Історія походження української гривні

Кожного дня ми активно користуємося своїми національними грошима, але мало хто знає, що назва актуальної для нас гривні це відгук грошової одиниці Стародавньої Русі.

Звідки походить слово «гривня»?

Перші гривні мали незвичний для сучасної людини вигляд. Вони були виконані у формі обруча з дорогоцінного металу. Їх носили на шиї предки жителів Русі – скіфи. Але назву дали саме слов’яни, адже прикраса носилася на «загривку».

У деяких історичних джерелах вказується, що вагові гривні могли рубати, звідси пішла назва «рубль». За іншою версією рубль і гривня мали однакову вагу, і рублем насправді називали гривню, яка мала шов або, як говорили, в старовину «рубець». Рубець у злитка з’являвся внаслідок залиття металу в спеціальну форму.

Лінгвісти стверджують, що в давньослов’янською мовою правильно було говорити «гривня». Ця валюта так само називається в Конституції України, як в українській версії, так і в офіційному перекладі на російську мову (стаття 99). Класифікація валют і деякі офіційні довідкові джерела вказують, що російська версія назви грошової одиниці – «гривна». Тому обидві назви, активно вживаються в побуті.

Історія виникнення гривні

Перші гривні виглядали як суцільний прут з дорогоцінного металу або як золоті пластини, з’єднані дротом. Згодом так стали називати певну вагову одиницю дорогоцінного металу. Якщо ця вагова одиниця складалася з монет, їх рахували поштучно і називали гривні кун. Спочатку одна вагова срібна гривня дорівнювала одній монеті гривні кун. Пізніше до країни були завезені імпортовані монети, які відрізнялися за вагою, і одна гривня могла дорівнювати 4 гривням кун.

З XI століття і до вторгнення татаро-монгольської орди, гривні виготовляли приблизно зі 150 грамів срібла шестикутниками. З середини XIII століття по всій Русі активно використовувалися новгородські гривні, виготовлені у формі паличок зі срібла (важили близько 204 грам). Їх все частіше стали іменувати «рублями» і з часом назва «гривня» вийшло з ужитку стосовно грошової одиниці. Але «гривенкою» продовжували називати одиницю міри в 204 грами, і так було аж до XVIII століття, коли її замінив фунт, який був рівно вдвічі більший за вагою.

У 1701 році в Російській імперії викарбували срібні монети, номіналом в 10 копійок, їх також називали гривнями. Трохи пізніше так стали іменувати й мідні монети.

У 1918 і по 1924 рік Українська Народна Республіка вирішила вирватися з-під влади Росії і відновити свою культуру та історичну назву національної грошової одиниці гривні. Під час наступу Червоної армії була проведена грошова реформа СРСР і гривню вилучили з обігу.

«Відродження» гривні в двадцятому столітті

У 1990 році, як тільки Україна стала суверенною державою, до рублів, які на той час були в ходу, додалися відрізні купони. На купони можна було отримати дефіцитний товар. У 1991 році Україна стала незалежною і почала друк тимчасових грошей – карбованців.

У Канаді, Франції та Італії тим часом розроблялися гривні. У 1992 і 1993 роках спецпідрозділом «Альфа» проводилась дуже складна операція з охорони і транспортування грошей до України. І вже в 1996 році в країні відбулася грошова реформа і Україна отримала свою нову валюту. Курс обміну становив: 100 000 карбованців за одну гривню. Повна заміна відбулася до 1998 року.

У 1997 році почала свою роботу українська фабрика з виробництва банкнотного паперу в Житомирській області. На Луганському патронному заводі стали випускати металеві монети.

Карбування монет почалося з 1992 року, але в руки громадян вони потрапили лише з 1996 р. Монети, якими ми користуємося, виготовляли в Україні, Італії та Англії.

Номінали і символіка купюр

Офіційний символ гривня отримала в 2004 році, в ході конкурсу, який проводився Національним банком України. Знак виглядає як мала велика літера «г» з двома горизонтальними рисками по центру. Паралельні лінії часто використовуються в грошовій символіці, тому що вони символізують стабільність. За стандартом Юнікод код знаку – U+20B4. Правильне скорочення гривні – лише грн.

