Зміст:

ЄС готує план щодо допомоги Україні, якщо до влади прийде Трамп, – Washington Post

Чиновники побоюються, що другий строк скандального експрезидента може призвести до відмови від допомоги Україні. Особлива тривога у них виникла після того, як Трамп заявив, що заохочуватиме Росію “робити все, що їм заманеться” з членами НАТО, які не витрачають достатньо на оборону.

Новий план від ЄС

Коли колишній і, можливо, майбутній лідер вільного світу каже, що він буде сидіти склавши руки і спостерігати, як Росія нападе на союзників по НАТО, ми повинні переосмислити, як можуть виглядати зобов’язання США щодо Європи і України,
– наголошує один з європейських посадовців.

За словами співрозмовника журналістів, вони повинні сподіватися на краще, але готуватися до гіршого. Він додав, що такий сценарій включатиме припинення підтримки України та дозвіл Путіну дестабілізувати регіон.

Саме тому європейські посадовці приватно працюють над створенням загальноконтинентального доповнення до НАТО. Воно мало б працювати узгоджено з Альянсом, однак у разі скасування гарантій могло б слугувати альтернативою.

Водночас інші чиновники переконані, що необхідно зафіксувати зобов’язання США перед виборами в листопаді. Високопоставлені політики США кажуть, що вони в змозі прийняти рішення, що допоможуть стримати майбутню адміністрацію президента. Деякі структури говорять про зобов’язання щодо довгострокової військової допомоги Україні. Наприклад, вони вимагатимуть звітів – це може викликати політичні незручності у Трампа, якщо він вирішить відмовитися від допомоги України.

Дональд Трамп і НАТО

  • У Білому домі та НАТО розкритикували висловлювання Дональда Трампа щодо “заохочення” нападу на тих, хто не платить 2% свого ВВП на потреби НАТО. Там заявили, що у такий спосіб він підриває нацбезпеку США. У ЄС зазначили, що такі необдумані заяви лише слугують інтересам Путіна.
  • Колишній радник Дональда Трампа переконаний, що погрози експрезидента щодо виходу США з НАТО варто сприймати серйозно. За його словами, політик розмірковував про це ще під час своєї першої каденції, але його тоді відмовляли.
  • Зазначимо, що у грудні обидві палати американського парламенту ухвалили закон, який забороняє президенту США самовільно оголошувати про вихід країни з Альянсу без схвалення Сенату чи Акту Конгресу. Закон ще має підписати Байден.

Не факт, що у виборах змагатимуться Байден і Трамп: які процеси нині відбуваються у США

Про це 24 Каналу заявив політолог зі США Раміз Юнус, зауваживши, що при цьому всі називають лише 2 прізвища – Трамп та Байден. Він додав, що усе може різко змінитися, адже це – Америка. Дивіться також У цю гру можна грати вдвох: як Байден може змусити республіканців підтримати допомогу Україні

“Не сумнівайтеся, що в цій країні такі процеси цілком реальні. Тим паче враховуючи ту поляризацію, яка нині є в американському суспільстві, й те неприйняття, яке воно показує обом цим кандидатам”, – наголосив Юнус. Більшість американців не хочуть бачити президентом ані Дональда Трампа, ані Джо Байдена. І тому, зазначає політолог, цілком можуть з’явитися нові обличчя. Враховуючи кримінальні справи проти Трампа та те, що Байден все-таки не так тягне – йому 81-й рік пішов. Хоча й Трампу вже під 80, але він більш-менш живчик. У будь-якому випадку 80-річні кандидати – це не добре для Америки,
– сказав Раміз Юнус.

