Дивне поруч: річка Тобол і її пам’ятки

Росія – держава водна. Безліч великих і малих річок, озер, морів і навіть океанські хвилі плескаються про її береги. Матушка Волга, Дон-батюшка, сивий Іртиш, величавий Тобол – назви перераховувати можна довго. У кожного водоймища своя історія, славна біографія і безліч цікавих фактів, якими можуть поділитися старожили тих місць.

Назва та географічні координати

Чим незвичайна річка Тобол? В першу чергу географічним положенням. Вона протікає по двом найбільшим державам Євразії – Росії та Казахстану. По-казахському назва її звучить близько до російського варіанту – Тобил. Води свої вливає древній красень у Іртиш, будучи лівим її притокою. Довжиною річка Тобол володіє значною – практично 1591 кілометр. Не менш вражає і загальна площа водозбірного басейну. Вона налічує, ні багато ні мало, 426 тисяч кілометрів. Пов`язана річка Тобол з величезною кількістю озер – понад 20 000. Витоки її слід шукати поблизу Бозбі і Кокпектисай. Саме злиття цих річок і породило Тобил – на східних кордонах Южноуралья і Костанайської області (Казахстан). Набираючись сил, розливаючись вшир, тече річка Тобол далі по просторах Західного Сибіру.

Природні характеристики

Харчування водойма має змішане. У верхів`ях воно здійснюється за рахунок танення снігів і льоду. Чим нижче спуск уздовж русла, тим більше рівень води в річці Тобол залежить від дощів, проливає в тих місцевостях. Сезон водопілля тому біля витоків починається в квітні, першій його половині, коли весна активно вступає у свої права. Триває приблизно до 1-2 декади червня. У пониззі рівень води в річці Тобол поповнюється до першої половини серпня. Крім природних, природних факторів, серйозний вплив чинить на нього і комплекс водосховищ, ступінь витрати / забору води в них. З настанням холодів, з кінця жовтня і по листопад, як правило, покривається Тобол льодом. Танення припадає на середину квітня. Також рівень річки Тобол визначається його лівими притоками – Уй і Исеть (маленькими), Тура і Тавда, що грають роль важливих судноплавних артерій Сибіру. Права притока Тобила – річка Убаган. Тобольское русло досить звивисте, а протягом води – плавне, спокійне.

Народно-господарське значення

Цікава ця «блакитна артерія» країни за багатьма параметрами. В період повені по ній великими партіями сплавляють ліс. Судноплавство має регіональне значення і активно до настання заморозків. Шляхи інших транспортних водних засобів пасажирського та вантажного типу простягається на 430 км від гирла. Чудова природа, хороший екологічний фон, розвинена туристична інфраструктура і безліч лікувально-оздоровчих організацій роблять ці місця надзвичайно популярними у любителів подорожувати, активно відпочивати, рибалити, займатися водним спортом або просто повалятися на спекотному уральсько-сибірському літньому сонечку, вдосталь наплаватися. На думку людей бувалих, риболовля на Тобол і більшості його озер, а також приток, відмінна. З риб водяться гордість російських водойм – щука, а також язи, лящі, окуні, плотва, сазани і безліч інших.

Відомі населені пункти басейну

Один з найбільших міст, що стоять на річці – Тобольськ (Тюменська область). Закладений він був якраз на тому місці, де Тобол впадає в Іртиш. Історія міста пов`язана з драматичними подіями освоєння Сибіру, підкорення її пристроїв російськими першопрохідцями, козаками Єрмака. Протягом 16-18 століть Тобольськ був головним адміністративним, торговим, політичним, військовим центром краю. А в місцевому острозі провів чимало часу каторжанин Федір Достоєвський. Не менш знаменитий і Курган, що відноситься до Уральському федеральному округу. Він молодший за свого «старшого брата» майже на сторіччя. В основному славу місту принесли зроблені в 20 столітті наукові досягнення в галузі медицини, військової техніки, машинобудування. У Кургані заснував свою знамениту на весь світ клініку травматології професор Єлізаров.

§ 45. Річки (підручник)

Води суходолу включають поверхневі води (річки, озера, болота, льодовики, штучні водойми та канали) та підземні. Поверхневі води складають незначну частку гідросфери Землі – приблизно 0,02 %. Проте ці води найбільш активно використовуються людиною.

Пригадайте, які річки є у вашій місцевості

Що таке річка. Звісно ж, річку – малу чи велику – бачив кожний. Невеликі річки називаються струмками. Кожна річка, кожний струмок мають витік – місце, звідки вони починаються. Витоком може бути джерело, болото, озеро і навіть льодовик, край якого розтає. Так, Дніпро починається з болота на Валдайській височині в Росії. Ангара витікає з озера Байкал. Терек бере початок у льодовиках Кавказу. Місце, де річка закінчується, тобто впадає в іншу річку, озеро, море або океан, називається гирлом. Відстань між витоком і гирлом становить довжину річки. Найдовшою річкою світу є Ніл (6 671 км), Європи – Волга (3 530 км), України – Дніпро (2 201 км). Найбільші річки світу впадають в океан або море. Так, Ніл впадає в Середземне море, Амазонка – в Атлантичний океан.

