Опис та характеристика рослини Ячмінь звичайний

Ячмінь є важливим кормовим зерном у багатьох районах світу, які не підходять для виробництва кукурудзи за кліматом, особливо у північних країнах, наприклад, у північній та східній Європі. Ячмінь є основним кормовим зерном в Канаді, Європі та на півночі США. Половина урожаю ячменю у Сполучених Штатах використовується як корм для телят. Більша частина решти виробництва використовується у пивоварінні, для якого ячмінь є найкращим зерном. Це ключовий компонент у виробництві пива і віскі. Дворядний ячмінь традиційно використовується в німецькому та англійському пиві. У США для виробництва пива традиційно використовувався шестирядний ячмінь, але в даний час широко вживаються обидва сорти. В Ірландії та Шотландії основним компонентом віскі є ячмінь (дистиляція із зеленого пива), в той час як інші країни використовують більш різномані джерела алкоголю, нп., кукурудзe, жито і пшениц. в США. У США, тип зерна може бути ідентифікований за етикеткою віскі, якщо цей тип зерна становить не менше 51% компонентів. У 18 столітті поширеним алкогольним напоєм було ячмінне вино. Воно виготовлялося кип’ятінням ячменю у воді, потім змішуванням відвару з білим вином та іншими інгредієнтами, такими як огіркова трава, лимон і цукор. У 19 столітті різні вина з ячменю виготовлялися за рецептами давньогрецького походження. Безалкогольні напої, такі як ячмінна вода і ячмінний чай (mugicha) виготовляються кип’ятінням ячменю у воді. З ячменю також часто виготовляють сурогати кави (ячмінна кава). Цей напій може бути підготовлений з використанням кавоварки, чи звичайним запарюванням. В Італії широко використовувавався під час фашистського періоду через блокаду і проблеми з імпортом кави. Пізніше він продавався як сурогат кави для дітей. В даний час ячмінна кава переживає відродження як альтернатива кави для людей, котрим, за станом здоров’я, кофеїн вживати не рекомендується. Згідно з нещодавніми дослідженнями, вживання цілих зерен ячменю може регулювати рівень цукру в крові (наприклад, обмежити підвищення вмісту глюкози в крові у відповідь на вживання їжі) протягом 10 годин після споживання. Ефект пояснюють специфікою ферментації нестравних вуглеводів.

Ярий ячмінь – невимоглива до тепларослина. Мінімальна температура проростання насіння 1-2°С, оптимальна- 15-20°С. Сходи витримують приморозки -3-4°С, а іноді й до -6°С. Біологічний мінімум для з’явлення сходів 4-5°С. Мінімальна температура для формування генеративних органів 10-12°С. Для швидкого розвитку кореневої системи, кущіння і формування колоса (від з’явлення сходів до виходу в трубку) необхідна помірна температура в межах 12-20°С. Оптимальна температура для росту і розвитку рослин у період вегетації 18°С. Ячмінь характеризується найвищою, серед ярих зернових першої групи, стійкістю проти високої температури (запалу), легко витримуючи підвищення її до 38-40°С. За такої температури продихи ячменю не паралізуються впродовж 25-35 год., тоді як у ярої пшениці вже через 10-17, а у вівса – навіть через 5 год., настає їх параліч. Саме тому посіви ярого ячменю поширені у південних регіонах України. Ярий ячмінь серед хлібів першої групи найбільш посухостійкий і відзначається високопродуктивною витратою вологи на створення одиниці органічної речовини. Проте на початку вегетації в ячменю недостатньо розвинена коренева система і рослини погано переносять весняні посухи. Тому запізнення з сівбою може спричинити недружне з’явлення сходів і сповільнення розвитку рослин на пізніших фазах росту. Під час виходу в трубку, колосіння, цвітіння і початку формування зерна ярий ячмінь вимогливий до вологи, але надлишок опадів за високих температур на багатих на поживні речовини ґрунтах викликає надмірне кущіння, інтенсивне наростання біомаси, що спричинює вилягання. Ячмінь має високу повітряну посухостійкість, порівняно з пшеницею та вівсом, і більшу стійкість до високих температур і запалів. Вищі урожаї формуються на ґрунтах з високою водо утримуючою здатністю, нижчі – на ґрунтах, що погано зв’язують вологу. Серед зернових культур це найбільш скоростигла культура, деякі сорти ячменю достигають за 75 днів, що сприяє його проникненню навіть у північні регіони. Ярий ячмінь має слаборозвинену кореневу систему, тому краще росте на родючих, добре забезпечених поживними легкодоступними речовинами ґрунтах. Урожайність його різко знижується на заболочених ґрунтах, недостатньо розпушених, з близьким заляганням ґрунтових вод. Разом з тим погано росте на легких піщаних ґрунтах, дуже пригнічується на кислих торфовищах (при рН < 6), а в умовах надмірно кислої реакції ґрунтового розчину (рН 3,5) сходи не з'являються. При рН < 4,5 час­тина рослин гине після сходів. На кислих ґрунтах навіть за високого рівня удобрення рослина не здатна засвоїти елементи живлення з ґрунту. Оптимальне рН ґрунту для ячменю - 6,0-7,3.