Чи зменшать США допомогу Україні

У Білому домі заявили, що допомагатимуть Україні скільки треба, однак не обов’язково на рівні 2022 – 2023-го року. На думку Юнуса, це може бути тактика для того, аби Європа активніше брала в цьому участь. Однак з іншого боку, США не можуть віддалитися від цього питання, адже країні треба зовнішньополітичний та внутрішньополітичний успіх. Всередині країни економіка має хороший показник. Однак міграційна тематика – проблема для США. Для того, аби не було вето у цьому питанні, його пов’язують з допомогою Україні, Ізраїлю та Тайваню. “Вони домовляться. Інших варіантів я тут просто не бачу. Менше сумнівайтеся у цьому. Це вже внутрішньополітичні розбирання Америки”, – додав політолог. Юнус не впевнений у тому, що підтримку України зменшать. Адже війна в Україні повномасштабна та дуже сильно залежить від підтримки США. “А як вони спекулюватимуть? Якщо європейці будуть щось робити, так і вони спекулюватимуть. Американці головні у цьому питанні. Вони не хотіли б “пальмою першості” комусь поступитися”, – наголосив політолог. Тому він переконаний, що підтримка України буде на тому ж рівні, як у 2023-му році. А, можливо, часом навіть і більше. Особливо тоді, коли це буде важливо на президентських виборах у США. Передвиборча кампанія у країні лише починається. Після того, як офіційно визначать кандидатів, тоді буде зрозуміло, хто які має можливості. І мірою того, як кампанія набиратиме оберти, які можуть впливати на рейтинги, американці будуть діяти.

Чи перейдуть “червону лінію”

Нижня палата Конгресу США займається бюджетом у вересні – жовтні, коли приходить фінансовий рік. Це – головний документ Сполучених Штатів. Після того, як його затверджують, виконавча влада вільна у своїх діях. Вона реалізовує гроші. Тому законодавці уже нічого не можуть зробити. Тому республіканці накинулися на амбразуру бюджету, аби використати все максимально. Й до дефолту дотягують. Однак вони на “червону лінію” не переступають, адже дефолт вдарить по республіканцях так само,
– зазначив політолог. Також по них вдарить і відсутність підтримки України, Ізраїлю та Тайваню. Тому, мовляв, до цієї “червоної лінії” доводити не будуть.

Військова допомога для України від США

  • Конгрес США кілька місяців не може ухвалити пакет допомоги для кількох країн. Так Україна могла б отримати допомоги на понад 61 мільярд доларів. Джо Байден заявляв, що готовий поступитися республіканцям. Усе для того, аби допомогу таки ухвалили. Мовиться про посилення безпеки на кордоні США та Мексики.
  • США більше не зможуть постачати військову допомогу Україні. Це буде доти, доки Конгрес не ухвалить виділення фінансової допомоги для української держави. Координатор зі стратегічних комунікацій Ради національної безпеки Білого дому Джон Кірбі заявив, що грошей для нової підтримки уже немає.
  • На чергову російську атаку по Україні відреагував президент США Джо Байден. Він звернувся до Конгресу з вимогою, аби там ухвалили допомогу для країни. Байден зауважив, що від цього залежить колективна безпека усіх союзників.
  • Тим часом міністр закордонних справ Дмитро Кулеба заявив, що Україна не має “плану Б” на випадок, якщо Захід не надаватиме зброю. Мовляв, держава переконана у “плані А”.

Вирішальний 2024․ Все про вибори в США, чи допустять Трампа та що таке супервівторок

У США офіційно стартувала видима частина президентської кампанії. 15 січня 2024 року в штаті Айова відбулися перші кокуси Республіканської партії, і це дає привід 24 Каналу нагадати про виборчу систему в Сполучених Штатах, а також зробити деякі прогнози щодо майбутніх і надважливих для України та всього світу виборів-2024.

Виборча система в США максимально незвична для європейців і здається доволі складною. Водночас американці надзвичайно нею пишаються і вважають ледь не ідеальним витвором практичної демократії, що має декілька рівнів запобіжних механізмів проти випадкових кандидатів-трикстерів і тиранів (привіт, Трамп).

У виборчої системи США чимало критиків, які називають її застарілою та архаїчною, а всі складні етапи та процедури – штучними нашаруваннями, що виникли в результаті “косметичних ремонтів” за понад дві сотні років демократії в Північній Америці.

Також слідування виборчим традиціям у США порівнюють із затятим власником “блекберрі”, який принципово не хоче переходити на айфон попри очевидні проблеми першого та ще більш явні переваги другого. Так чи інакше, з огляду на роль і значення США у світі з цим доводиться миритись, а відповідно – розбиратися у деталях американської політики.