З 1996 в обігу були купюри вартістю: 1, 2, 5, 10, 20, 50 і 100. На одному боці банкноти зображувалися відомі українські історичні особистості, на зворотному – архітектурні надбання України.

З 2002 року була введена купюра із зображенням Лесі Українки і вежею Луцького замку, номіналом в 200 грн. У 2006 році з’явилася перша купюра в 500 грн. з відомим письменником і філософом Григорієм Сковородою. Періодично в інтернеті з’являється інформація про те, що до емісії плануються купюри вартістю 1000 грн.

Монети використовуються номіналом у копійках: 1, 2, 5, 10, 25 і 50, а також 1 грн.

Зозулька (божа корівка)

Стаття написана Павлом Чайкою, головним редактором журналу «Пізнавайка». З 2013 року з моменту заснування журналу Павло Чайка присвятив себе популяризації науки в Україні та світі. Основна мета як журналу, так і цієї статті – пояснити складні наукові теми простою та доступною мовою.

Звідки з’явилася назва божа корівка

Опис, будова, характеристика

Як виглядає зозулька? За біологічною класифікацією зозулька – членистонога комаха, яка відноситься до твердокрилих і сімейства божих корівок. Розмір зозульки становить від 4 до 10 мм. Форма їх тіла або кругла, або овально-видовжена, знизу плоска і вельми опукла зверху. Поверхня тіла у деяких видів зозульок вкрита тонкими волосками. В будові їхнього тіла виділяється голова, переднеспинка, груди, що складаються з трьох відділів, черевце, крила з надкрилами і три пари лап. Голова зозульки маленька (хоча у деяких видів може бути злегка витягнута), вона нерухомо з’єднана з передньою груддю. А ось очі зозульки відносно великі. Вусики комахи, які складаються з 8-11 члеників, володіють великою гнучкістю. Переднеспинка зозульки опукла, має поперечну будову і вирізку на передньому краї. На її поверхні часто є «фірмові» плями різної форми. Завдяки наявності трьох пар лап божа корівка може досить таки швидко пересуватися як по траві, так і по стеблах рослин. Черевце зозульок складається з п’яти або шести члеників, які прикриті знизу стернитами (сегментарними півкільцями). Незважаючи на те, що у зозульки в наявності цілих дві пари крил, літають вони тільки за допомогою двох задніх. Передні крила в процесі еволюції трансформувалися в жорсткі надкрила, які служать захистом для задніх крил в той момент, коли корівка знаходиться на землі. Як засіб для захисту від хижаків, божі корівки здатні виділяти отруєне «молочко» – кантаридин, токсичну жовту рідину, що має до того ж неприємний запах. Додатково відлякує ворогів і яскраве забарвлення божої корівки. Колір захисних покривів зозульки може бути не лише яскраво-червоним, але також і жовтим, чорним, білим, з плямами також різних кольорів і різної конфігурації. Деколи візерунок на передній спинці корівки може говорити про її статеву приналежність.

Тривалість життя

Місцепроживання

Де живуть зозульки? Зозульки живуть по широкому географічному ареалі, практично на всіх земних континентах, за винятком Антарктиди і арктичних полярних областей. Що ж стосується місць проживання, то одні з них вважають за краще жити на рослинах, де утворилась колонія попелиці, інші в якості житла вибирають осоку та очерет вздовж водойм, треті ж живуть в польових травах.

Харчування

Вороги

Зрозуміло, є в божих корівок і свої вороги в природному середовищі, це комахи динокампуси. Проти них безсиле яскраве забарвлення і отруйна гемофіла зозульок. Динокампуси вибирають для кладки своїх яєць тіла зозульок, в процесі розвитку маленькі паразити динокампуси розривають зсередини тіла своїх господарів (тепер ви знаєте, звідки творці серії фантастичних фільмів «Чужий» черпали свої ідеї).

Спосіб життя

Види, фото та назви

Зоологи виділяють 4000 різних видів зозульок, розділених на 7 підродин. Опишемо найцікавіші серед них.