Будова рослини

Стебло – порожниста циліндрична соломина, заввишки 50-135 см, завтовшки 2,5-4 мм, складається з 5-7 міжвузлів, покрите восковим нальотом, схильне до вилягання.

Листки з добре розвиненими білуватими (іноді антоціано-вими) вушками, які своїми кінцями охоплюють стебло. Язичок короткий, облямівковий. Листкові пластинки завдовжки 12-25 см, завширшки 8-25 мм.

Суцвіття – дворядний або багаторядний колос незакін-ченого типу. На кожному виступі членика розміщується три одноквіткових колоски.

Колоски за будовою різні: у дворядного ячменю середні плодоносні, бічні – безплідні; у багаторядного – всі плодоносні. Плодоносні колоски в обох підвидів мають дві вузенькі колоскові луски та дві широкі квіткові, які у плівчастих сортів j зростаються із зернівкою, у голозерних – охоплюють зернівку без зростання.

Сорт Експлоєр ( ячмiнь ярий, Ячмінь звичайний )

Сорт Експлоєр внесений в державний реєстр в 2013 році. Висота рослини – 53,4 – 63,9см.

Офіційні дані (На основі даних бюлетню. Випуск 3, 2014)

Гарантована прибавка, ц / га

Географічні та зонові рекомендації використання сорту

Нижні листки: опушення піхви

Прапорцевий листок: антоціанове забарвлення вушок

Прапорцевий листок: інтенсивність антоціанового забарвлення вушок

Рослина: частота рослин з викривленим прапорцевим листком

Прапорцевий листок: восковий наліт на піхві

Початок колосіння (перший колосок видно на 50% колосів)

Остюки: наявність антоціанового забарвлення кінчиків

Остюки: інтенсивність антоціанового забарвлення кінчиків

відсутній або дуже слабкий

Колос: положення у просторі

Рослина: за висотою (стебло, колос з остюками)

Колос: за довжиною (без остюків)

Остюки: за довжиною (порівняно з колосом)

Стрижень колосу: довжина першого сегменту

Стрижень колоса: вигин першого сегмента

Стерильний колосок: положення (в середній третині колоса)

Середній колосок: довжина колоскової луски і остюка відносно зернівки

Зернівка: довжина волосків основної щетинки

Зернівка: наявність плівки

Зернівка: інтенсивність антоціанового забарвлення жилок зовнішньої квіткової луски

Зернівка: зазублення внутрішніх бічних жилок нижньої квіткової луски

Зернівка: опушення вентральної боріздки

Зернівка: розташування лодикул

Зернівка: забарвлення алейронового шару

Вирости на зовнішній квітковій лусці: форма виявлення

Зернівка: поверхня зовнішньої квіткової луски

Тільки для плівчастих сортів. Зернівка: опушення зовнішньої квіткової луски

Зернівка: перехід від зовнішньої квіткової луски до остюка

Соломина: виповнення (переріз між основою колоса і верхнім вузлом)

Рослина: утворення пилку (чоловіча стерильність)