Ще раз про двопартійну систему: коротко про головне

У США існує двопартійна система, двома полюсами якої є Республіканська та Демократична партії. В країні є також інші партії (абсолютно різноманітні, їхнє існування гарантовано Конституцією та свободою слова та думки).

Ці партії можуть в різний час мати ситуативний сплеск популярності. До прикладу, на виборах-1912 друге місце з понад 27% посів кандидат від нині давно не чинної Прогресивної партії, всім добре відомий Теодор Рузвельт, а четверте місце взагалі взяв соціаліст Юджин Дебс (він балотувався просто з в’язниці). Втім, інші партії дуже рідко впливають на електоральну картину в цілому, особливо під час виборів президента.

До того ж висувати свою кандидатуру в президенти може практично будь-хто – закони не забороняють це навіть тим, хто перебуває під слідством чи взагалі відбуває покарання (привіт, Трамп-2).

Критерії для кандидатів в президенти США:

  • кандидат має народитися в Америці;
  • йому має виповнитися щонайменше 35 років;
  • він має проживати в США не менш як 14 років.

У виборах президента США можуть брати участь незалежні кандидати (найвідоміший приклад – мільярдер з Техасу Росс Перо, який був зіркою виборчих кампаній в 1990-ті та набирав майже 20%). Безперечно будуть вони й в кампанії-2024. Втім, вплив їх буде мінімальний і змагатися вони будуть лише за невеличку частку відсотка за прикладом Коннора Роя з серіалу “Спадкоємці”.

Головне ж протистояння розгорнеться між кандидатами від двох традиційних партій – Республіканської та Демократичної.

  • Перші традиційно вважаються більш консервативними та дещо правішими,
  • Другі – більш ліберальними і прогресивнішими (вони менше звертають уваги на “традиційні цінності” та питання релігії).

У їхніх опонентів є відповідь у вигляді прибічників MAGA-республіканців (акронім від слогана політичних кампаній Трампа Make America Great Again). Останніх також називають трампістами і нині вони все більше еволюціонують не в бік фракції, а такою собі політичної секти (в Україні такі процеси також добре відомі).

Прихильниця Трампа в капелюсі MAGA / Фото Джабін Ботсфорд / The Washington Post

Що таке праймеріз і яких видів бувають

Від однієї партії у фінальній стадії виборів (тобто, власне голосуванні) може бути лише один кандидат. При цьому номінантів на звання кандидата від партії може бути безліч. Переможця номінації визначають партійні праймеріз або первинні вибори.

Вони проходять у кожному штаті за своїми правилами (не забуваймо, що США – дійсно федеративна держава, де кожен штат має власне законодавство та свої порядки, на відміну від номінально федеративної Росії, яка насправді є унітарною державою).

Праймеріз можуть бути відкритими, коли голосують всі охочі, включно з представниками інших партій, напівзакритими (голосують представники партії, а також незалежні безпартійні виборці з цього ж штату) або ж закритими – коли голосують лише зареєстровані прибічники партії.

Також праймеріз проводить округ Колумбія та Пуерто-Рико.

Класичні Праймеріз – це голосування за допомогою бюлетенів, зазвичай вони проходять з певним бар’єром (наприклад, 10%), щоб відсіяти маргінальних кандидатів. Втім, є штати, де переможець отримує всі голоси делегатів.

Що таке кокуси та на що впливають

Це коли перед голосуванням відбувається полемічна дискусія, під час якої формуються групи підтримки кандидатів, можна змінювати свою позицію, а в підсумку рахують голоси в групах підтримки.

Визначатися допомагають і дебати кандидатів, щоправда, нині вони проходять в урізаному форматі, оскільки фаворит перегонів, Дональд Трамп, їх ігнорує й надає перевагу формату мітингів і прямого спілкування з потенційними виборами (а там він залюбки плутає назви міст, де виступає, та й навіть цілих країн).

Де проходять кокуси:

Айова, Невада, Айдахо, Мічиган, Міссурі, Колорадо, Північна Дакота, Юта, Гаваї, Вайомінг + Віргінські острови, Східне Самоа, Гуам, Північні Маріанські острови.

