Зміст:
3. Прийменник. Сполучник. Частка
Прийменник — це незмінна службова частина мови, що виражає залежність іменника, числівника, займенника від інших слів у реченні і разом із ними вказує на час, місце, причину, мету, напрям дії. Сама назва цієї частини мови означає «при іменнику — прийменник ».
Сполучник — це незмінна службова частина мови, що слугує для поєднання, сполучення однорідних членів речення і частин складного речення.
Фрукти й овочі; не сьогодні, а завтра; низький, але міцно збудований. Щоб не плакать, я сміялась (Леся Українка).
Решта службових слів — частки , які додають словам відтінків значень (ходи- но , майже всюди, лише тепер зрозумів), надають заперечного значення ( ні з ким не залишуся, ані в кого). За допомогою часток також утворюють граматичні форми слів ( нехай скаже, сказала б ).
По воду, серед лісу, через них; і туди, і сюди, щоб допомогти, синій або зелений; не знати, ні з ким, аби куди, де коли, коли- небудь .
Прийменник
Без прийменників складно уявити наше мовлення. Вони усюди: коли йдеться про напрям руху, місце і час зустрічі, причину якоїсь пригоди або навіть мету візиту. Тому надзвичайно важливо точно знати, коли і які прийменники вживати правильно.
Тут розповідаємо про прийменник як службову частину мови і його особливості.
Прийменник – службова незмінна частина мови, що виражає відношення між предметами, відношення дії та ознаки до предмета, залежність іменника, числівника, займенника від інших слів у реченні і разом з ними вказує на об’єкт дії, напрям, місце, час, причину, мету: Ще в дитинстві я ходив у трави, в гомінливі трепетні ліси…(В.Симоненко).
Пишеться з іменниками, числівниками, займенниками завжди окремо. Прийменник виконує роль члена речення лише у поєднанні з відмінковою формою іменника. Зазвичай прийменник стоїть перед іменником (у лісі, на дорозі, по хаті), хоча іноді він може стояти і після іменника: наперекір побажанням і бажанням наперекір.
Прийменник взаємодіє з усіма непрямими відмінками (тобто крім називного), наприклад:
- з Р.в. уживається понад 150 прийменників (біля, у , в, для, проти, серед тощо);
- із Д.в. поєднуються похідні прийменники (завдяки, наперекір, назустріч, навперейми, услід тощо);
- М.в. без прийменників взагалі не вживається.
Групи прийменників за походженням
| Непохідні | Похідні (утворені від інших частин мови) |
| Їх походження встановити не можливо: у, в, на, до, над, з, із, за, біля, перед, при, під, від, до, для, без, над, між | Утворені: |
а) з кількох прийменників: з-під, з-над, понад, поперед;
Зверніть увагу! Потрібно розрізняти похідні прийменники та форми повнозначних слів (з прийменниками та без), від яких вони походять. Орієнтуватися потрібно на значення:
- Україна – чудовий край (іменник) – Край (прийменник) села вилася річечка.
- Навколо (прислівник) стояла тиша – Діти гралися навколо (прийменник) галявини.
Групи прийменників за будовою
| Прості | Складні | Складені |
| Непохідні, з однією кореневою основою: між, зі, наді | Утворені з двох чи більше непохідних прийменників: поміж, з-посеред, із-за | Утворені з повнозначних слів і прийменників: під час, під кінець, незважаючи на, з огляду, поряд з |
Розрізнення прийменників і префіксів
| № | Прийменники | Префікси |
| пишуться окремо | пишуться разом | |
| 1. | Для милозвучності вимови до прийменників додаються і, у, о: зі, зо, наді, надо, піді, підо, переді, передо, уві, ув (зі мною, уві сні, ув імлі). | Ті ж голосні додаються і до аналогічних префіксів: розігнути, надійшов, увігнав, передовсім, зіжмакав. |
| 2. | У реченні прийменник відноситься до іменника або особового займенника, рідше числівника: у лісі, перед ним, до трьох, за маєтком. З іншими частинами мови вживається, якщо вони виступають у значенні іменника або іменник пропущений: зі старшими (братами), прокинувся о сьомій (годині). | Якщо прийменник поєднується з іншою частиною мови, то стає префіксом: утрьох, навпроти, напередодні, здалеку, зблизька, позавчора. |
| 3. | Якщо між прийменником та іменником типу на горі можна вставити інше слово, то пишемо окремо: на високу гору, на гору Говерлу, у солов’їні ночі. | Якщо зміст висловлювання не дозволяє це зробити, то маємо префікс, який пишеться разом: спати уночі, прийти додому, гратися надворі. |