Додаткова інформація

Відгуки

Реєстр сортів, придатних для вирощування в Україні

З реєстру заявок на сорти рослин

Дата подання заявки: 04.12.2009

Вид прав: Майнові права інтелектуальної власності на сорт рослин, майнове право інтелектуальної власності на поширення сорту рослин та особисті немайнові права інтелектуальної власності на сорт рослин

  • Державна реєстрація прав на сорт (13.11.2013, Наказ Держветфітослужби від 13.11.2013 № 2338)
  • Виникнення майнових прав інтелектуальної власності на сорт (01.08.2013, Наказ Держветфітослужби від 01.08.2013 № 1792)
  • Виникнення майнового права інтелектуальної власності на поширення сорту (17.04.2013, Наказ Держветфітослужби від 17.04.2013 № 562)
  • Державна реєстрація сорту (17.04.2013, Наказ Держветфітослужби від 17.04.2013 № 563)
  • В програму кваліфікаційної експертизи на поширення (19.02.2010, Наказ Інституту від 19.02.2010 № 43-ОД)
  • В програму кваліфікаційної експертизи на ВОС (19.02.2010, Наказ Інституту від 19.02.2010 № 43-ОД)
  • Закінчення формальної експертизи документів заявки (11.02.2010, Наказ від 11.02.2010 № 268)
  • Публікація відомостей про сорт (31.12.2009, Оф.бюл. “Охорона прав на сорти рослин” 2009 р. № 4 ч.1)

З реєстру патентів на сорти рослин

Дата подання заявки на патент: 04.12.2009

Дата отримання патенту: 27.12.2013

Дата закінчення дії патенту : 01.01.2044

Опис сорту відповідно до патенту : Рослина: габітус- напівпрямий. Нижні листки: опушення піхви- відсутнє. Прапорцевий листок: антоціанове забарвлення вушок- наявне. Прапорцевий листок: інтенсивність антоціанового забарвлення вушок- помірне. Рослина: частота рослин з викривленим прапорцевим листком- середньо. Прапорцевий листок: восковий наліт на піхві- помірний. Початок колосіння (перший колосок видно на 50% колосів)- середнє. Остюки: наявність антоціанового забарвлення кінчиків- наявне. Остюки: інтенсивність антоціанового забарвлення кінчиків- слабке. Колос: восковий наліт- відсутній або дуже слабкий. Колос: положення у просторі- пряме. Рослина: за висотою (стебло, колос з остюками)- низька. Колос: кількість рядів- два. Колос: форма- пірамідальна. Колос: за щільністю- середній. Колос: за довжиною (без остюків)- середній. Остюки: за довжиною (порівняно з колосом)- довші. Стрижень колосу: довжина першого сегменту- короткий. Стрижень колоса: вигин першого сегмента- малий. Стерильний колосок: положення (в середній третині колоса)- паралельне. Середній колосок: довжина колоскової луски і остюка відносно зернівки- довша. Зернівка: довжина волосків основної щетинки- довгі. Зернівка: наявність плівки- наявна. Зернівка: інтенсивність антоціанового забарвлення жилок зовнішньої квіткової луски- відсутнє або дуже слабке. Зернівка: зазублення внутрішніх бічних жилок нижньої квіткової луски- відсутнє або дуже слабке. Зернівка: опушення вентральної боріздки- відсутнє. Зернівка: розташування лодикул- охоплююче. Зернівка: забарвлення алейронового шару- біляста. Тип розвитку- ярий. Колос: остюки- наявні. Вирости на зовнішній квітковій лусці: форма виявлення- остюки. Зернівка: форма- видовжено-еліптична. Зернівка: поверхня зовнішньої квіткової луски- тонкозморшкувата. Тільки для плівчастих сортів. Зернівка: опушення зовнішньої квіткової луски- відсутнє. Зернівка: перехід від зовнішньої квіткової луски до остюка- поступовий. Вушка: форма верхівки- шилоподібна. Вушка: охоплення соломини- перекриваюче. Язичок: ступінь виявлення- середній. Соломина: виповнення (переріз між основою колоса і верхнім вузлом)- слабко виповнена. Рослина: утворення пилку (чоловіча стерильність)- наявна.

Розрахувати

Посів, вирощування

Збір врожаю, сушіння, зберігання