Мета праймеріз і кокусів у штатах – обрати делегатів на загальний партійний з’їзд. У процесі визначаються делегати, які представлятимуть (віддаватимуть свій голос) за визначеного кандидата.

Тобто перемога на праймеріз і кокусах – це лише обіцянка підтримки певної кількості делегатів.

Важливо! Участь у праймеріз беруть партійні делегати від штату, їх кількість визначається чисельністю населення. Найбільшим є Каліфорнія, яка делегує 169 представників, найменшим – Делавер з 16 делегатами.

Загальна кількість делегатів від республіканців у 2024 році – 2 429. У липні 2024 року вони зберуться на Національний з’їзд (конвент) своєї партії у Мілуокі на арені клубу НБА “Мілуокі Бакс”, де буде 18 липня офіційно проголошено ім’я переможця, який стане офіційним кандидатом на виборах президента США. Для перемоги потрібні голоси 1 215 делегатів, тобто 50%.

У демократів буде схожа процедура:

  • Тут різна кількість делегатів і кількість голосів, потрібних для перемоги (2 383), але їхній Конвент пройде в серпні 2024 року на арені іншого клубу НБА – “Чикаго Буллс”.
  • Ім’я номінанта від Демократичної партії планують назвати 22 серпня, при цьому на 99% його ім’я вже відоме – це чинний президент США Джо Байден. Традиційно чинний президент (за рідкісними виключеннями) йде на другий термін і традиційно не має проблем з номінацією.

Щодо кандидата від Республіканської партії такої однозначної одностайності немає. Наразі фаворитом вважається колишній президент США Дональд Трамп, проте, в нього доволі потужні суперники – губернатор Флориди Рон Десантіс та ексгубернаторка Південної Кароліни та постійна представниця США в ООН у 2017 – 2018 роках Ніккі Гейлі.

Їм належить пройти передвиборчий марафон Праймеріз і Кокусів.

Цей шлях має довгу історію та увібрав у себе чимало легенд і традицій. Кожен етап має свою унікальну назву та особливості й нині є фактичним політичним реаліті-шоу, за яким з великим задоволенням спостерігає вся країна та цілий світ разом з нею.

Чим важлива Айова та як Трамп переміг там із великим відривом

Марафон за номінацію від Республіканської партії почався в штаті Айова 15 січня 2024 року в розпал безпрецедентних морозів – це так званий кокус без бар’єра, в якому визначалися перші 40 делегатів на Національний конвент (конвенція) республіканців.

Кокус в Айові важливий тим, що проходить першим і задає тон всьому виборчому процесу. Втім, це швидше моральна перевага, адже не гарантує загальної перемоги. Те ж саме стосується і Нью-Гемпширу.

Під “тоном” варто розуміти не якусь абстракцію чи моральну перевагу, хоча це теж важливо, але й цілком реальні симпатії тих, хто за все платить (виборчі кампанії в США традиційно проходять коштом пожертв донорів і спонсорів). Саме перші праймеріз дозволяють донорам визначитися зі своїм кандидатом і відповідно можуть суттєво вплинути на кампанію та весь виборчий процес.

Прогнозовану перемогу в Айові з результатом 51% здобув Трамп, що дало йому наразі 20 делегатів, другим фінішував Десантіс з 21,2% (8 делегатів), третьою – Гейлі з 19,1% і 7 делегатами.

Результати кокусів в Айові 15 січня 2024 року

Трамп, Десантіс чи Гейлі?

Головним підсумком кокусів в Айові стала не цілком очікувана перемога Трампа та його невразливість до гучних скандалів (мовиться про чергові свідчення жертв зґвалтувань, організованих нині покійним мільйонером Джеффрі Епштайном, другом і бізнесовим партнером Трампа), а сходження з дистанції одіозного трикстера Вівека Рамасвамі (набрав 7,7% і 3 делегати).

Цей персонаж був у кампанії республіканців ще лютішою версією Трампа і дозволяв собі нести зовсім відверту маячню, яку навряд би погодились виголошувати з високих трибун навіть його українські аватари Олег Ляшко, Гео Лерос і Вадим Рабінович.

Дійшло до того, що Вівека прокляв сам Трамп. Щоправда, після оголошення Рамасвамі про вихід з кампанії на користь 45-го президента, пробачив і назвав “непоганим хлопцем”. Це віщує колишньому “продавцю повітря” в разі перемоги Трампа якусь посаду в держсекторі.

Чим скандальний Рамасвамі

Він збагатився на медичних стартапах, жодні обіцяні ним диво-ліки так і не з’явилися на ринку та не зуміли довести бодай якоїсь ефективності.

Під час своєї кампанії він робив численні антиукраїнські заяви та намагався вдавати більшого Трампа за самого Трампа. При цьому Вівека неодноразово ловили на брехні та перекручуванні фактів. Зупинили його лише результати в Айові.

Ще один епігон Трампа – губернатор Флориди у ковбойських чобітках Рон Десантіс, ще рік тому вважався потенційним переможцем перегонів за номінацію, але нині пасе задніх і розгромно програє на дебатах Ніккі Гейлі. Вона ефектно розмазує Рона та ліпить на нього тавро “людини, що не має власної думки”, ба більше – змінює її, немов той флюгер (як у випадку з допомогою Україні).

Десантіс дійсно розтринькав відсотки своєї переваги та став заручником бульбашки соцмереж, він відчайдушно боровся з “воукізмом”, забувши, що ця проблема цікавить лише малу частку виборців республіканської партії. Натомість їм більш важливі економіка, робочі місця та вирішення реальних, а не віртуальних проблем.

Він робив велику ставку на Айову і добряче вклався в місцеву кампанію. Наслідком цього стало друге місце, але великий розрив з Трампом і мінімальний з Гейлі. Фактично це піррова перемога – експерти навіть припускали, що в разі, коли б Десантіс фінішував третім, а другою стала Гейлі, він взагалі б зняв свою кандидатуру.

Втім, схоже, це станеться на наступних праймеріз (насправді навіть раніше, ввечері 21 січня Рон оголосив, що з нього досить – ред.). Нині ж Десантіс топчеться на одному електоральному полі з Трампом і фактично нічого нового не може запропонувати виборцям.

Перемога в окрузі Джонсон дає надію Ніккі Гейлі на продовження боротьби

Інша справа – Гейлі, вона робить ставку на освічений та забезпечений електорат, в той час, як виборці Трампа і Десантіса – незаможні й не надто освічені мешканці сільських районів, тобто фермери або, якщо хочете, ті самі “реднеки”.

Цей розподіл помітний навіть за результатами в Айові:

  • Трамп програв Гейлі в окрузі Джонсон (там, де Університет Айови) і переміг, але не набрав більше ніж 40% у заможних округах (Гейлі там була другою).
  • Відчутна ж перевага Трампа (понад 60%) зафіксована лише в бідних округах.

Нью-Гемпшир

Отож у Гейлі є перспектива добре показати себе в більш урбанізованих і заможних штатах. І така нагода з’явиться вже незабаром на дуже важливих праймеріз у штаті Нью-Гемпшир.

Цей штат невеличкий, проте вважається дуже важливим для виборчої кампанії. Ніккі Гейлі якраз робить на нього велику ставку та очікує високі результати для себе. Вона консолідує навколо себе ліберальних і поміркованих республіканців, які не бажають нової перемоги Трампа.

Кандидатка вже навіть зробила відповідні коригування кампанії – вона оголосила, що більше не буде дебатувати з Десантісом (5-ох разів вистачило), а націлена виключно на Трампа.

Це гарний сигнал і непоганий меседж для того, щоб проголосили нову точку збору для всіх поміркованих, адже після виходу з кампанії головного антитрампівця Кріса Крісті в пані Гейлі не залишилося конкурентів в цьому амплуа. Крісті мав велику підтримку саме в Нью-Гемпширі й нині очікується, що ці голоси “перетечуть” до Гейлі.

Ніккі Гейлі в Айові / фото AP

Праймеріз у Нью-Гемпширі відбудуться 23 січня 2024 року. Очікується, що там визначиться, чи готові будуть виборці голосувати за Гейлі як альтернативу Трампу, і чи бачать її взагалі президентом.

