Методи контролю, перевірки і оцінки навчальних досягнень учнів

З’ясуємо суть деяких понять, які вживаються в цьому матеріалі. Перевірка – це процес зіставлення того результату навчання, яким фактично володіє учень, із запланованим, це встановлення факту наявності чи відсутності знань, умінь і навичок. Оцінка навчальної успішності учнів заснована на порівнянні тих результатів навчання, яких вдалося досягти, з тими, які планувалися на початку вивчення даного матеріалу і на визначенні співвідношення між цими результатами. Контроль за засвоєнням знань означає: нагляд, спостереження за учнем і перевірку його знань.

Функції контролю, перевірки і оцінки навчальних досягнень учнів. Ці функції різнопланові. Учитель отримує інформацію про те, що учні знають, що вони розуміють правильно, а що неправильно, чи, можливо, матеріал взагалі не засвоєний. Зрештою, він критично оцінює і свою роботу, вносить зміни, коректує свої дії, визначає напрями подальшої, спільної з учнями діяльності. Інформацію одержує і учень, він бачить, що засвоїв добре, а над чим ще потрібно працювати. Учень порівнює себе, свої успіхи і свої невдачі на фоні інших учнів і на цій основі продовжує свою подальшу діяльність, виробляючи в собі наполегливість і працьовитість, позитивне ставлення до навчання, формуючи цим ставлення інших, своїх товаришів, батьків, учителів до себе. Систематичний контроль знань сприяє переведенню учня зі статусу того, кого вчать, у статус того, хто вчиться, тобто з об’єкта навчання в суб’єкта навчально-пізнавальної діяльності. Саме завдяки цьому контроль успішності сприяє розвиткові пам’яті, мислення, уяви, розвиткові його емоційно- вольової сфери і тих психічних новоутворень, які характерні для даного вікового періоду учнів.

Об’єктивна і справедлива оцінка є важливим стимулом у навчальній праці учня. Але функції стимулу вона буде відігравати тільки тоді, коли разом з об’єктивністю і справедливістю сприятиме виробленню позитивного ставлення до навчання.

Виділяють поточний тематичний і підсумковий контроль, перевірку і оцінку знань учнів.

Поточна перевірка знань учнів є необхідним елементом навчального процесу і проводиться на кожному уроці, вона служить меті одержання оперативної інформації, на основі якої учитель визначає свою наступну діяльність, свої подальші дії. Дуже часто поточна перевірка знань є тим кроком, а, отже, і основою, на якій розпочинається вивчення нового матеріалу.

Тематична перевірка полягає у забезпеченні контролю за засвоєнням усієї теми, що має велике значення для систематизації та узагальнення знань. У сьогоднішній шкільній практиці вона знайшла своє втілення у тематичній атестації учнів.

Підсумковий контроль має на меті дати об’єктивну інформацію про навчальні успіхи учня за чверть, півріччя, семестр, остаточний – за навчальний рік. Тому в підсумковому і остаточному контролі враховуються всі аспекти навчальної діяльності учнів, у ньому учителя більше цікавлять не окремі деталі, факти, чи явища, а система знань, взаємозв’язок ідей, понять, їх цілісність.

Форми контролю, перевірки та оцінки навчальних досягнень учнів. Основними формами письмової перевірки знань є контрольні та самостійні письмові роботи. Важливо, щоб учні були завчасно повідомлені про наступну контрольну роботу, знали тему контрольної роботи, ще на початку вивчення теми отримали зразки тих завдань, які будуть пропонуватися учням для контрольної роботи. На контрольній роботі не повинно бути завдань, які не зв’язані зі змістом матеріалу, що вивчався. Завдання мають бути складені з врахуванням рівнів засвоєння, охоплювати практично весь зміст навчального матеріалу, на який проводиться контрольна робота. Має бути декілька рівноцінних варіантів (від 2 до 6) контрольних завдань або диференційованих різнорівневих варіантів.

Одержавши набір контрольних робіт, учень вибирає той, який йому під силу розв’язати. Зрозуміло, що учень має знати, яку кількість балів він набере, правильно розв’язавши всі завдання того чи іншого варіанта.

Певного поширення набули контрольні роботи з вибором відповіді. Тобто, до кожного завдання (задачі, вправи) дається певний набір відповідей. Учень повинен вибрати ту відповідь, яка, на його думку, є правильною.

Науковими дослідженнями встановлено, що об’єктивність такого типу контрольних завдань не менша від завдань з відкритою формою відповіді, просто потрібно педагогічно і методично грамотно їх розробляти.

Великого поширення набули контрольні лабораторні та контрольні експериментальні роботи з фізики, хімії, біології, географії. їх цінність полягає в тому, що вони дають можливість перевірити ще експериментальні і практичні уміння.

• Письмові самостійні роботи є також формою контролю і перевірки знань, яка дозволяє істотно від коректувати знання і підготуватися до підсумкової чи тематичної контрольної роботи.

Усна форма перевірки знань умінь і навичок учнів відрізняється від письмової своєю оперативністю. Вона дозволяє дуже швидко перевірити і оцінити знання учнів, внести корективи у розуміння учнями матеріалу, актуалізувати знання, необхідні для подальшого вивчення.