Всяка річка тече у зниженні, яке тягнеться від витоку до її гирла, – це річкова долина. Заглиблення в річковій долині, яким постійно тече вода, називається руслом (річищем). З обох боків річкову долину обмежують схили. Кожна річка має правий і лівий береги. Котрий з них який визначають за течією: якщо стати обличчям туди, куди тече річка – за течією, то праворуч буде правий берег, а ліворуч – лівий. Як правило річки течуть постійно. Але бувають і такі, що тимчасово пересихають. Отже, річка – це потік води, який тече по виробленому ним самим заглибленню.

Мал. Схема будови річкової системи

Річкова система і річковий басейн. Кожна річка має притоки – річки, що впадають в неї. І де б річка не починалася, завдяки притокам вона стає ширшою і повноводнішою . Так, права притока Дніпра – Прип’ять майже подвоює кількість води в ньому. Притоки з азвичай коротші, за головну річку. Головна річка з усіма притоками називається річковою системою.

Струмки, річечки і річки несуть свої води до головної річки. А в них стікають дощові, талі і підземні води з величезної території. Місцевість, з якої вся вода стікає до річки, називається річковим басейном. Басейн головної річки включає басейни всіх її приток, тобто охоплює площу суходолу, зайняту річковою системою. Найбільший річковий басейн у світі має Амазонка. Його площа – 7 млн. км 2 , що майже дорівнює площі материка Австралія. Межа, що розділяє сусідні річкові басейни, називається вододілом. В горах вододіл проходить по гребенях хребтів, на рівнинах – по найвищих їх ділянках. Так, по один бік вододілу вода стікає в одну річку, по інший – в іншу.

Живлення річок. Річки живляться дощовими, талими сніговими і льодовиковими та підземними водами. Від джерела живлення залежить кількість води і зміна її рівня в річці. Переважно дощовими водами живляться річки в районах із жарким і вологим кліматом. Таке живлення мають найбільш повноводні річки земної кулі – Амазонка і Конго. Рівень води в них майже не змінюється, оскільки рясні дощі випадають в їх басейнах цілий рік. Талими сніговими і льодовиковими водами живляться річки, витоки яких знаходяться високо в горах, де вершини вкриті льодовиками. Найвищий рівень води в цих річках – влітку, коли тануть льодовики. Таке живлення має Амудар’я. Є річки, що мають мішане живлення: і дощовими, і талими сніговими, і підземними водами. Таке живлення мають річки помірних широт. Взимку, коли вони вкриті кригою, єдине джерело живлення – виходи підземних вод в їх руслах. Навесні вони поповнюються талими сніговими водами, а влітку – дощовими і підземними. Отже, живлення річок залежить від клімату територій, якими вони течуть. Найповноводнішою річкою на Землі є Амазонка, яка має переважно дощове живлення. Щосекунди вона виносить в Атлантичний океан 120 тис. м 3 води. Така кількість води вмістилася б у 1500 залізничних цистерн.

Рівень води в річках протягом року змінюється. В Україні, наприклад, рівень води в річках підвищується навесні, коли в них стікають талі снігові води. Тоді вода переповнює русло і заливає дно долини. Настає весняна повінь. Ділянка дна річкової долини, яка щорічно затоплюється під час розливу, називається заплавою. Влітку, коли відбувається сильне випаровування, рівень води падає. Настає межень – найнижчий рівень води в річці. Восени випаровування зменшується, але завдяки дощам вода в річці прибуває і її рівень підвищується. Взимку дощів майже немає, і річки живляться лише підземними водами. Тому, як і влітку, рівень води знижується і знову настає межень. У цей час настає льодостав – річки вкриваються нерухомим льодовим покривом. У будь-яку пору року сильні дощі можуть спричинити паводок – раптове підняття рівня води. Такі регулярні зміни рівня води протягом року називають водним режимом річки.

1. Що називають річкою? Що таке витік і гирло?

2. Що таке річкова система?

3. Що називають річковим басейном і вододілом?

4. Як змінюється рівень води у річці протягом року?

5. За фізичною картою визначте, яка річка – Дніпро, Амазонка чи Конго – має більшу річкову систему.

6. Визначте за картою географічне положення однієї з річок (за вибором):

а) на якому материку і в якій його частині протікає;

б) де розташована щодо великих форм рельєфу;

в) де починається, в якому напрямку тече і куди впадає;

г) яка приблизно довжина; д) які має найбільші притоки.

7. Охарактеризуйте одну з річок своєї місцевості за планом:

1) де починається, в якому напрямку тече і куди впадає;

2) до басейну якої річки (озера, моря) належить;

3) довжина і ширина, середня глибина;

4) як залежить характер течії від рельєфу (рівнинна чи гірська, наявність порогів і водоспадів);

5) яка річкова долина (широка чи вузька, глибока чи неглибока);

8) найбільші праві й ліві притоки;

9) як використовується людиною;

10) які заходи вживаються для охорони.