У разі успіху в Нью-Гемпширі для Гейлі буде дуже важливим результат праймеріз у її рідному штаті Південна Кароліна (24 лютого 2024 року).

Що таке “супервівторок” і чого Трампу чекати від “суперпонеділка”

Наступною важливою датою кампанії-2024 вважається 5 березня. Це так званий “супервівторок”, коли відбудуться одночасні праймеріз одразу в 15 штатах і 1 закордонній території США. Мовиться про такі штати як Алабама, Аляска, Арканзас, Каліфорнія, Колорадо, Мен, Массачусетс, Міннесота, Північна Кароліна, Оклахома, Теннессі, Техас, Юта, Вермонт і Вірджинія, а також Східне Самоа.

Під час “супервівторка” визначиться понад третина делегатів на Національний конвент (близько 30% делегатів партійного з’їзду у демократів та близько 34% – у республіканців).

Важливо! Фактично під час “супервівторка” з великою ймовірністю традиційно визначається майбутній переможець номінації.

Головним фаворитом “Супервівторка-2024” з великим відривом є Дональд Трамп, але шанси на те, що це буде не він, існують і вони зовсім не нульові.

Також існують і “чорні лебеді”. Це той самий суд, який може заборонити Трампу балотуватися взагалі (наразі Трампу заборонено брати участь у праймеріз в штатах Колорадо і Мен, а щодо участі в електоральному процесі в штаті Мічиган – рішення має ухвалити Конгрес).

За день до “супервівторка” – 4 березня 2024 року – почнеться судовий розгляд по суті федеральної кримінальної справи “Сполучені Штати Америки проти Дональда Дж. Трампа” про участь останнього у спробах скасувати президентські вибори 2020 року в США шляхом заколоту і штурму Капітолія 6 січня 2021 року.

Дональд Трамп / Фото Haiyun Jiang / The New York Times

Суд має визначити роль Трампа в тих подіях і за своїм значенням це буде “суперпонеділок”, який вплине і на “супервівторок” і на подальшу кампанію. Коли буде судове рішення – невідомо (прискореного розгляду справи може не статися), але воно безумовно стане надважливим фактором.

Крім того, на Трампа також чекає суд 25 березня 2024 року – “Народ штату Нью-Йорк проти Дональда Дж. Трампа”. Це вже легендарна справа про гроші на хабар для порнозірки Стормі Деніелс.

А в травні 2024 року почнеться розгляд федеральної справи “Сполучені Штати Америки проти Дональда Дж. Трампа, Волтіна Наути та Карлоса Де Олівейри” – про зберігання таємних документів в туалеті на віллі Трампа Мар-а-Лаго.

Отже, існує вірогідність, що на Національний партійний конвент республіканців Трамп буде їздити з залів судів. І в разі перемоги продовжить це робити, але вже під час осінніх дебатів кандидатів у президенти.

  • Перші з них заплановані на 16 вересня 2024 року у Техасі.
  • Другі та треті раунди дебатів мають відбутися 1 і 9 жовтня 2024 року, а самі вибори – 5 листопада 2024 року.

Що це за Колегія виборщиків і чому в США немає прямих виборів президента

Для тих, хто дочитав до цього місця, є ще одна цікавинка: у США немає прямих виборів президента. Тобто американці голосують не за конкретного кандидата (хоча його ім’я і стоїть у бюлетені), а делегують свої голоси колегіям виборників.

  • Їх 538, вони розділені по всіх штатах відповідно до кількості населення. Найбільша кількість виборщиків у Каліфорнії – 55.
  • Той з кандидатів, хто набере найбільшу кількість голосів в штаті (демократ чи республіканець), заручиться усіма 55 голосами виборщиків за принципом “переможець отримує все”.

За таким принципом вибори президента працюють у всіх штатах, окрім Небраски та штату Мен, де голоси розподіляються відповідно до результатів зрозумілого нам всенародного голосування.

Кандидат, який набрав 270 із 538 голосів виборщиків, і стає президентом США. На цьому виборчий марафон у США завершується.

Важливе доповнення – паралельно з виборами президента США пройдуть вибори до Конгресу. Там наразі прогнозують перемогу демократів.