Оцінювання навчальних досягнень учнів – невід’ємна і важлива складова навчального процесу [7; 10]. Оцінка, як кількісне вираження результату оцінювання, кваліфікує виконану учнем роботу, рівень його досягнення, сприяє усвідомленню ним досягнень і хиб, формує почуття відповідальності, породжує бажання краще вчитися, стимулює до подальшої роботи. Наша традиційна 5-бальна шкала оцінювання знань учнів мала сумативний характер, що означало, що в конкретну оцінку входила оцінка того, як учень розуміє матеріал, чи вміє його відтворювати, чи вміє його застосовувати, чи “бачить” його структуру. Ні теоретично, ні емпірично не досліджено співвідношення між цими елементами засвоєння, які б відповідали конкретній оцінці, отже кожен учитель їх виробляв сам і по-своєму оцінював знання учнів. Тому і не дивно, що розкид оцінок за одну і ту ж письмову чи усну відповідь різними вчителями був дуже великий, інколи сумірний з самою оцінкою. В таких умовах об’єктивність оцінки забезпечити дуже важко. До цього варто додати ще й те, що в цю оцінку вчитель дуже часто вкладав оцінку ставлення учня до навчання, інколи, що гріха таїти, і своє суб’єктивне ставлення до учня, інколи враховував ставлення учня до себе, тобто до учителя.

Серед усіх конфліктних ситуацій, які виникають між учителем і учнем, оцінка займає не останнє місце. Учень не завжди знає, за що його оцінюють, сам він не знає тих критеріїв, які використовує учитель в оцінці його знань, себе переважно оцінює вище, ніж того він заслуговує і, як правило, залишається незадоволеним оцінкою вчителя (за винятком тих випадків, коли учитель ставить найвищу оцінку).

Зняттю проблеми сприяє введення високобальної рівневої шкали. Саме рівневої, а не компілятивної, зовнішньої, формальної шкали. По-перше, тому, що рівнева шкала розширює можливості більш об’єктивно оцінити знання учня, по-друге, учень сам знатиме, яку оцінку він заслуговує. Проте, головне ось у чому.

Головна фігура сучасної школи – учень. Він прийшов у школу не тільки для того, щоб навчатися. Він прийшов у школу, щоб не тільки скласти свої життєві плани і щоб школа допомагала йому в цьому, але щоб підготувати себе до їх реалізації і почати їх здійснення ще перебуваючи за шкільною лавою.

Учень все більше переконується, що багато чого в цьому процесі залежить від нього самого. Тому самоосвіта, самовиховання, саморозвиток, самоорганізація стають основними процесами становлення молодої людини. Переконатися у цій думці може кожен, хто уважно вникне у життя школи нового типу: гімназій, колегіумів, ліцеїв. Отже, учневі потрібно мати такий інструмент самооцінки, який би допомагав йому бачити ближню мету, ближню перспективу, пов’язану зі своїм власним “Я”, допоміг би визначити напрям свого самоудосконалення, саморуху.

Якщо, наприклад, учень знає, що він весь час відтворює навчальний матеріал з опорою на зовнішню підказку, а не самостійно, то це означає, що потрібно працювати над розвитком своєї пам’яті. Якщо на основі тих чи інших фактів він не може зробити правильний висновок, то це означає, що потрібно виробляти в собі уміння аналізувати, встановлювати причинно- наслідкові зв’язки тощо.

Усі означені вище функції може виконати тільки високо- бальна рівнева шкала оцінювання. Справа в тому, що процес засвоєння знань йде в напрямі від нижчого рівня засвоєння до вищого. Відомо, що існує закон ієрархії, суть якого в тому, що не можна засвоїти матеріал на вищому рівні, якщо він не засвоєний на нижчому рівні. З огляду на ступеневий характер процесу засвоєння можна діагностувати рівень досягнення учня, що відповідає тому чи іншому рівню засвоєння.

Допомога від міжнародних організацій: чому не приходять гроші, як перевірити статус заявки

Українці, які через військові дії переїхали в інший регіон країни через єДопомога, можуть подавати документи на виплати від міжнародних організацій. Мова йде про виплати від ООН, Червоного Хреста, Міжнародної організації з міграції тощо. Як подати заявку на отримання допомоги та як перевірити статус заявки розповіли в Мінсоцполітики

На виплати від міжнародних організацій мають право внутрішньо переміщені особи, інформація про яких знаходиться в єдиній інформаційній базі даних внутрішньо переміщених осіб та особи, які проживають/перебувають на тимчасово окупованих, деокупованих територіях або в зоні активних бойових дій.

Щоб подати заявку потрібно:

На сайті єДопомога ввести такі дані:

• Прізвище, ім’я, по батькові.
• Ідентифікаційний податковий номер (ІПН, РНОКПП).
• Паспорт громадянина України, ID-карта, свідоцтво на постійне або тимчасове проживання, свідоцтво про народження дитини.
• Адреса зареєстрованого та фактичного місця проживання.
• Номер телефону.
• IBAN (банківський рахунок для виплати допомоги).

Щоб перевірити статус заявки на отримання грошової допомоги потрібно на сайті єДопомога обрати функцію “Перевірка статусу заявки”: Ввести реєстраційний номер облікової картки платника податків, контактний номер телефону, що вказувався в заявці. Натиснути “Перевірити”. Статус заявки може бути такий:

• “Заявка не знайдена” – вказує, що ви могли помилитись, заповнюючи дані чи взагалі не надсилали заявку.
• “Ваша заявка в процесі верифікації” – означає що заявка подана до Єдиної інформаційної системи Мінсоцполітики. Дані перевіряються, потрібно очікувати.
• “Ваша заявка успішно верифікована” – означає, що інформація надана в заявці перевірена та підтверджена
• “Заявка знаходиться в очікуванні на виплату від міжнародних організацій” – заявка пройшла перевірку та передана відповідним міжнародним організаціям. Виплату потрібно очікувати.
• ” Ваша заявка не пройшла верифікацію” – вказана в заявці інформація не відповідає даним Мінсоцполітики. Потрібно звернутися до органів соціального захисту. Після актуалізації у вас буде можливість подати виправлену заявку знову.
• “Ваша заявка містить помилки” – в заявці помилки, інформацію потрібно перевірити та виправити. Після можна надіслати заявку знову.

Читайте також: