин цього – вони дуже корисні для здоров’я.
Наприклад, у Королівському ботанічному саду кажуть: гриби та цвіль використовуються у медицині вже понад 6 тисяч років.
Якщо у ліс, то тричі на тиждень: як це – бути професійним грибником на Прикарпатті
Директор з профілактичної та альтернативної медицини Мічиганського університету Марк Мояд розповідає про те, чому гриби варто їсти та чим вони можуть бути корисні нашому організму.
Гриби мають мало калорій, але багато поживних речовин.
У них є калій, селен, вітамін В12.
Гриби – одне з небагатьох природних і веганських джерел вітаміну D, і вони містять тип розчинної клітковини, що називається бета-глюкан, який корисний для серця.
Гриби містять глутатіон, антиоксидантну молекулу, що є практично в кожній клітині нашого тіла.
“Завдяки цьому цей продукт може мати детоксикаційні властивості та посилювати захисні властивості організму“, – говорить Джон Річі, дослідник грибів і професор наук про охорону здоров’я Пеннського державного університету.
12 способів уникнути отруєння грибами та що робити, якщо це вже сталося – МОЗ
Ще один потужний антиоксидант, який містять гриби – ерготіонеїн. За словами Річі, цієї речовини суттєво менше в інших продуктах.
Існують вітаміни та біологічні добавки, які здатні поповнити брак цих речовин у організмі людини. Але їх дія не досить вивчена для того, аби казати про потенційну користь.
То скільки їсти грибів, аби бути здоровим?
Почесний професор харчової науки в штаті Пенсильванія Роберт Білман каже, досить буде вживати 100 грамів грибів на день.
Готувати їх можна і навіть потрібно так, як вам буде смачно: від термічної обробки властивості грибів не зникають.
Вас також може зацікавити:
Види грибів: назви, опис, які бувають, фото
Гриби – це окреме царство, яке налічує величезну різноманітність. Люди використовують в кулінарії лише незначне число видів. Деякі різновиди застосовують у медицині. Щоб розпізнати цінні екземпляри, треба знати, які види грибів існують, як вони виглядають.
Види грибів та їх характеристика
Класифікація грибів
За основу класифікації взято критерій їстівності. Все царство розділили на їстівні, умовно-їстівні та неїстівні гриби.
Неїстівні гриби поділяються на галюциногенні і отруйні. Перші після вживання викликають галюцинації, другі ж смертельно небезпечні. Якщо спожити велику кількість галюциногенних грибів, людина ризикує померти. Галюцинації обумовлені складом, в який входять мускарин, псилоцибін або псилоцин. За збір, вживання та розповсюдження галюциногенних грибів передбачена кримінальна відповідальність.
До групи умовно-їстівних потрапляють ті екземпляри, які вживають після тривалої термічної обробки. Перед приготуванням їх вимочують у воді. Деякі види проварюють 2-3 рази, кожного разу міняючи воду. Також в цю групу потрапляють ті гриби, які вживають, якщо вони не перезріли. До категорії їстівних грибів входять ті екземпляри, які придатні до вживання навіть в сирому або сушеному вигляді. Однак медики рекомендують заздалегідь піддати їх термічній обробці.
Існує ще одна класифікація, згідно з якою бувають трубчасті і пластинчасті гриби. До першого типу належать ті, внутрішня сторона капелюшка яких нагадує дрібнопористу губку. Пластинчастими називаються ті гриби, в яких внутрішня сторона капелюшка складається з тонких пластинок. В окремій групі знаходяться Трюфель і Зморшки, які ще називаються Гриби-Проліски. таку назву Сморчки повчили з-за того, що з’являються в лісах вже в кінці зими, разом з першими лісовими квітами.
Ґрунтові гриби інтересу для грибників не уявляють, т. к. є мікроскопічними організмами.
Їстівні різновиди
Різноманітність грибів, придатних для вживання в свіжому і сушеному вигляді, вражає. Найпопулярнішими є Боровики (Білі), Лисички, Печериці, Маслюки, Опеньки, Підосичники, Вовнянки та Рижики. Популярні вони завдяки відмінному смаку. Всі вони часто зустрічаються на території Росії. Рідше трапляються Тетері, Шимиджи, Півник, Королівський Устричний, Алеврия помаранчева, Агарикус (паразит, що живе на стовбурах сибірської або модрини даурської), Вольвариелла, Тещин Язик, Подорешник (Подореховик), Царські Еловики, Дощовик їстівний (Дідусів чи Дідів Тютюн), моховик зелений (Ситовик), Дрожалка помаранчева, Лаковица рожева і Оленячі Ріжки. Привертають увагу Оленячі Ріжки (Ожини Коралоподібні, Гребінці або Козяча Ніжка), які відрізняються незвичайним зовнішнім виглядом. Їх плодові тіла за структурою нагадують корал. У них немає отруйного двійника.
Боровики
Білий гриб (Боровик) є найпопулярнішим представником сімейства грибів. Завдяки смаковими якостями вважається найціннішим лісовим даром. На товстій ніжці розташовується масивна пориста капелюшок, покритий гладкою шкіркою. Бувають білі, кремові і світло-коричневі різновиди. Рідше зустрічаються Боровики, капелюшок яких забарвлена в темно-коричневий колір. Це обумовлено регіоном вирощування. Структура трубчаста. М’якоть біла або кремова. Колір в місці зрізу не змінюється. Присутній легкий горіховий аромат.
Залежно від типу лісу, в якому виростає Боровик, бувають березова, соснова та дубова різновиди. Кожна з них має чудові смакові якості і використовується в кулінарії.
Гливи
Особливістю Глив є те, що вони ростуть на деревах і є дереворуйнівними. Хоча більшість представників грибного царства, що ростуть на деревах, відносяться до умовно-їстівної різновиди, Гливи є їстівними. Організм являє собою велику кількість тонких капелюшків плоскої форми, які розташовуються рядами, один над одним. Шкірочка, що покриває капелюшки, схожі на маленькі блюдечка, пофарбована в сірий колір. Особливістю плодів є те, що їх легко вирощувати вдома. На землі вони рости не будуть. Грунт готують з деревини, використовують пні дерев. На зламі колір плодового тіла залишається незмінним.
Щоб Гливи дали врожай, створюють умови, максимально схожі на середовище проживання.
Вовнянки
Вовнянки приємні на смак
Вовнянки бувають білі та рожеві. Рожевий різновид має назву Краснуха. Капелюшок у неї по центру увігнута, краї злегка загнуті назовні. Діаметр округлої капелюшки, покритою тонкою шкіркою, становить 6-8 див. Плодове тіло володіє приємним солодкуватим смаком і запахом. На зрізі з’являється клейкий сік. Росте Волнушка в лісах та на галявинах, любить мох.
Лисички
Лисички отримали назву із-за яскраво-жовтого або золотого кольору. У природі існують і білі, Лисички, але зустрічаються вони рідко. На ніжці циліндричної форми, яка зверху трохи товщі, ніж знизу, розташовується капелюшок зі злегка втиснула серединою. Форма капелюшка неправильна, краї нерівні і хвилясті. Не варто збирати Лисички в хвойних лісах. На смак вони гіркі. Екстракт, отриманий з плодового дерева, використовують для позбавлення від гельмінтів.
Маслюки
У природі зустрічаються справжні, кедрові, сірі, білі, листяні і жовто-бурі Опеньки. Перелік різновидів трубчастих грибів на цьому не закінчується. Всі вони схожі зовні. Росте гриб на піщаних грунтах, вибирає листяні ліси. На плоскій капелюшку, пофарбованої в світло-коричневий колір, є горбок. Тонку шкірку, покриту соком слизової структури, легко відокремити від плодового тіла. Ніжка пофарбована в кремовий колір.
Опеньки
Існує лугова, зимова, літня і осіння різновиди. Росте організм групами. Знайти грибні групи вдасться поруч з деревами і пнями. На ніжці, що нагадує за формою барило, розташовується трубчаста округла капелюшок. Пофарбовані Маслюки в кремовий і світло-коричневий кольори. Ніжка того ж кольору, що і капелюшок, прикрашений спідничкою.
Підосичники (Красноголовики)
Підосичники, або красноголовики, слід шукати поруч з осиками. На товстій та розширеної донизу ніжці розташовується капелюшок правильної напівсферичної форми. Капелюшок пофарбована в кремовий, темно-коричневий, рідше в жовтий колір. Ніжка, на якій присутні дрібні лусочки, має білий колір.
Рижики
У хвойних лісах ростуть Гриби. На ніжці циліндричної форми розташовується увігнута капелюшок, що нагадує за формою воронку. Присутній хвойний запах, який плодова м’якоть вбирає від смоли, що виділяється хвойними культурами. У великій кількості плоди ростуть в українському р. Лиман.
Умовно-їстівні гриби
Умовно-їстівних різновидів грибів менше, ніж їстівних. На території Росії найчастіше зустрічаються Грузді, Зеленушки (Рядовки зелені), Сморчки, Серушки (Серухи), певні види Трюфелів і Сироїжок, деякі різновиди Мухоморів. Рядовки виростають купками, іноді утворюють грибні доріжки. Їх народна назва – Грядушки. Рідше зустрічаються Отидея Заяча, Свинушка (Коров’яча Губа, Свинячі Вушка), рожева Волнушка, сіро-рожевий Мухомор, Ожин строкатий (Лосина Губа), гриби-кури або жовті Трутовики. Обробляють сіро-рожевий Мухомор при температурі не менше 80 °С, щоб зруйнувати рубесценслизин, що входить до його складу і представляє небезпеку для організму.
Грузді
Грузді перед застосуванням необхідно вимочувати
У природі Грузді діляться на жовтий, білий, улюблена або ельничный. Відносяться до пластинчастим різновидів, мають заглиблення в центрі. Колір варіюється залежно від різновиду. У смаку присутній гіркоту. Перед термічною обробкою їх замочують у воді.
Зеленушки
Зеленушка виділяється серед інших різновидів блідо-зеленим кольором капелюшки та ніжки. Краї капелюшки опущені вниз, ніжка довга і злегка зігнута. У центрі капелюшки є горбик. Колір залишається незмінним навіть після термічної обробки.
Сморчки
У Зморшків товста ніжка, капелюшок має незвичайну складчасту структуру. Перед вживанням сморчки піддаються тривалій термічній обробці.
Неїстівні гриби
Цю категорію слід обходити стороною. Вони викликають смерть навіть при вживанні в незначних кількостях. Найбільш небезпечними є бліда Поганка, червоний Мухомор і Сатанинський гриб. До потужним галюциноген відносяться червоний Мухомор, Строфарія синьо-зелена, Панеолус Дзвонова. Рідше зустрічаються Пилолистничек Ведмежий, Гебелома, Пецица Мінлива, Мухомор Пантера, помаранчевий або оранжево-червоний Паутинник, Строчок звичайний (гриб-Мозок), Траметес різнобарвний.
Відмінності їстівних і неїстівних грибів
Вирушаючи на тихе полювання, необхідно знати основні відмінності між їстівними і неїстівними різновидами:
- Якщо на зламі гриби стають синенькі, яскраво-червоні або значно змінюють колір, найімовірніше, вони відносяться до родини отруйних.
- Різкий і неприємний запах також вказує на неїстівне.
- Серед усіх представників отруйних грибів у багатьох на ніжці присутній спідничка. Ця ознака не є основною, цей елемент також присутній у деяких їстівних примірників.
- Під час варіння отруйних плодів вода змінює колір, набуваючи блакитний або зеленуватий відтінок. Це притаманне також деяким умовно-їстівних різновидам.
- На капелюшках їстівних різновидів, на відміну від неїстівних, рідко присутні цятки.