| 4. | Деякі прийменники з іменниками мають при собі додаток у родовому відмінку: в глиб землі; з боку колег; у середині кімнати; з початку місяця. | Однозвучні прислівники такого додатка не мають: корінь росте вглиб; став збоку; спинився всередині; спочатку треба подумати. |
Прийменники поділяються на розряди відповідно до тих смислових відношень між повнозначними словами, які вони виражають. Проте прийменники виражають смислові відношення не самостійно, а в поєднанні з відмінковими закінченнями іменників, займенників або числівників; без цих слів прийменник не передає ніякого значення:
Розряди прийменників за значенням
| № | Розряд | Прийменники | Приклади |
| 1. | Просторові | в (у),з, на, до, від, під, над, за, крізь, через, при, перед, поза, з-за, біля, обабіч, коло, по | їхати до магазину, іти по дорозі, лежати на столі, кинути під лаву |
| 2. | Часові | за, під час, перед, після, о (об), упродовж, через, до, напередодні, в (у) | ніч перед боєм, прийти за годину, початок об одинадцятій |
| 3. | Причини | через, від, з, завдяки, за, внаслідок, з нагоди, з приводу, у результаті, з огляду | не виконати через хворобу, плакати від горя, сміятися з радості |
| 4. | Мети | для, задля, заради, на, по, за, в ім’я, з метою | жити заради добра, подарувати на пам’ять, іти по хліб |
| 5. | Умови і допустовості | при, за, у разі, на випадок; всупереч, наперекір, незважаючи на | завітати при нагоді, бігти незважаючи на перешкоди |
| 6. | Способу дії | по, з, за, через, за допомогою | говорити через силу, сказати по правді |
| 7. | Кількісні | з, до, коло, близько | проїхати зо два кілометри, придбати близько десятка книг |
| 8. | Означальні | з, на, без, для, від | борошно без домішок, книга для вчителів, засіб від опіків |
| 9. | Об’єктні | з, про, до, від, при, за | спостерігати за зірками (за об’єктом), забути про печаль (про об’єкт) |
Синонімія прийменників
У сучасній українській мові прийменники мають чи не найбільшу групу синтаксичних синонімів.
| № | Відношення | Прийменник | Синонімічний ряд | Приклади | |
| 1. | Просторові | біля | при, коло, над, край, кінець, поруч, поряд, | ||
Частина прийменників – багатозначні слова. Порівняйте: стояти перед будинком (просторовий) – це сталося перед великим святом (часовий); іти близько години (часовий) – їхати близько дому (просторовий).
Прийменники також можуть вступати в антонімічні відношення між собою. Порівняйте: перед будинком – за будинком, під лавою – над лавою, з хати – у хату.
Related Posts:
Прийменник
Без прийменників складно уявити наше мовлення. Вони усюди: коли йдеться про напрям руху, місце і час зустрічі, причину якоїсь пригоди або навіть мету візиту. Тому надзвичайно важливо точно знати, коли і які прийменники вживати правильно.
Тут розповідаємо про прийменник як службову частину мови і його особливості.
Прийменник – службова незмінна частина мови, що виражає відношення між предметами, відношення дії та ознаки до предмета, залежність іменника, числівника, займенника від інших слів у реченні і разом з ними вказує на об’єкт дії, напрям, місце, час, причину, мету: Ще в дитинстві я ходив у трави, в гомінливі трепетні ліси…(В.Симоненко).
Пишеться з іменниками, числівниками, займенниками завжди окремо. Прийменник виконує роль члена речення лише у поєднанні з відмінковою формою іменника. Зазвичай прийменник стоїть перед іменником (у лісі, на дорозі, по хаті), хоча іноді він може стояти і після іменника: наперекір побажанням і бажанням наперекір.
Прийменник взаємодіє з усіма непрямими відмінками (тобто крім називного), наприклад:
- з Р.в. уживається понад 150 прийменників (біля, у , в, для, проти, серед тощо);
- із Д.в. поєднуються похідні прийменники (завдяки, наперекір, назустріч, навперейми, услід тощо);
- М.в. без прийменників взагалі не вживається.
Групи прийменників за походженням
| Непохідні | Похідні (утворені від інших частин мови) |
| Їх походження встановити не можливо: у, в, на, до, над, з, із, за, біля, перед, при, під, від, до, для, без, над, між | Утворені: |
а) з кількох прийменників: з-під, з-над, понад, поперед;
Зверніть увагу! Потрібно розрізняти похідні прийменники та форми повнозначних слів (з прийменниками та без), від яких вони походять. Орієнтуватися потрібно на значення:
- Україна – чудовий край (іменник) – Край (прийменник) села вилася річечка.
- Навколо (прислівник) стояла тиша – Діти гралися навколо (прийменник) галявини.
Групи прийменників за будовою
| Прості | Складні | Складені |
| Непохідні, з однією кореневою основою: між, зі, наді | Утворені з двох чи більше непохідних прийменників: поміж, з-посеред, із-за | Утворені з повнозначних слів і прийменників: під час, під кінець, незважаючи на, з огляду, поряд з |
Розрізнення прийменників і префіксів
| № | Прийменники | Префікси |
| пишуться окремо | пишуться разом | |
| 1. | Для милозвучності вимови до прийменників додаються і, у, о: зі, зо, наді, надо, піді, підо, переді, передо, уві, ув (зі мною, уві сні, ув імлі). | Ті ж голосні додаються і до аналогічних префіксів: розігнути, надійшов, увігнав, передовсім, зіжмакав. |
| 2. | У реченні прийменник відноситься до іменника або особового займенника, рідше числівника: у лісі, перед ним, до трьох, за маєтком. З іншими частинами мови вживається, якщо вони виступають у значенні іменника або іменник пропущений: зі старшими (братами), прокинувся о сьомій (годині). | Якщо прийменник поєднується з іншою частиною мови, то стає префіксом: утрьох, навпроти, напередодні, здалеку, зблизька, позавчора. |
| 3. | Якщо між прийменником та іменником типу на горі можна вставити інше слово, то пишемо окремо: на високу гору, на гору Говерлу, у солов’їні ночі. | Якщо зміст висловлювання не дозволяє це зробити, то маємо префікс, який пишеться разом: спати уночі, прийти додому, гратися надворі. |
| 4. | Деякі прийменники з іменниками мають при собі додаток у родовому відмінку: в глиб землі; з боку колег; у середині кімнати; з початку місяця. | Однозвучні прислівники такого додатка не мають: корінь росте вглиб; став збоку; спинився всередині; спочатку треба подумати. |
Прийменники поділяються на розряди відповідно до тих смислових відношень між повнозначними словами, які вони виражають. Проте прийменники виражають смислові відношення не самостійно, а в поєднанні з відмінковими закінченнями іменників, займенників або числівників; без цих слів прийменник не передає ніякого значення:
Розряди прийменників за значенням
| № | Розряд | Прийменники | Приклади |
| 1. | Просторові | в (у),з, на, до, від, під, над, за, крізь, через, при, перед, поза, з-за, біля, обабіч, коло, по | їхати до магазину, іти по дорозі, лежати на столі, кинути під лаву |
| 2. | Часові | за, під час, перед, після, о (об), упродовж, через, до, напередодні, в (у) | ніч перед боєм, прийти за годину, початок об одинадцятій |
| 3. | Причини | через, від, з, завдяки, за, внаслідок, з нагоди, з приводу, у результаті, з огляду | не виконати через хворобу, плакати від горя, сміятися з радості |
| 4. | Мети | для, задля, заради, на, по, за, в ім’я, з метою | жити заради добра, подарувати на пам’ять, іти по хліб |
| 5. | Умови і допустовості | при, за, у разі, на випадок; всупереч, наперекір, незважаючи на | завітати при нагоді, бігти незважаючи на перешкоди |
| 6. | Способу дії | по, з, за, через, за допомогою | говорити через силу, сказати по правді |
| 7. | Кількісні | з, до, коло, близько | проїхати зо два кілометри, придбати близько десятка книг |
| 8. | Означальні | з, на, без, для, від | борошно без домішок, книга для вчителів, засіб від опіків |
| 9. | Об’єктні | з, про, до, від, при, за | спостерігати за зірками (за об’єктом), забути про печаль (про об’єкт) |
Синонімія прийменників
У сучасній українській мові прийменники мають чи не найбільшу групу синтаксичних синонімів.
| № | Відношення | Прийменник | Синонімічний ряд | Приклади | |
| 1. | Просторові | біля | при, коло, над, край, кінець, поруч, поряд, | ||
Частина прийменників – багатозначні слова. Порівняйте: стояти перед будинком (просторовий) – це сталося перед великим святом (часовий); іти близько години (часовий) – їхати близько дому (просторовий).
Прийменники також можуть вступати в антонімічні відношення між собою. Порівняйте: перед будинком – за будинком, під лавою – над лавою, з хати – у хату.