- Звірі, і комахи оминають стороною отруйні гриби, з-за чого їх капелюшки та ніжки залишаються неушкодженими весь сезон.
Збирайте тільки знайомі вам гриби
В кошик варто класти ті екземпляри, які знайомі.
Незвичайні різновиди
Є різновиди з незвичайним зовнішнім виглядом. До них відноситься Блакитний гриб, Кривавий Зуб (грибне тіло всипане краплями червоного кольору), Ґратчастий червоний гриб, Пташине Гніздо, Ликогала, Ожин Гребінчастий, Головач Гігантський, Сигара Диявола. Деякі з них зустрічаються повсюдно, інші виростають в певних країнах.
Іноді групи грибів ростуть в лісах у формі кола, який в народі називають відьминим. Раніше багато пов’язували подібне явище з магією. Наука дала логічне пояснення цьому явищу. Іноді грибниця однаково швидко розростається в усі сторони. Коли основний гриб, що росте в центрі гине, нові ростуть по краях грибниці, утворюючи коло.
Лікувальні різновиди
Лікувальними властивостями володіють Ганодерма, maitake смажені гриби (Гріфола Кучерява), Баранячий гриб, Чайний гриб. В онкології широко використовують червоний Камфорний гриб, який ще називат Антродия. Росте він в Тайвані і є надбанням країни. У його складі присутні речовини, які усувають пухлини. Він не лише допомагає боротися з раком, але і позбавляє від токсинів.
Інтерес для медиків представляє і екзотичний вид Шиитакэ (Японський гриб). Його вирощують на садовій ділянці або в теплиці. Японські і китайські медики давно знають про його лікувальні властивості. На батьківщині його називають еліксиром молодості і використовують для лікування різних захворювань.
Для відновлення здоров’я підходять Лютий гриб, який поєднується з пшеницею. Користуються популярністю в сучасному світі і чорні гриби Муер, що ростуть на деревах. Вони рідко зустрічаються на території Росії. Висушені чорні плоди схожі на обвуглену папір. Їх застосування в кулінарії не відрізняється від приготування лісового Боровика. На смак чорні гриби схожі на морепродукти.
Гриби Червоної книги
До Червоної книги занесено Ожин Гребінчастий (Дідова Борода). Грибне тіло складається з безлічі тонких і довгих відростків, що звисають вниз. Ростуть волохаті шапки на деревах, вони пофарбовані в білий колір. Після термічної обробки в страв і з’являється присмак курки. Це не єдиний вид охороняється. Під забороною для грибників є занесені в Червону книгу Зонтик Дівочий, Грифолка Зонтична, Гиропорос улюблена, Меланогастер Брума, Опеньок Карбований, Паутинник фіолетовий (повністю пофарбований у фіолетовий колір), Рогатик пестиковый (з відсутньою головкою, схожий на маточка), Сетконоска здвоєна, Тутовик Овечий, Трихия оманлива, Мухомор Яйцеподібний. Зонтик Дівочий на капелюшку має нарости, з-за чого здається колючим, а Грифолка Зонтична складається з великої кількості маленьких грибочків на тонких звивистих ніжках, прикріплених до більш товстим загальним ніжкам. Пофарбована вона в білий або світло-сірий колір.
Є й такі різновиди, про їстівності яких на сьогоднішній день немає точних даних. До них відноситься Саркосцифа яскраво-червона. Ці маленькі грибочки за формою нагадують чашечки насиченого червоного кольору. Діаметр чаші не перевищує 3 см, із-за чого вони не викликають інтересу у грибників. З’являються в лісах ранньою весною.
Найменший у світі гриб – це Слизовик, а найбільший виростає в США і називається Армилярия. Більша його частина розташовується під землею і займає близько 900 га.
Висновок
Гриби – це велика родина, що об’єднує величезну різноманітність видів. Лісові плоди збирають обережно, щоб не покласти до кошика отруйні різновиди. З’являться вони після весняних дощів. Раніше відправлятися в ліс не варто.